Визначення вологостійкості паперу
Підготовка досліджуваних зразків паперу
З аркуша досліджуваного паперу за допомогою різака нарізають десять паперових стрічок з машинним напрямом волокна шириною 15 мм і довжиною не менше 200 мм. Нарізанні стрічки паперу витримують в термошафі при температурі (105±2) оС протягом 20 хв.
Проведення випробувань
П’ять сухих стрічок розривають на розривній машині і визна-чають за шкалою машини розривне зусилля Рс в гс (грам-сила). Резу-льтати вимірів (в Н) записують у таблицю 2.
Інших п’ять стрічок по одній занурюють у дистильовану воду, налиту у ванночку. Температура води під час випробувань повинна бути 20±20С. Через 15 хвилин їх виймають з води по одній, зберіга-ючи таку ж послідовність, як і при зануренні у воду. Кожну стрічку кладуть на два аркуші фільтрувального паперу, який лежить на твер-дій гладкій поверхні, накривають іншими двома аркушами фільтру-вального паперу і відтискають зайву воду, прокатуючи валиком по од-ному разу в одну і другу сторону.
|
|
Вологі стрічки паперу розривають на розривній машині і за шка-лою машини визначають розривне зусилля Рв в гс. Результати вимірів (в Н) записують у таблицю 8.
Обробка результатів
Відносну вологостійкість В (%) паперу розраховують за форму-лою:
В = 100 · Рв / Рс.
Результат виміру округляють до 1% і записують у таблицю 8.
Таблиця 8
Вологостійкість паперу
Номер запису | Найменування паперу | Розривне зусилля Р, Н | Волого-стійкість, % | |
сухих зразків Рс | вологих зразків Рв | |||
Визначення жиропроникності паперу за допомогою фуксину
Проведення випробувань
Готують 1% – ний розчин фуксину в етиловому спирті.
На рівну гладку поверхню кладуть аркуш білого гладкого паперу розміром 200х300 мм, в центрі якого за допомогою шаблону наносять чорним олівцем квадрат розміром 100х100 мм. На аркуш цього паперу накладають досліджуваний зразок розміром 130х130 мм і наносять на нього олівцем квадрат розміром 100х100 мм, який співпадає з просві-чуючим контуром.
Відмічену площу (100 см2) на досліджуваному зразку паперу зма-щують два рази у взаємно перпендикулярних напрямках ватно-марле-вим тампоном, змоченим в 1% – ному розчині фуксину. Щільно при-тискаючи тампон, забезпечують рівномірний контакт зразка з папе-ром-підкладкою. При цьому другий шар наносять, не даючи просох-нути першому.
Далі досліджуваний зразок паперу обережно знімають з поверхні паперу – основи і визначають показники жиропроникності.
Обробка результатів випробувань
Результат дослідження жиропроникності паперу виражають:
|
|
а) числом наскрізних отворів діаметром не більше 0,1 мм на площі 1 м2 (шт/м2);
б) числом (в шт/м2) просвічуючих краплинок на зворотній стороні паперу.
Кількість наскрізних отворів в структурі досліджуваного зразка паперу визначають числом зафарбованих відбитків на підкладці з білого паперу.
Кількість просвічуючих краплинок на зворотній стороні досліджу-ваного зразка паперу визначають аналогічно. Просвічуючі краплинки свідчать про недостатню зімкнутість поверхні паперу.
Результати вимірів записують у таблицю 9.
Таблиця 9
Жиропроникність паперу
Номер запису | Найменування паперу | Жиропроникність | |
число наскрізних отворів діаметром не більше 0,1 мм, шт/м2 | число просвічу-ючих краплинок, шт/м2 | ||
Визначення жиропроникності паперу за допомогою скипидару