- Структура апеляційного розгляду.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції складається із двох частин: підго-
товки до апеляційного розгляду (див. коментар до ст. 401 КПК) та безпосередньо
з апеляційного розгляду. Апеляційний розгляд у свою чергу складається також з двох
частин: висловлення доводів та перевірки їх доказами та судових дебатів.
- Зміст доповіді судді-доповідача. Виступ учасників судового провадження з поясненнями.
Після закінчення підготовчих дій суддя-доповідач оголошує про початок апеля-
ційного розгляду. Він доповідає зміст оскарженого судового рішення у необхідній
частині, тобто в обсязі, що має забезпечити розуміння учасниками судового прова-
дження суті вироку чи ухвали суду першої інстанції в цілому, а також більш детально
викладає обставини щодо тієї їх частини, яка оскаржується. Він також повідомляє,
ким і в якому обсязі вони були оскаржені, послідовно і стисло оголошує основні до-
води, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, якщо вони надійшли на них
|
|
від інших учасників судового провадження, і з’ясовує осіб, які подали апеляційні
скарги, чи вони їх підтримують.
Після з’ясування зазначених питань суддя-доповідач надає слово учасникам кри-
мінального провадження для висловлення своїх доводів і пояснень з приводу поданої
апеляційної скарги. Спершу слово надається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим
висловлює доводи сторона захисту: обвинувачений, захисник, цивільний відповідач,
їхні представники. Після цього слово надається тій стороні кримінального прова-
дження, яка подала апеляцію, а потім – всім іншим учасникам судового проваджен-
ня.
- Перевірка доказів в суді апеляційної інстанції.
За необхідності проводяться й інші процесуальні дії щодо з’ясування обставин
та перевірки їх доказами. З’ясування обставин проводиться лише в частині рішення
суду першої інстанції, законність і обґрунтованість якої оскаржується в апеляційній
скарзі.
Після висловлення доводів та перевірки їх доказами суддя-доповідач з’ясовує
в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити апеляційний розгляд
і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд роз-
глядає їх.
- Переваги та недоліки інституту письмового апеляційного провадження.
Переваги: таку новелу можна розглядати як певний захід чи елемент процесуальної економії, мета якого – спростити і прискорити процедуру провадження у суді апеляційної інстанції, при цьому не порушуючи конституційні права учасників апеляційного провадження.
|
|
- Умови, за яких може відбутися письмове апеляційне провадження, та його порядок.
Письмове апеляційне провадження полягає у заочному (без безпосереднього
залучення учасників судового провадження, лише на основі вивчення апеляційних
скарг, заперечень на них і матеріалів, що до них додаються) перегляді судового рішен-
ня суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.
Письмове апеляційне провадження допускається у будь-якому кримінальному
провадженні незалежно від його складності і фактичних обставин.
Письмове апеляційне провадження може мати місце за наявності добровільного
волевиявлення всіх учасників судового провадження про розгляд апеляційної скарги
за їх відсутності.
Проведення письмового апеляційного провадження є правом, а не обов’язком суду.
Необхідність у проведенні класичного апеляційного розгляду замість письмового апеляційного провадження може виникнути у випадках потреби: уточнення до-
водів або вимог, викладених в апеляційній скарзі з боку особи, яка її подала; безпо-
середнього з’ясування обставин, на які є посилання в апеляційній скарзі; досліджен-
ня доказів, а також за інших обставин, коли суд апеляційної інстанції визнає це за
доцільне.
Копія судового рішення апеляційної інстанції, прийнятого за наслідками письмо-
вого апеляційного провадження, надсилається учасникам судового провадження про-
тягом трьох днів з дня його підписання.