1) утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г. Бобринським (кінець 1914 р.);
2) насильницька русифікація (впровадження російської мови, законів тощо);
3) свідоме знищення українських гімназій, газет і журналів, книгарень, видавництв, бібліотек тощо;
4) закриття «Просвіт»;
5) заборона українських політичних партій, спортивних та молодіжних організацій;
6) репресії проти українських політичних та громадських діячів;
7) переслідування греко-католицької церкви (депортація сотень священиків греко-католицької церкви, у тому числі й митрополита А. Шептицького, у глиб Російської імперії).
- Травень 1915 р. — Горлицький проривросійського фронту німецькими та австро-угорськими військами.
- 22 червня 1915 р. — вступ австро -німецьких військ до Львова.
- 19І5 р. — швидкий відступ російських військ,який тривав до жовтня і зупинився на лінії Кам'янець-Подільський — Тернопіль — Кременець — Дубно (росіяни втратили Північну Буковину, Східну Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину та Західну Волинь).
|
|
- 22 травня — на початку червня 1916 р. відбувся Брусиловський прорив— наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, в результаті якої знову захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині.
- Червень 1917 р. — новий наступ російських військ на львівському напрямку, який закінчився провалом; Росія втратила Галичину та Буковину. Після цієї події війна набула позиційного характеру.
37. Перша більшовицько-українська війна
Причини
1)Прагнення більшовиків установити контроль над Україною — її ресурсами і промисловістю. 2)Придушення і ліквідація центрів антибільшовицького опору. 3)Боротьба за владу в Україні між УЦР і більшовиками. 4)Провал спроб більшовиків усунути УЦР від влади, спираючись на внутрішні сили в Україні.
Хід бойових дій
• 22(9) грудня 1917 р. Захоплення більшовицькими військами Харкова.
• 24(11)—25(12) грудня 1917 р. І Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові. Проголошення радянської УНР, створення радянського уряду — Народного Секретаріату.
• 30(17) грудня 1917 р. Маніфест ВУЦВК про повалення влади УЦР і Генерального Секретаріату.
• 7 січня 1918 р. (25 грудня 1917 р.). Початок загального наступу більшовицьких військ. Захоплення Катеринослава.
• 27(14) січня 1918 р. Більшовицькі повстання в Одесі та Миколаєві.
• 29(16) січня 1918 р. Більшовицькі повстання в Києві (завод «Арсенал»). Бій під Крутами.
· 4 лютого (23 січня) 1918 р. Придушення більшовицькогоповстання в Києві.
· 7 лютого (28 січня) 1918 р. Мала Рада і Рада народнихміністрів залишили Київ. Вступ більшовицьких військ до Києва.
|
|
· Початок лютого 1918 р. Захоплення більшовицькими військами більшої частини України і Криму.
Причини поразки
- Ослаблення соціальної бази УЦР;
- Відсутність належної уваги до воєнної політики, збройного захисту державності;
-Високий рівень організованості та боєздатності більшовицьких військ, успішна тактика боротьби за владу; уміла соціальна демагогія Рад.
Українсько-польсько-радянська війна
Початок війни
25 квітня 1920. — початок наступу польсько-українських військ.
6 травня 1920 р. — вступ польської армії та частин УНР до Києва.
Польський окупаційний режим в Україні:
— створення польського адміністративного апарату;
— відновлення поміщицької влади на землю; — репресії щодо українського населення;
— вивезення до Польщі промислового устаткування, продовольства, сировини тощо.
Наслідки, польського окупаційного режиму:
— вороже ставлення українського населення до окупаційної влади;
— розгортання партизанського та підпільного рухів;
— підтримка контрнаступу Червоної армії.