Розрахунок норм витрати пального

Технологічні норми - норми витрат пального на виконання одиниці роботи або на одиницю робочого часу (м^.год) для конкретних умов експлуатації машини. Норми враховують витрату пального на розігрів і пуск машини після технологічних перерв, на технічне обслуговування і ремонт та ін., тобто на технічно і технологічно неминучі втрати пального при роботі машин.

Норми витрат пального розроблені виходячи в нормативів, закладених заводом-виготовлювачем з урахуванням:

- типу, марки машини;

- режиму роботи двигуна;

- умов експлуатації;

-особливостей експлуатації при мінусових температурах в умовах України.

Норми витрат пального підвищуються при:

ü роботі у важких дорожніх умовах в період сезонного бездоріжжя і підвищених снігових заносів -до 10%;

ü експлуатаційному обкатуванні нової машини - до 5 %. Тривалість експлуатаційного обкатування установлюють відповідно до документації заводів - виготовлювачів машин;

ü експлуатації машин, які пройшли капітальний ремонт, - до 5 %;

ü експлуатації машин із вичерпаним терміном служби - до 5 %;

ü роботі машин у холодний час року. при сталій середньодобовій температурі повітря нижче 0°С - до 5 %;

Нормативні витрати пального розраховуємо в кг/маш-год. За необхідності перераховуємо в л/маш-год, приймаємо коефіцієнти для дизельного пального - 0,825, для бензину - 0,74 (середні показники при температурі плюс 20°С).

 

Індивідуальна норма витрат пального на одиницю робочого часу машини визначається за формулою

 

, (3.1)

 

де q - індивідуальна норма витрати пального, кг/маш-год;

q_о - питома витрата пального при номінальній потужності двигуна, кг/маш-год;

(приймають за даними ДБН В.2.8-12-2000 С.5.);

К - інтегральний нормативний коефіцієнт, що враховує середні умови

експлуатації машин протягом робочої зміни.

 

Його значення визначається за формулою:

 

, (3. 2)

 

де k_м - коефіцієнт переходу від змінного робочого часу (машино-годин) до годин

напрацювання;

k_тn - коефіцієнт, шо враховує зміну питомої витрати пального залежно від

ступеня використання потужності двигуна. (В курсовому проекті

приймаємо k_тn =1,025);

К_Т3 - коефіцієнт, що враховує витрату пального на запуск та прогрівання

двигуна, а також щозмінне технічне обслуговування машин на початку

зміни. (В курсовому проекті приймаємо К_Т3 -1,03).

 

Коефіцієнт переходу від змінного робочого часу до годин напрацювання визначається за фор­мулою

(3.3)

 

де - коефіцієнт використання двигуна за часом, ;

- коефіцієнт використання потужності двигуна,

 

Норма витрат пального за зміну, л/маш^. зм

 

q_зм = q • , (3.4)

 

де q - норма витрати пального за годину (л/маш ^. год.)

- тривалість зміни, год

 

Норма витрат пального за місяць, л

 

q_м = q_зм • • (3.5)

 

де q_зм - норма витрат пального за зміну;

п - кількість змін за добу,

- кількість робочих днів за місяць

Приводимо приклад розрахунку витрати пального для бульдозера УРБ-10М вручну, подальші розрахунки для всього парку машин проводимо табличним методом.

Коефіцієнт переходу від змінного робочого часу до годин напрацювання,

 

 

де - коефіцієнт використання двигуна за часом, 0,81

- коефіцієнт використання потужності двигуна, 0,75;

 

 

Інтегральний нормативний коефіцієнт,

 

,

 

де k_м - коефіцієнт переходу від змінного робочого часу (машино-годин) до годин

напрацювання;

k_тn - коефіцієнт, шо враховує зміну питомої витрати пального залежно від

ступеня використання потужності двигуна. (В курсовому проекті

приймаємо k_тn =1,025);

К_Т3 - коефіцієнт, що враховує витрату пального на запуск та прогрівання

двигуна, а також щозмінне технічне обслуговування машин на початку

зміни. (В курсовому проекті приймаємо К_Т3 -1,03).

 

 

Індивідуальна норма витрат пального на одиницю робочого часу машини, кг/маш-год

,

 

де q_о - питома витрата пального при номінальній потужності двигуна,

10,3 кг/маш-год;

К - інтегральний нормативний коефіцієнт, що враховує середні умови

експлуатації машин протягом робочої зміни.

 

 

 

Норма витрат пального за зміну, л/маш^. зм

 

q_зм = q • ,

 

де q - норма витрати пального за годину (л/маш ^. год.)

- тривалість зміни, год

 

q_зм = 5,4 • 8 = 43 л/маш^. зм

 

Норма витрат пального за місяць, л

 

q_м = q_зм • • ,

 

де q_зм - норма витрат пального за зміну;

п - кількість змін за добу,

- кількість робочих днів за місяць

 

q_м = 43 •1•21=903 л

Таблиця 3.1 – Норми витрати пального

 

Назва машини	Індивідуальна норма витрата пального, кг/маш год	Норма витрати пального за год, л/маш год	Витрата пального за зміну, л	Витрата пального за місяць, л
Бульдозер	6,6	5,4
Бульдозер
Бульдозер
Автогрейдер
Автогрейдер
Автогрейдер
Скрепер
Скрепер
Скрепер
Екскаватор
Екскаватор
Екскаватор
Всього

 

 

4 РОЗРАХУНОК ЗОН, ДІЛЬНИЦЬ, ВІДДІЛЕНЬ, ПЕРЕСУВНОЇ

МАЙСТЕРНІ

 

4.1 Технологічний процес або склад робіт

 

Під цим заголовком описується послідовність і взаємозв’язок робіт, що проводяться в відділенні та рух машин і агрегатів. Тоді перераховуються основні роботи відділення.

Приклад: При заїзді в відділення по обслуговуванню машин з газобалонним обладнанням машина потрапляє на пост діагностики. На цьому посту перевіряють герметичність газової апаратури. Перевірці на герметичність підлягають усі з’єднання трубопроводів високого тиску, горловини газових балонів витратні й наповнювальні вентилі. У проміжних положеннях вони не герметичні.

Порожні справні газові балони знімають з автомобіля в приміщенні для ТО і ремонту газової апаратури, якщо треба виконати зварювальні або малярні роботи.

Типова дільниця ТО газової апаратури складається з двох постів.

На першому посту виконують підготовчі роботи визначають герметичність газової апаратури, а на другому – контрольно-регулювальні операції методами інструментальної діагностики.

Щоб проводити випробування і контролювати регулювання приладів, та елементів газової апаратури, на дільниці застосовуються різні пневматичні установки.

За їх допомогою можна перевіряти:

- негерметичність усього газового обладнання;

- негерметичність діафрагми редуктора низького тиску;

- мале пропускання газу через діафрагму другого ступеня;

 

4.2 Розрахунок виробничої програми зони, дільниці пересувної майстерні

 

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

 

Ппр^м= (4.1)

де Ппр^і = Ппр-П_ТО-3

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

 

П^м_то=П_со+ (4.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Виробнича програма зони ТО і ремонт,

 

Пзони= (4.3)

 

Виробнича програма зони ТО,

 

Пзони= (4.4)

Виробнича програма зони ПР,

 

Пзони= (4.5)

Виробнича програма дільниці,

 

(4.6)

 

де А1, А2 – це доля даного виду робіт від загальної програми стаціонарної майстерні.

 

Розподіл трудомісткості ТО і ремонту машин, по видам робіт проводиться згідно .

Але парк машин, звичайно, буває різноманітний і в таблицях мається розподіл не на всі машини, тому можна приймати середні дані, близькі до табличних.

 

Виробнича програма для пересувної майстерні, яка проводить технічне обслуговування машин,

 

П^пм_то= (4.7)

 

Виробнича програма для пересувної майстерні, яка проводить поточний ремонт машин,

П^пм_пр= (4.8)

де 20% - доля робіт від загальної програми, яка виконується пересувною майстернею.

 

Виробнича програма пересувної діагностичної лабораторії,

 

П^пм_д= (4.9)

де 3%, 15% - доля робіт по діагностуванню від загальної програми на пересувні майстерні.

 

Виробнича програма стаціонарного поста діагностування,

 

П^м_д= (4.10)

 

де 3%, 15% - доля робіт по діагностиці від загальної програми по ТО і ремонту стаціонарної майстерні.

 

Ці дані прийняті у відповідності з рекомендаціями та досвідом роботи будівельних підприємств, але студент, достатньо обгрунтувавши, може прийняти інші норми.

4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

 

Явочний склад виробничих працівників, чол

 

Пяв= (4.11)

 

де Пвід – виробнича програма зони, дільниці, люд/год.

Фрм – фонд часу робочого місця, год.

Кп – крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.06¸1.3).

 

Фонд часу робочого місця,

 

Фрм=(Дк-Дв-Дс)×Тз-Дпс (4.12)

 

де Дк – кількість календарних днів за рік.

Дв – кількість вихідних днів за рік.

Дс – кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).

Тз – тривалість зміни, Тз = 8 год.

Дпс – кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

 

Списковий склад виробничих працівників,

 

Псп= (4.13)

 

де Фр – фонд часу робітника, год.

 

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+ -Дпов)×Тзм-Дпс (4.14)

де Двідп – кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства).

Дпов – кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов’язків і т. п.).

 

4.4 Розрахунок кількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічного обслуговування і ремонту

 

Розрахунок кількості пересувних засобів для ТО і ремонту,

 

Хпм= (4.15)

де Фпм – річний фонд робочого часу пересувноїмайстерні, год.

П^пм_то,пр,д – трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год.

М – кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол., для діагностичної лабораторії – 2 чол.).

Кпм – коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об’єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.

Розрахунок кількості постів для зон ТО, ремонту, діагностики,

 

Мто,пр= (4.16)

 

де Мто,пр – кількість постів для ТО і ПР.

Пзони – трудомісткість робіт по ТО і ПР, що виконуються в зоні стаціонарної майстерні, люд/год.

Фрм – фонд часу робочого місця, год.

Рср – середня кількість робітників на один пост, в курсовому проекті Рср=2…4 чол.

Кп – коефіцієнт використання робочого часу поста (Кп=0,85…0, 9).

П – кількість змін за добу.

 

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

 

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д.).

Підібране обладнання зводиться в таблицю 4.1.

 

Таблиця 4.1 - Відомість обладнання відділення

 

Найменування устаткування	Модель	Кіль- кість	Габа- ритні розміри	Установлена потужність, кВт	Площа, м2
Од	Заг
1	2	3	4	5	6	8
Верстак на одне робоче місце	1468 01-060		1200×800	-	-	0,96
Оглядова канава	-		12000×1100	-	-	4,4
Ящик для піску	2307-17		500×400	-	-
Напівавтомат для зварювання	ПДПТ-300		1000×900	2,8	5,6	1,8
Всього

 

В кінці вказують сумарну площу, що займає обладнання на дільниці і сумарну потужність електродвигунів.

При підборі обладнання і виробничого інвентаря необхідно використовувати довідкову літературу або каталог “Спеціалізоване технічне обладнання”.

 

4.6 Розрахунок площ відділень, зон, дільниць

 

Площі зони технічного обслуговування чи зони ремонту,

 

Fзони=(fоб+fм)Коб (4.17)

де fоб – сумарна площа, зайнята обладнанням, м².

fм – сумарна площа, зайнята машинами, м².

Коб – коефіцієнт, який враховує робочі зони, проходи, проїзди

Площі інших відділень розраховуються по площі, яку займає обладнання з врахуванням робочих зон і проходів,

 

Fвід = fоб×Кобс (4.18)

 

де fоб – сумарна площа, зайнята обладнанням, м².

Коб. – коефіцієнт враховуючий робочі зони, проходи, проїзди.

Остаточно площі зон ТО і ремонту машин, відділень, дільниць, визначаються графічним методом з врахуванням сітки колон.

 

4.7 Будівельні вимоги і планіровка проектуємого об’єкта майстерні

 

При проектуванні і реконструкції майстерні будівельного господарства необхідно керуватись слідуючими документами:

- СНІП ІІ-90-81 “Виробничі будівлі промислових підприємств”.

- СНІП ІІ-93-74 “Підприємства по обслуговуванню автомобілів”.

- СНІП ІІ-92-76 “Допоміжні будівлі і приміщення промислових підприємств”.

- СН 245-51 Санітарні норми проектування промислових підприємств.

По будівельним вимогам:

Габарити будівлі зони, дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуанням довжини і ширини, щоб зони були кратні кроку колон.

Ширина приміщення для ТО і ремонту може бути 12, 18, 24м. Найбільш поширена ширина прольоту майстерні будівельних господарств 12 м.

 

Довжина будівлі розраховується,

 

а = (4.19)

де Fзони – площа, м².

b – ширина зони, м.

Ширину дільниці приймають 6, 9, 12, 18 м.

Довжина дільниці позраховується,

a= (4.20)

де Fд – площа дільниці, м².

b – ширина дільниці, м.

 

Довжина дільниці не обов’язково повинна бути кратною - 6 так, як перегородки встановлюються не по колонам.

 

В пояснювальній записці вказують:

- товщину стін в півтори-дві цеглини – 510 мм, 380 мм.

- товщину перегородок з цегли – 380, 250 мм.

- товщину каркасу пересувних засобів для ТО і ремонту – 40-50 мм.

- розмір цегляних колон 0,5´0,5м рідше (0,4´0,4м; 0,6´0,6 м; 0,4´0,5 м.)

- матеріали підлоги (література (10)).

- висоту приміщення від 4 до 6 м.

- ширину і висоту воріт: розпашні - 3´3 м; 4´3 м; 3,6´3,6 м; 4´4,2 м; 4´3,6 м;

розсувні – 3,6´3,6 м; 4,3´5,4 м.

- ширину і висоту дверей: одинарні 1´2,4 м; подвійні – 1,5´2,4 м.

 

5 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

5.1 Розрахунок освітлення

 

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтовна сумарна площа вікон розраховується,

 

SF_вік = (5.1)

де Fn – площа підлоги, м²

a - коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м² підлоги.

a- 0,2-0,10 – відділення паливної апаратури.

0,2 – електротехнічне відділення.

0,15 – механічне збірне відділення.

0,10 – інші відділення.

t - коефіцієнт, який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

t - 0,8-0,9 – для приміщення з виділенням пилу і газу.

0,6-0,7 – для приміщень з інтенсивним виділенням пилу і газу.

 

Розрахунок кількості вікон,

 

n_вік= (5.2)

де F_вік – площа одного вікна, м²

 

F_вік=b´h_вік (5.3)

де b – ширина вікна м.

h_вік – висота вікна, м.

 

Згідно ГОСТ 12506-84 передбачені наступні стандартні розмірні ряди вікон промислових підприємств, що приведені в

Відповідно даного стандарта вікна промислових підприємств по способу відкриття поділяються на серії:

В – ті, що відкриваються в середину;

Н – ті, що відкриваються назовні;

Г – глухі.

 

Штучне освітлення

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне – призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок необхідно вести в такій послідовності:

 

1. Вибрати значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні. (в курсовому проекті Е прийняти самостійно).

 

2. Визначити питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємої освітленості площі приміщень, висоти підвішування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнту запасу. Приблизне значення питомої потужності (коефіцієнт запасу 1,6; коефіцієнт відбиття стелі 50% і стін 30%) приведені в таблиці 5.1.

3. Визначити сумарну потужність ламп, Вт

 

SNл=N×Fп (5.4)

 

де N – питома потужність освітлювального устаткування (табл. 5.1) Вт/м².

Fп – площа підлоги, м².

 

4. Вибрати потужність однієї лампи.

Люмінісцентні лампи: 30; 40; 65; 80 Вт.

Лампи розжарювання: 75; 100; 150; 200; 300 Вт.

 

5. Розрахунки кількості ламп, шт.

 

n_ламп= (5.5)

де Nл – потужність однієї лампи, Вт.

 

6. Підрахувати витрати електроенергії на освітлення, кВт×год

 

Wосв=Тосв×SNл, кВт×год (5.6)

 

де Тосв – річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти.

 

 

5.2 Розрахунок вентиляції

 

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

- природньою,

- механічною (витяжною, приточною, приточно-витяжною, місцевою),

- змішаною.

Природня вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менше 2-4 % від площі підлоги (більші значення приймаються для приміщень з виділенням пилу, газу, парів).

 

1. Провести розрахунок обміну повітря,

 

Q=Vn× K м³/год (5.7)

 

де Vn – об’єм приміщення, м³.

К – кратність обміну повітря.

 

2. По розрахунковому повітреобміну вибрати тип, номер і ККД вентилятора, згідно

 

Якщо в проектуємому виробничому приміщенні передбачається вести роботи з ввімкненням двигунів, необхідно запроектувати відвід відпрацьованих газів за допомогою гнучкого шлангу, який під’єднується до глушника. Другий кінець шланга з’єднують з трубою 200 мм, яка виходить назовні із приміщення і піднімається вгору вище самої високої точки даху на 1 м.

 

5.3 Охорона праці і довкілля

 

5.3.1 Загальні положення

 

В цьому підрозділі слід показати роль охорони праці в запобіганні нещасних випадків, аварій та профзахворювань. Приводять приклади обов’язків посадових осіб з охорони праці, а також як організовується на підприємстві навчання та інструктажі з охорони праці. Треба привести приклади нормативних документів.

 

5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища

 

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, роботи машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

В цьому підрозділі треба показати, як в курсовому проекті передбачається виконувати нормативи щодо рівня шуму, вібрації, метеорологічних умов виробничого середовища (склад повітря, запиленість, наявність шкідливих речовин тощо), забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами.

До заходів виробничої санітарії відносяться обладнання приміщень вентиляцією, освітленням, опаленням та іншим санітарно-технічним обладнанням, обладнання умивальних та інших приміщень, благоустрій та утримання території, виробнича санітарія, наукова організація праці.

Матеріал для написання цього підрозділу ви можете знайти в підручнику л.13. стор. 105-127, 42-105, 145-161.

 

5.3.3 Техніка безпеки

 

При виконанні цього підрозділу рекомендується розглянути слідуючі питання:

- Загальні відомості про характер виконуваної роботи і можливі небезпечні фактори, що виникають при цьому і їх дія на працюючих;

- Безпечна організація робіт та утримання робочого місця;

- Небезпечні зони машин, механізмів, приладів. Засоби безпеки обладнання (запобіжні гальмові пристрої та огорожі, система блокування та сигналізації, знаки безпеки).

Вимоги запобігання електротравматизму;

- Порядок підготовки до роботи (перевірка справності обладнання, пускових приладів, інструменту та пристосувань, блокування, заземлення та інші засоби захисту;

- Вимоги техніки безпеки до робочого місця, до працівників, виконувані заходи до початку роботи, під час виконання роботи та після закінчення робіт.

Безпечні прийоми та методи роботи:

- Засоби індивідуального захисту на робочому місці та правил їх використання;

- Cхема безпечного руху на території дільниці;

- Транспортні та вантажно-підйомні засоби та механізми. Норми підйому вантажів. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні:

- Характерні причини аварій;

- План ліквідації аварій, дії при виникненні небезпечних ситуацій;

- Надання долікарської допомоги потерпілим.

Матеріали для цього підрозділу ви зможете знайти в підручнику л.13., стор.

174-208,л.14, стор. 152-194, л.18.

 

5.3.4 Пожежна безпека

 

При розробці цього підрозділу необхідно звернути увагу на слідуючі питання:

- Можливі причин виникнення пожеж та запобіжні заходи і дії щодо них (в тому числі у процесі роботи та після її закінчення);

- Правила (інструкції) пожежної безпеки, встановлені для працівників даної дільниці, вказавши місце паління, якщо воно не забороняється;

- Місце знаходження первинних засобів пожежогасіння та правила їх використання;

- Дії в разі виникнення пожежі (порядок виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації тощо).

При виконанні цього підрозділу рекомендована література л.13, стор. 229-258,

л.17, л.19

 

5.3.5 Охорона довкілля.

 

У цьому розділі студент повинен показати, яку шкоду завдає довкіллю виконання робіт по ТО і ремонту дорожньої техніки та запропонувати ряд заходів по зменшенню цієї шкоди.

Рекомендується підручник л.13, стор. 264-274.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

2. Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

3. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту -К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

4. Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

5. Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

6. Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

7. Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

8. Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

9. А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

10. Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

11. Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

12. Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

13. Салов А.И.,Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта.,М, Транспорт, 1986.

14. Кузнецов Ю.М.,Охрана труда на автотранспортних предприятиях.,М, Транспорт, 1996.

15. Кодекс Законів про працю України.

16. Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.

17. Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.

18. СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

19. СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

20. Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84