Зміст acquis communautaire

Прагнення України стати членом ЄС обумовило необхідність обов'язкового прийняття acquis communautaire - сукупності цілей, принципів і норм спільної політики та законодавства ЄС, а також юридичних та інституційних механізмів їхнього впро­вадження.

На момент свого виникнення acquis communautaire включав: - основоположні міжнародні договори, якими засновані Єв­ропейські Співтовариства;

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

________________;___________ в умовах євроінтеграції

- інституційну структуру Співтовариств;

- законодавство Співтовариств;

- міжнародні договори, укладені Співтовариствами;

- акти, прийняті країнами-кандидатами в процесі приєднан­ня до ЄС;

 

- довгострокові принципи-цілі, які перебувають у процесі визначення;

- обов'язок нового члена безумовно визнати такі основопо­ложні принципи права Європейських Співтовариств, як пряма дія, примат права Співтовариств над національним правом їх членів, а також однакове тлумачення права Співтовариств всіма їх членами.

Стандарти ЄС вважають еталонними. Хоча, як свідчить іс­торичний досвід, існували моменти, коли стандарти ЄС не від­повідали, були нижчими за стандарти країн, що мали стати членами ЄС. Наприклад, високі екологічні стандарти Австрії, Швеції і Фінляндії. Внаслідок чого ЄС розробив цілеспрямова­ну, послідовну сукупність заходів щодо підвищення існуючих стандартів членів ЄС до стандартів країн, що мали стати члена­ми Євросоюзу.

Звідси природним є наявність проблем різного характеру, які можуть виникати у процесі приєднання до acquis.

Прикладом, Гнатовський М.М. виділяє ряд правових про­блем, що ускладнюють прийняття acquis країнами Центральної та Східної Європи.

1. Складність структури acquis навіть у частині, безпосеред­ньо закладеній основоположними міжнародними договорами, так званому «первинному європейському праві», про що свід­чить неузгодженість в фундаментальних, базових поняттях, як от «Європейський Союз» та «Європейські Співтовариства» (досі не зрозуміло, чи включає «Європейський Союз» в себе Європей­ські Співтовариства та чи має він самостійний юридичний ста­тус), «Рада Міністрів» чи «Рада Європейського Союзу», «асоцій­оване членство в ЄС» чи «асоційовані відносини» тощо.

В. А. ЛІПКАН, Ю. ЄМАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИЙ

2. Велика кількість норм первинного права ЄС застаріла та втратила чинність, а також чинні норми первинного права ЄС треба тлумачити у зв'язку з рішеннями Суду ЄС, які надали цим нормам значення, що безпосередньо не випливає з тексту осново­положних договорів.

3. Передумовою імплементації acquis є реформа національно­го конституційного права з метою прийняття примату європей­ського права та визнання верховної юрисдикції Європейського Суду, отже, існує необхідність проведення конституційної ре­форми в країнах-кандидатах у зв'язку з наявністю в їхніх кон­ституціях норм, що не дають можливості безумовно прийняти примат європейського права та повною мірою імплементувати acquis.

4. Важливі галузі acquis постійно перебувають у процесі змін, а отже Комісія ЄС має об'єктивні складнощі в організації проце­су спостереження за їх дотриманням у країнах Центральної та Східної Європи, принаймні доки acquis у певних сферах не набу­де відносної сталості.

5. Розширення на Схід обумовлює значні зміни в інституцій-ній структурі та процедурах прийняття рішень всередині ЄС, що фактично може відбутися тільки разом з внутрішньою реформою Співтовариств.

У зв'язку з вищевикладеними проблемами, ЄС чітко виокре­мив сфери правового регулювання, де необхідна імплементація норм ЄС країнами кандидатами на вступ.

Особливістю сучасного етапу розширення Євросоюзу є вклю­чення до acquis communautaire розділу з питань спільної зовніш­ньої політики і політики безпеки. А тому узгодження політики інформаційної безпеки України з ЄС в цьому напрямку є досить актуальними.

Слід наголосити, що серед багатьох інших сфер, які потребу­ють узгодження з правом ЄС (сфера оподаткування, державних поставок та банківської діяльності, охорони довкілля, енергети­ки, сільського господарства, промисловості, транспорту, юстиції

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАДІЇ

та внутрішніх справ тощо) відзначена й сфера інтелектуальної власності та телекомунікацій.

Взагалі, процес вступу країни-кандидата до ЄС складається з ряду послідовних, довготривалих та взаємопов'язаних стадій:

- подання державою до Ради Європейського Союзу заяви
щодо членства;

- звернення Ради до Європейської Комісії з проханням підго­тувати Висновок щодо заяви;

- вручення Висновку Комісією Раді;

- рішення Ради (одностайне) щодо початку переговорів про вступ;

- початок переговорів між державами членами і державою-заявником;

- ухвалення Радою (одностайне) за пропозицією Комісії спіль­ної позиції на переговорах з державою-кандидатом на вступ;

- укладання окремої угоди між Євросоюзом і державою, що вступає, стосовно проекту договору про вступ;

- подання договору про вступ до Ради і до Європарламенту;

- підготовка Комісією висновку щодо договору про вступ;

- надання згоди (абсолютною більшістю) Європарламентом;

- схвалення договору Радою ЄС (одностайне);

 

- укладення договору між Євросоюзом і країною, що всту­пає;

- ратифікація договору сторонами;

- набуття договором чинності з визначеної сторонами дати.

Зазначимо, що в Брюсселі існує думка про безперспектив­ність намагань України стати кандидатом на вступ до Євросо-юзу навіть у віддаленому майбутньому, але українські вчені вважають, що необхідно сформувати проукраїнське лобі за до­помогою сусідніх країн-членів ЄС, зокрема дружньої до Украї­ни Польщі.

Вступ до Європейського Союзу не має бути самоціллю. Ук­раїна є самодостатньою державою, і її вихід на світової ринки праці та капіталу відбудеться і без Євросоюзу, якщо наша краї-

В. А. ЛШКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ на матиме конкурентоспроможну економіку та високі інфор­маційні технології, які стануть взірцем і стандартом для країн Європи.

Україна має використовувати позитивний досвід Євросоюзу, імплементувати ті положення його законодавства, які сприяють ефективнішому регулюванню суспільних відносин в інформа­ційній сфері. Сліпе ж копіювання євростандартів, або безальтер­нативна згода з політикою Європи, нехай і такою, що добре себе зарекомендувала, є таким, що не відповідає національним інте­ресам. Входження до європейських структур має розглядатися як інструмент реалізації національних інтересів. Ми не маємо прагнути вступати туди, де нас не бажають бачити, де нас просто не чекають. А не чекають тому, що знають потенціал і могутність нашої країни, її омріяну мету щодо становлення центром євро­пейської політики. Не є логічним, коли метою для певної держа­ви є стандарти іншою держави. Але, розглянемо більш детально підходи української влади до адаптації законодавства України до європейських стандартів.