Форми права власності на землю

ч. 3 ст. 78 визначає такі форми власності на землі в Укр: приватна; комунал та держав (як публічна власність). Прáво привáтної влáсності на земл́ю - сукупність правових норм, що визнач правові підстави і порядок набуття і реалізації громадян Укр та юр особами Укр права володіти, користув і розпорядж земел ділянкою, права і обов'язки власників земел ділянок, об'єкти права власності на землю, гарантії захисту права приват власності на землю, підстави і порядок припинен права власності на землю громадян та юр осіб. Комунальної власність на землю - власність на землю, що є у власності територіал громад сіл, селищ, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що перебув в управлінні районних і обл рад. Прáво державної влáсності на земл́ю - сукупність правових норм, що визнач правові підстави і порядок набуття і реалізації права власності на землю держави, об'єкти права власності держави на землю, суб'єкти права державної власності на землю, гарантії держави як суб'єкта земельних правовідносин, підстави і порядок припинення права власності держави на землю. Основним завданням суспільної (публічної) власності на землі є забезпеч та обслуговуван інтересів суспільства в цілому чи окремих його частин — територіал громад. Приват власність на землі спрямов передусім на забезпеч та обслуговув прав на землі приватних осіб — громадян та недержав (некомунальн) юр осіб.

12.Особливості права спільної власності на землю.

Стаття 86 ЗК України встановлює, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).Суб’єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи.Суб’єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради.Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: а)при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б)при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

в)при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г)за рішенням суду (ст. 87 ЗКУ).

Відповідно до статті 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а)подружжя;б)членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в)співвласників жилого будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (стаття 89 ЗК України).