Аналіз фінансових результатів та фінансового стану аграрного підприємства

 

- Фінансовий результат діяльності підприємства – це співвідношення доходів і витрат, яке визначає прибуток або збиток.

Обсяг випущеної продукції рахується якдобуток площі угідь та врожайності. У нашому випадку площа посіву складає 100 га, планова врожайність 40 ц/га, фактична 50 ц/га.

Від збору врожаю до реал ізації проходить деякий час. За цей термін відбуваються фактори, які впливають на зменшення обсягу продукції. Ці фактори враховуються як норми природного убутку та регламентуються законодавством. На даний час норма природного убутку для пшениці складає від 0,025 до 0,079% у залежності від видів зберігання. В нашому прикладі ми використовуємо норму у 0,033%.

Таким чином, обсяг товарної продукції складе:

ОП = S * У – ((S*У)/100*Нпу), (17)

де ОП – обсяг продукції, ц,

У – урожайність культури, ц/га,

Нпу – норма природного убутку.

Доход (виручка) від реалізації залежить від ціни продукції. Для розрахунку беремо середню ринкову ціну реалізації пшениці по області – 1715 грн./ц.

ВР = ОП * Ц, (18)

де ВР – доход (виручка) від реалізації, грн.,

Ц – ринкова ціна продукції, грн.

Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

П = ВР – С, (19)

де П – прибуток, тис. грн.

Ресурсовіддача - прямий показник, що характеризує величину економічного ефекту, отриманого на одиницю витрат.

РВ = ВР / С, (20)

де РВ – ресурсовіддача.

Рентабельність – це ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Визначається як відношення чистого прибутку від реалізації до собівартості продукції.

Р = * 100%, (21)

де Р – показник рентабельності, %.

- Фінансовий стан підприємства це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства. Метою аналізу фінансового стану ідприємствва є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Виробничий леверидж (сам леверидж – це важіль впливу певних показників на зміну результативних показників) характеризується можливістю впливати на формування прибутку від реалізації продукції шляхом зміни обсягу реалізованої продукції та співвідношення змінних і постійних витрат. Рівень виробничого левериджу визначається за формулою:

ЛВ = , (22)

де ЛВ – виробничий леверидж;

ΔВР – темп приросту доходу від реалізації продукції, %;

ΔОП – темп приросту обсягу реалізації продукції, %.

Виробничий леверидж по суті є коефіцієнтом еластичності; тобто показує, на скільки процентів зміниться прибуток за зміни обсягу реалізації на один процент. Таким чином визначається рівень чутливості прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації). Чим більше величина виробничого левериджу, тим більший виробничий ризик.

Фінансовий леверидж дозволяє оптимізувати співвідношення між власними і залученими ресурсами і оцінити їх вплив на прибуток. Фінансовий леверидж розраховується як відношення зміни чистого прибутку до загального прибутку до оподаткування:

ЛФ = , (23)

де ЛФ – фінансовий леверидж;

ΔП – темп приросту прибутку.

Узагальнюючим показником левериджу є виробничо-фінансовий леверидж, який визначається як добуток виробничого і фінансового левериджу:

ЛВФ = ЛВ*ЛФ, (24)

де ЛВФ – виробничо-фінансовий леверидж.

Ліквідність – це здатність підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання, спроможність активів перетворюватися в готівку, яка і є абсолютно ліквідним засобом.

Всі активи підприємства по ступені ліквідності можна розбити на чотири групи:

перша група А1 – абсолютно ліквідні активи, до них ставляться: готівку та короткострокові фінансові вкладення;

друга група А2 - швидко реалізовані активи, які включають: готову продукцію, товари відвантажені, дебіторську заборгованість; величина швидко реалізованих активів залежить від багатьох факторів: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, попиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків тощо;

третя група А3 - повільно реалізовані активи, до яких ставляться: виробничі запаси й незавершене виробництво (НЗВ);

четверта група А4 - важко реалізовані активи, що включають у себе: основні засоби, нематеріальні активи (ліцензії, патенти і т.д.), довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.

Відповідно на чотири групи розбиваються й платіжні зобов'язання підприємства - пасиви:

перша група П1 - найбільш термінові зобов'язання: кредиторська заборгованість, строки повернення якої вже наступили;

друга група П2 - середньострокові зобов'язання, до яких ставиться заборгованість, яку варто погасити найближчим часом;

третя група П3 - довгострокові зобов'язання;

четверта група П4 - власний капітал.

Баланс уважається абсолютно ліквідним, якщо:

А1 > П1,

А2 > П2,

А3 > П3,

А4 < П4.

Коефіцієнт поточної ліквідності – за його допомогою можна оцінити, яку частку своїх короткострокових зобов’язань підприємство може покрити за рахунок реалізації поточних активів; коефіцієнт поточної ліквідності має бути >1.

К пл = (А1+А2+А3)/(П1+П2), (25)

де К пл – коефіцієнт поточної ліквідності.

Коефіцієнт швидкої ліквідності – показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6.

К шл = (А1+А2)/(П1+П2), (26)

де К шл – коефіцієнт швидкої ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності – дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2…0,3.

К ал = А1/(П1+П2), (27)

де К ал – коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття запасів – розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є < 1, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

К пз = (А1+А2+А3+П2+П3)/А3, (28)

де К пз – коефіцієнт покриття запасів.

Загальний показник ліквідності характеризує ліквідність балансу підприємства в цілому. Він показує співвідношення суми всіх ліквідних засобів підприємства й суми всіх платіжних зобов'язань (короткострокових, довгострокових, середньострокових). Значення цього коефіцієнта повинну бути ≥1.

Л зп = (А1+0,5А2+0,3А3)/(П1+0,5П2+0,3П3), (29)

де Л зп – загальний показник ліквідності.

Коефіцієнт фінансової стійкості – показує, скільки одиниць власного капіталу припадає на одиницю позикового. Повинен бути >1.

К фс = А1/(П1+П2+П3+П4), (30)

де К фс – коефіцієнт фінансової стійкості.

 

 

 

 



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: