Наведіть та поясніть структуру комп’ютерної інформаційно-пошукової системи (ІПС) Дайте характеристику підсистемам автоматизованої ІПС

12) Одним iз рiзновидiв інтелектуальних автоматизованих iнфор­мацiйних систем є iнформацiйно-пошуковi системи (IПС) — сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів. Отже, головне завдання автоматизованих IПС полягає в тому, щоб iз сукупностi даних, які належать до системи, знайти й вибрати ті, які найбільше відповідають інформаційним потребам споживача.

Розрізняють кілька типів автоматизованих інформаційно-пошукових систем.

За тематикою та змістом інформаційних масивів, що зберігаються в базі даних, автоматизовані ІПС бувають галузеві, полі- та вузькотематичні.

За типом інформації, що зберігається в системі, автоматизовані ІПС поділяються на документальні та фактографічні. Документальними ІПСєтакі автоматизовані системи, об’єктом збе­рiгання та пошуку в яких є документи. У фактографiчних ІПС об’єктом зберігання та пошуку є окремi данi, що характеризують будь-якi подiї, процеси чи явища.

Чіткої межі між документальними та фактографічними автоматизованими ІПС не існує, кожна подія (явище), перш ніж стати об’єктом зберігання чи пошуку в автоматизованій ІПС, має бути якось зафіксована, тобто відображена в певних документах.

За режимом функціонування автоматизовані ІПС поділяються на автоматизовані системи з вибірковим та ретроспективним пошуком інформації.

Інформаційний пошук — це сукупність операцій, необхідних для відшукання в автоматизованій ІПС документів, текстів, відомостей, фактів і даних, які відповідають на запит користувача.

Операція пошуку — це основна операція в автоматизованій ІПС. Сутність пошуку полягає в ідентифікації відомостей, які зберігаються в такій системі з інформаційним запитом.

До систем з вибірковим пошуком належать автоматизовані ІПС, в яких пошук виконується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів ІПС, а запити лишаються без змін. У системах з ретроспективним пошуком останній виконується за всіма масивами, що зберігаються в системі, згідно з разовими запитами, які змінюються залежно від інформаційних потреб користувача.

Структурну схему комп’ютерної ІПС наведено на рис. 2.10. Її аналіз показує, що в автоматизованій ІПС виконуються такі основні операції:

· введення до системи так званих пошукових образів документів чи пошукових образів разом із самими документами;

· зберігання інформації в системі;

· формування запитів і пошукових розпоряджень та введення їх до системи;

· пошук (порівняння пошукових образів документів з пошуковими розпорядженнями), прийняття рішення про видачу відповід­ної інформації;

· видавання інформації, що відповідає інформаційному запиту.

Найефективніший засіб пошуку інформації — це перегляд кожного документа і перевірка його на відповідність інформаційному запиту. Проте для зберігання в автоматизованій ІПС повних текстів документів потрібні великі трудовитрати на перенесення цих текстів до пам’яті ЕОМ. Крім того, зберігання інформації в повному обсязі потребує значного обсягу пам’яті, а сам інформаційний пошук стає вельми тривалим. Тому в комп’ютер­них інформаційно-пошукових системах пошук виконується не за текстам самих документів, а за їх стислими характеристиками, які називаються пошуковими образами (ПОб).

Пошуковий образ — це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в автоматизованій ІПС.

Процедура визначення пошукового образу називається індексуванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту документа й перекладі його на інформаційно-пошукову мову (ІПМ). Отже, у комп’ютерній ІПС зберігаються не тексти документів, а їх пошукові образи. Для пошуку документів перекладу на ІПМ (тобто індексації) підлягають й інформаційні запити.

Структурна схема комп’ютерної ІПС

Інформаційний запит, перекладений на ІПМ і доповнений для пошуку допоміжною інформацією (серія, рік видання тощо), називається пошуковим розпорядженням (ПР). Рішення про успішне закінчення пошуку може бути прийняте не обов’язково в разі повного (100-відсоткового) збігу пошукового образу та пошукового розпорядження. Для прийняття рішення про успішне закінчення пошуку може бути достатньо збігу пошукового розпо­рядження і пошукового образу на 70 і навіть на 50 %. Усе залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один документ, а деяка їх множина, із якої споживач може вибрати ті документи, які найбільше відповідають його інформаційній потребі.

Процес індексування виконується вручну (тобто людиною). Досі не знайдено ефективного формального методу, за допомогою якого можна було б автоматизувати процес семантичного аналізу і визначення основного змісту документів. Під час індексування людина вивчає зміст документа, виокремлює його центральну тему та описує її в термінах інформаційно-пошукової мови. Для деяких документів їх назви розкривають центральну тему і предмет, але за назвою не завжди можна ідентифікувати документ. Ступінь докладності вираження в ПОб документа його центральної теми чи предмета, а також супутніх тем і предметів називається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-cвоєму, тому автоматизація цього процесу дала б змогу забезпечити його уніфікацію, звільнивши частину персоналу від важкої непродуктивної праці з індексування документів.

Висновок:

Отже, можна сказати що сукупність методів і засобів, призначених для зберігання документів, відомостей про них чи певних фактів, складають автоматизовану інформаційно-пошукову систему.