П.Вплив алкоголю на роботу різних систем органів

Як тільки алкоголь потрапляє у кров, він з достатньо високою швидкістю розповсюджується в усьому водному середовищі організму, в усіх органах і системах. Особливо швидко там, де багато кровоносних судин. Потім, коли велика частина алкоголю потрапила в організм, починається активний процес його виведення. Від 2 до 10% виводиться в незмінному вигляді. Решта окислюється всередині організму — на 90-98% в печінці, на 2-10% в інших тканинах і органах. В міру окислення концентрація алкоголю в організмі зменшується. При цьому деякі органи і системи можуть «утримувати» молекули алкоголю довше, ніж кров — наприклад, мозок, статева система. Чим довше він там знаходиться, тим сильніші згубні руйнівні наслідки.Через деякий час після того, як алкоголь через шлунок і кишечник потрапляє в кров, починається руйнування еритроцитів (ВІДЕО). Відбувається так званий гемоліз: розпад еритроцитів внаслідок розриву їх мембран. Замість активних еритроцитів залишається місиво з кривавих грудок. Червоні кров'яні тільця, що лопнули, деформовані. Вихід гемоглобіну, тобто вмісту еритроцитів, в плазму... Зрозуміло, що при цьому еритроцити вже не можуть виконувати свою функцію. При сучасному рівні споживання алкоголю «середня» в цьому відношенні людина «раптом» стикається з найрізноманітнішими недугами у віці близько 30 років. Це не тільки захворювання серцево-судинної системи, але і порушення в роботі шлунку, печінки, неврози, розлади в статевій сфері. Втім, хвороби можуть бути найнесподіванішими: адже дія алкоголю універсальна, він вражає всі органи і системи людського організму.

П.Щитоподібна залоза,її вплив на розумовий і фізичний розвиток організму.

У людини щитоподібна залоза — найбільша з ендокринних залоз; її маса у дорослого 30 — 60 г. Вона розташована в передній ділянці шиї на передньобічній поверхні верхніх хрящів трахеї та гортані. Щитоподібна залоза відіграє в організмі дуже важливу роль. К йодовмісні гормони (тироксин і трийодтиронін), надходячи в кров, регулюють обмін речовин, ріст і розвиток тканин, а також перебувають у взаємозв'язку з функціями інших залоз внутрішньої секреції (особливо гіпофіза і статевих залоз), нервовою системою тощо. Гіпофункція щитоподібної залози спричинює слизовий набряк і деякі ознаки недоумства, а гіперфункція призводить до дифузного токсичного зоба (базедової хвороби).

П.Яке захворювання виникає при гіпофункції підшлункової залози та призводить до зниження вироблення інсуліну.Назвіть симптоми хвороби.

Гіпофункція підшлункової залози спричинює тяжке захворювання – цукровий діабет, яке характерізується підвищеним рівнем цукру в крові. При цій хворобі порушуються всі обмінні процеси. Підвищується рівень споживання білків в організмі. Хворий завжди відчуває сильну потребу в споживанні рідини. Щодобовий вихід сечі до 4-5літрів, порушуються функції серця, легень, спостерігається швидка втома.

28П.Значення та механізм фагоцитозу в підтримці гомеостазу організму. Механізм фагоцитозу складається в поглинанні, переварюванні, інактивації сторонніх для організму речовин спеціальними клітками-фагоцитами. Фагоцитоз — це процес захвату й поглинан ня мікроорганізмів, фрагментів клітин лейкоцитами з наступним внутрішньоклітинним перетравленням за допомогою ферментів. Фагоцитоз — це процес поглинання та перетравлення особливими клітинами (фагоцитами) мікроорганізмів, решток клітин. Фагоцити знищують будь-які види мікроорганізмів і чужорідних білків. Фагоцитарну функцію виконують лейкоцити, клітини печінки, селезінки, лімфатичних вузлів і надають неспецифічний імунний захист. Т-лімфо- цити знищують видозмінені, мутантні, пухлинні та трансплантантні клітини. В-лімфоцити — поглинають і знищують бактерійні та інші мікробні клітини.

29П.Симптоми захворювання,яке виникає при гіпофункції кіркового шару наднирко вих залоз і виражається у зниженні опірності організму інфекційним захворюванням.Гіпофункція кіркової речовини надниркових залоз веде до розвитку бронзової (адісонової) хвороби, яка проявляється бронзовим забарвленням шкіри на шиї, обличчі та верхніх кінцівках, підвищеною стомлюваністю, зниженням опірності організму інфекційним захворюванням.