Зразок морфемного аналізу

Схема розбору:

1. Аналізоване слово.

2. Змінюване чи незмінюване слово (довести).

3. Визначити закінчення у змінюваному слові (позитивне чи нульове).

4. Визначити основу слова й охарактеризувати її: непохідна (коренева), похідна (суфіксальна, префіксальна, префіксально-суфіксальна, суфіксально-постфіксальна, префіксально-постфіксальна, префіксально-суфіксально-постфіксальна), чиста (у незмінюваних словах), вільна чи зв'язана, проста чи складна, відкрита чи закрита, тверда чи м'яка.

5. Визначити корінь слова і вказати на можливі варіанти (модифікації) кореня.

6. Визначити префікси, суфікси, постфікси, інтерфікси.

7. Вказати на морфонологічні зміни в основі. 8. Вказати на зміни в морфемній будові слова.

9. Виконати графічне позначення морфемного складу слова.

Зразок аналізу:

На крило небокраю сіла хмара в червоній хустині і задумалась, тиха, над краєм землі (М.Вінграновський).

1. Аналізоване слово: хмара.

2. Змінюване: хмари, хмарою, хмарами.

3. Закінчення: -а позитивне.

4. Основа слова: хмар-, непохідна (коренева), вільна, закрита, тверда.

5. Корінь хмар- (хмарний, захмарилось).

6. –

7. –

8. У морфемній будові слова змін не відбулося.

9. Графічне позначення морфемного складу слова: хмара

 

Схема морфологічного розбору іменника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Лексико-граматичні категорії: а) власна чи загальна назва; б) назва істоти чи неістоти; в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

4. Граматичні категорії: а) рід і засоби вираження його (семантичні ознаки, морфологічна будова, синтаксичні зв'язки з іншими словами в реченні); б) число і засоби вираження його; в) відмінок і засоби вираження його; г) відміна і група.

5. Синтаксична роль.

6. Будова слова.

7. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору

Липень промайнув гарячим крилом над землею і розтанув між соковитими травами (М.Сиротюк).

1. Липень;

2. Липень;

3. загальна назва; неістота (що?); назва абстрактного поняття;

4. чоловічий рід, засіб вираження – нульове закінчення (морфологічна ознака); однина, засіб вираження – нульове закінчення (можливе: липень – липні); Н.в., засіб вираження – нульове закінчення; ІІ відміна, м’яка група;

5. у реченні виконує роль підмета;

6. липень;

7. у суфіксі -ень пишемо букву е, бо при зміні слова е випадає (липень-липня).

 

Схема морфологічного розбору прикметника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду).

3. Лексичне значення (ознака за кольором, за розміром, за внутрішніми чи зовнішніми властивостями, за відношенням до предмета, до особи чи тварини, до місця, часу тощо).

4. Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, присвійно-відносний, присвійно-якісний).

5. Ступінь порівняння, засоби вираження його.

6. Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.

7. Група – тверда, м'яка.

8. Рід і засоби вираження його.

9. Відмінок і засоби вираження його.

10. Число і засоби вираження його.

11. Синтаксична роль.

12. Будова слова.

13. Правопис слова.

Зразок:

Панувало над селом лагідне серпневе надвечір’я (В.Козаченко).

Лагідне (надвечір’я) – п.ф. лагідний; ознака за внутрішніми властивостями; якісний, повна стягнена форма, тверда група, вжитий у формі середнього роду однини, називного відмінка (засіб вираження флексія -е), узгоджується у цих формах з іменником надвечір’я; прикметник виступає означення, є словом залежним; основа лагідн-, закінчення -е, корінь –лагід-, суфікс -н-.