Вимоги до дипломної роботи спеціаліста

Дипломна робота спеціаліста повинна мати цілісний, логічний, доказовий і аргументований характер, містити аналіз проблеми дослідження, реальні обґрунтовані пропозиції щодо розширення асортименту, вдосконалення якості товарів та надання послуг, запровадження систем якості та безпечності продукції, бути належно оформленою і мати всі необхідні супровідні документи.

Тема дипломної роботи спеціаліста повинна відображати проблематику напрямів діяльності й основних функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетентності спеціаліста.

Вибір теми дипломної роботи спеціаліста є початком дипломування. Ознайомлення студентів з орієнтовною тематикою дипломних робіт спеціаліста проводиться кафедрою на початку осіннього семестру. Тема роботи також може бути запропонована керівництвом організації, яка визначена базою переддипломної (комплексної) практики студента. Тему дипломної роботи спеціаліста може запропонувати й сам студент, обґрунтувавши її доцільність та актуальність.

Після узгодження теми студент подає інформацію на кафедру, а потім розробляється план дипломної роботи спеціаліста. Остаточно теми дипломних робіт затверджуються наказом ректора академії. Керівник дипломної роботи спеціаліста не має права надавати відгук на дипломну роботу, а завідувач кафедри допускати дипломну роботу до захисту, якщо назва теми не відповідає тій, що затверджена ректором.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

Загальні вимоги

Дипломні роботи спеціаліста, як правило, виконуються українською мовою.

Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 через 1,5 міжрядкових (комп’ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, 14.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги не менше таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм.

Розмір абзаца – 5 знаків.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин „зміст”, „вступ”, „розділ”, „висновки”, „ПЕРЕЛІК використаних джерел (ЛІТЕРАТУРИ)”, „додатки” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу.

Кожен розділ дипломної роботи спеціаліста слід починати з нової сторінки.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної роботи спеціаліста є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Підписи розділів „зміст”, „вступ”, „висновки”, „ПЕРЕЛІК використаних джерел (ЛІТЕРАТУРИ)”, „додатки” подаються у тексті без додавання порядкового номеру.

Порядковий номер розділу ставлять тільки після слова „РОЗДІЛ”, наприклад, „РОЗДІЛ 1”. Після номера розділу крапку не ставлять, заголовок розділу друкують з нового рядка.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією в центрі.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер, наприклад: „Продовження табл. 1.2”.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова „Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова „Примітка” ставлять крапку.

6.3. Таблиці

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.6

Виконання плану надходжень ввізного мита у 2010-2012 році Миколаївською митницею, млн. грн.

Рік	План	Фактичне виконання	Відсоток виконання
	159,62	114,89	71,9%
	124,9	108,81	87,1%
	135,24	125,72	92,9%

 

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.

Наприклад:

^, (2.1)

 

де Кпл – коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА – оборотні активи;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) і ділення (:).

Посилання

В процесі написання дипломної роботи спеціаліста студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі, або на яких ідеях і висновках розробляється проблема.

Посилання в тексті дипломної роботи спеціаліста слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за переліком джерел, наприклад: „… у працях [1-7] …”, або [4, с. 52].

Посилання на ілюстрації дипломної роботи спеціаліста вказують порядковим номером, наприклад, „рис. 1.2”, на формули – порядковим номером формули в дужках „…у формулі (1.1)”.

На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово „таблиця” пишуть скорочено, наприклад: „… в табл. 1.2”.

Посилання на додатки в тексті дипломної роботи спеціаліста – „…в додатку А представлена організаційна структура підприємства”.

Додатки

Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи спеціаліста.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Над заголовком праворуч малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера на позначення послідовності (Додаток А).

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки (наприклад: додаток А, додаток Б), за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.