Вікові особливості, розвиток і ріст кісток

Кістки розвиваються із середнього зародкового листка - мезодерми, у їхньому формуванні приймає участь зародкова сполучна тканина - мезенхіма.

Більшість кісток у процесі розвитку проходять три стадії: сполучнотканинну, або перетинчасту, хрящову й кісткову. І тільки кістки даху черепа, частина ключиці проходять дві стадії: перетинчасту і кісткову, минаючи хрящову. Кістки, которі розвиваються відразу на місці сполучної тканини, называються первинними, а кістки, які розвиваються на місці хряща, - вторинними.

Розвиток первинних кісток відбувається досить просто: на місці майбутньої кістки в сполучній тканині виникає ядро окостеніння (острівець), що збільшується в розмірах, утворюються компактна й губчата речовина; із зовнішнього шару мезенхімних клітин формується окістя.

Розвиток вторинних кісток відбувається більш складно. Спочатку сполучна тканина, прообраз майбутньої кістки, стає хрящовою моделлю кістки. Охрястя, що покриває хрящову модель, перетворюється в окістя, що починає утворювати кісткову речовину з периферії (перихондральне окостеніння). Разом із цим усередині хряща також з'являються остеогені (костковоутворюючи) острівці - ядра окостеніння (энхондральне окосте-ніння). Одночасно із утворенням кістки йде й зворотний процес - процес розпаду із внутрішньої сторони кісток(зсередини), у зв'язку із чим утвориться кісткомозкова порожнина й осередки в губчатій речовині. Ці два процеси, обумовлюють один одного, протікають паралельно, формуючи кістку відповідно її призначення.

До моменту народження діафізи трубчастих кісток вже є окостенілими. Окостеніння епіфізів відбувається після народження. У проксимальному епіфізі ядро окостеніння з'являється звичайно в перші місяці після народження, а в дистальному - на 2-м році життя. Це основні ядра окостеніння. У дітей і юнаків з‘являються додаткові елементи окостеніння в тих місцях кістки, де прикріплюються м'язи, зв'язування. Вони називаються апофізами. Між епіфізом і діафізом залишається прошарок хряща, за рахунок якого і здійснюється ріст кісток у довжину. Повне окостеніння дистального епіфіза з тілом кістки відбувається до 21 року, а проксимального - до 24 років.

Окостеніння може порушуватися при недоліку в їжі вітамінів, зниженні функції залоз внутрішньої секреції (передньої частки гіпофіза, щитовидної) і т.п.

Таким чином, ріст плоских кісток відбувається за рахунок надкостниці й сполучної тканини швів; ріст трубчастих кісток у товщину - також за рахунок окістя, а в довжину - за рахунок эпіфізарних хрящів, розташованих між епіфізом і діафізом. Ріст трубчастих кісток в основному закінчується в жінок в 17-20 років, у чоловіків в 19-23 років. Є спостереження, які вказують на те, що ріст кісток може відбуватися й після окостеніння эпіфізарних хрящів, за рахунок хряща, що покриває суглобні поверхні кісток.