Ставлення вчителя до батьків учнів

Піклування про організацію педагогічної співпраці з батьками учнів. —Усвідомлювати моральну відповідальність перед батьками учнів за якість навчання і виховання їхніх дітей.

—Шукати педагогічні контакти з батьками учнів, бути відповідальним за доброзичливість стосунків з ними, домагатися єдності педагогічного впливу обох сторін.

—Сприяти формуванню в учнів поваги до своїх батьків.

—Нести відповідальність за педагогічні погляди батьків учнів, сприяти їх удосконаленню.

—Бути педагогічно вимогливим до батьків учнів щодо виховання дітей, ставити до них вимоги тільки обґрунтовані, педагогічно доцільні.

—Не ображати батьківської любові до дітей, терпляче і поважливо стави­тись до критичних зауважень батьків, бачити в їхніх діях ділову форму допомоги у вихованні дітей.

Ставлення вчителя до своїх колег.

Повага до колеги як товариша по роботі, підтримка його авторитету як важ­ливого фактора спільного педагогічного впливу на дітей.

—Бути поважливим і тактовним з кожним учителем, незалежно від статі і віку, індивідуальних особливостей і педагогічної майстерності.

—Не прагнути піднести авторитет свого предмета за рахунок принижен­ня інших навчальних предметів.

—Бути уважним і доброзичливим до колег, які шукають нові шляхи і засоби виховання й навчання, допомагати їм своїми знаннями і досвідом.

—Бути особливо уважним до майстра педагогічної праці, допомагати створенню сприятливих умов для його творчості, переймати й поширювати його досвід.

—Допомагати молодшим і менш досвідченим колегам в удосконаленні їхніх педагогічних умінь і навичок, не допускати чванства своїм педагогічним досвідом та майстерністю.

—Бути непримиримим до фактів антипедагогічної поведінки своїх колег.

6. Ставлення вчителя до педагогічного колективу. Відповідальність учителя за педагогічну ефективність діяльності педагогічного колективу.

—Узгоджувати свої педагогічні погляди і дії з діями своїх колег, домагатись єдності педагогічних вимог і впливів на учнів.

—Вчитись у колективу, збагачувати свої педагогічні знання і вміння пози­тивним досвідом усього колективу.

—Узгоджувати свої зусилля у пошуках нових методів і засобів педагогічного впливу на учнів із зусиллями всього колективу заради успіху спільної справи навчання й виховання, засуджувати прагнення працювати одинцем.

—Робити свій внесок до педагогічного досвіду колективу, пропонувати колективу все краще, чим володіє вчитель, не допускати будь-яких педагогічних "секретів і таємниць" від членів свого колективу.

—З повагою ставитись до традицій колективу, які мають педагогічну цінність, боротися з традиціями і звичаями, морально і педагогічно недоцільними.

—Нести відповідальність за рівень розвитку педагогічного колективу як суб'єкта педагогічної дії.

— Боротися з антипедагогічними поглядами і діями в колективі, бути особисто відповідальним за все, що здійснюється в ньому.

— Залишатися непримиренним до всіх форм лжеколективізму та індивідуалізму, що підривають можливості навчально-виховного процесу.