Методи та засоби оцінки тривалості робіт

1. Висновок експерта. Часто буває важко оцінити тривалість робіт, оскільки на них впливає безліч чинників (наприклад, рівень використання ресурсів, продуктивність ресурсів тощо). Висновок кваліфікованого досвідченого експерта, який ґрунтується на інформації з архіву, повинен використовуватися скрізь, де на це є можливість. У противному разі оцінки набувають невизначеності й стають ризикованими.

2. Оцінка на основі аналогів. Оцінка на основі аналогів, або оцінка згори-вниз, означає використання фактичної тривалості попередньої аналогічної роботи як оцінки тривалості майбутньої роботи. Вона часто використовується для оцінки тривалості проекту, коли про нього є небагато докладної інформації (наприклад, на його ранніх фазах). Оцінка на основі аналогів може бути однією з форм висновку експерта.

Оцінка на основі аналогів найбільш надійна, коли (а) попередні проекти схожі не тільки за формою, а й за змістом, і коли (б) особи, що виконують цю роботу, мають потрібний досвід.

Найбільше розповсюдження отримали такі ймовірнісні методи визначення тривалості робіт:

• при нормальному розподілі часу тривалості роботи використовується формула розрахунку очікуваної тривалості за трьома оцінками часу:

де - мінімально можлива тривалість роботи;

- максимально припустима тривалість роботи;

- найбільш вірогідна тривалість роботи.

Цей метод використовується у системі PERT.

При бета-розподілі використовується формула:

3. Моделювання. Методи моделювання дають змогу робити розрахунки тривалостей робіт із певним набором допущень. Найвідомішим із них є метод статистичних випробувань - Монте-Карло, в якому розподіл імовірних результатів визначається для кожної роботи і використовується для розрахунку розподілу імовірної тривалості проекту в цілому.

4. Нормативні розрахункові методи. За наявності необхідної вихідної інформації (обсяги робіт, потрібні ресурси, продуктивність ресурсів тощо) тривалість робіт T визначається за відомими розрахунковими формулами: