Соціологічний підхід до аналізу права

Правові явища і процеси не можна глибоко і всебічно вивчити поза їх зв'язком з суспільством як соціальною системою, тобто поза соціальними зв'язками.

Соціологія права являє собою певним чином структуровану систему соціальних знань про право як особливий соціально-юридичний феномен у його генезисі, а також у дії, тобто як соціально детерміноване і соціально діюче (соціально спрямоване) явище, процес.

Під правом у його соціологічному вираженні розуміється форма здійснення соціальних інтересів за принципом формальної рівності.

Соціальні інтереси реалізуються у правовій формі у тому і тільки в тому разі, коли свобода в реалізації інтересу одного суб'єкта припускає рівну міру свободи для інтересу іншого суб'єкта (тобто немає привілею для одного інтересу за рахунок ущемлення іншого).

Соціологію права можна визначити як науку про загальні та специфічні соціальні властивості, закономірності і механізми взаємодії суспільства, як соціальної системи, і права, як його підсистеми, як засобу соціального регулювання.

У соціології права можна виділити принаймні три рівні аналізу суспільних явищ, а саме:

1) співвідношення індивідуума, особистості з їх безпосереднім соціальним середовищем, коли цінності, настанови та інші характеристики особистості зіставляються з соціальними нормами, цінностями, що втілені в окремі конкретні соціальні інститути, зокрема у систему правових норм суспільства;

2) співвідношення зазначених правових норм (системи права) з іншими, ширшими за обсягом соціальними категоріями — суспільною правосвідомістю, мораллю і т. ін.;

3) нарешті, з метою аналізу всієї сукупності співвідношення панівних у даному суспільстві політичних, правових, морально-етичних та інших норм і цінностей з провідними соціально-економічними характеристиками суспільства, його соціальною структурою.

За своєю сутністю зв'язок між явищами і процесами має характер взаємодії, коли ці явища і процеси складаються у певні системи, взаємно впливаючи й зумовлюючи один одного