Модель дослідження компонентного складу часового ряду інтегрального показника рівня розвитку підприємства

Параметри кількісних показників конкурентоспроможності

Кількісні показники конкурентоспроможності продукції розраховують в розрізі наступних параметрів:

1. Технічні параметри - включають такі показники:

а) призначення товару;

б) надійність;

в) довговічність;

г) естетичні характеристики (дизайн);

д) ергономічні характеристики.

2. Економічні параметри - ціна споживання, яка включає витрати споживача на придбання, а також на використання виробу впродовж усього періоду його споживання. Економіч­ний параметр - ціна споживання (Ц_сп)- включає в себе такі

економічні показники: Ці - ціна придбання; Ц₂ - витрати на транспортування; Ц₃ - витрати на монтаж та наладку; Ц₄ - ви­трати на експлуатацію; Ц₅ - витрати на ремонти; Ц₆ - витрати на техобслуговування; Ц₇ - витрати на навчання персоналу; Ц₈ - податки; Ц₉ - страхові витрати і т.д.

Формула ціни споживання:

Цсп = Ці+Ц2+Цз+Ц4+Ц₅+Цб+Ц7+Ц8+Ц9+... Цп; (5.2)

Ціна споживання (Ц_сп), як бачимо, більша ціни придбання (Ц₁): Ц_сп > Ц₁. А тому чим нижча ціна споживання (Ц_сп), тим вища конкурентоспроможність продукції (К_п).

3. Нормативні параметри - це діючі на даному ринку:

а) технічні умови;

б) стандарти;

в) норми.

Причому, нормативні параметри можуть мати лише два значення: нуль - якщо товар не відповідає нормативним пара­метрам, що діють на даному ринку чи в країні і одиниця - якщо відповідає.

Щоб об'єктивно оцінити конкурентоспроможність продук­ції треба щоб виробник використовував ті ж параметри, що і споживач.

**

Перш ніж розраховувати кількісні показники конкуренто­спроможності продукції, потрібно відібрати товар-аналог, або товар-зразок, з яким і будемо порівнювати параметри нашого товару. При відборі товару-зразка враховують:

а) щоб порівнювані товари були з однієї фази життєвого циклу,

б) щоб вони були з одного і того ж класу,

в) орієнтовані на одну і ту ж групу споживачів

г) зразок має бути найширше представленим на ринку.

Конкурентоспроможність продукції визначається

шляхом порівняння техніко-економічних параметрів ви­робу з відповідними параметрами товару-зразка.

При цьому розраховують наступні кількісні показники

конкурентоспроможності продукції.

Кількісні показники конкурентоспроможності продукції

1. Одиничні - характеризують рівень конкурентоспромож­ності по одному з параметрів і розраховуються шляхом відно­шення значення будь-якого технічного чи економічного пара­метру виробу підприємства до значення аналогічного пара­метру товару-зразка.

2. Групові - об'єднують одиничні показники і характери­зують рівень конкурентоспроможності за однією групою по­казників. економічних, технічних, нормативних.

3. Інтегральний показник конкурентоспроможності про­дукції (Кі) - дає числову характеристику конкурентоспромож­ності товару і визначається на основі групових показників.

а) технічних (ГПт);

б) нормативних (ГПн);

в) економічних (Цсп).

Звідси формула інтегрального показника конкуренто­спроможності продукції:

Кі = ГПн (ГПт / Цсп) (5.3)

Якщо Кі > 1, то товар перевершує за конкурентоспромож­ністю зразок, якщо Кі < 1 - поступається, а коли Кі = 1 - на одному рівні.

Аналіз конкурентоспроможності продукції проводять, як правило, експерти, використовуючи експертні оцінки. Але виконати цю роботу можна і силами спеціалістів підприєм­ства, при високій їх підготовці.

Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції:

1. Диференціальний - базується на використанні одиничних показників конкурентоспроможності продукції (технічних та еконо­мічних). За ними важко судити про конкурентоспроможність про­дукції однозначно.

2. Комплексний - базується на використанні групових та інтег­ральних показників.

3. Змішаний - базується на спільному використанні одиничних та комплексних показників: а) найважливіші показники використо­вуються як одиничні, б) інші одиничні показники об'єднуються у групи, для кожної з яких визначають груповий показник, в) на осно­ві отриманих групових та одиничних показників і оцінюють конку­рентоспроможність продукції.

Процес оцінювання конкурентоспроможності продукції показа­но на схемі (додаток Ж). Оскільки конкурентоспроможність в умовах ринку слід розглядати як основну умову отримання прибутку і успішної діяльності підприємства в цілому, остільки конкурентоспроможністю слід навчитися управляти. Йдеться про те, що її закладають ще на стадії проектування товару і в процесі виробництва, впродовж усього його життєвого циклу оптимізують і матеріалізують найважливіші елементи конкурентоспроможності продукції: якість і витрати.

Конкурентоспроможність підприємства - це його комплексна порівняльна характеристика, яка від­биває ступінь переваг над підприємствами-конкурен-

тами по сукупності оціночних показників діяльності

на певних ринках, за певний проміжок часу.

І__________________ II________________________ ІІІ

Тобто, конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на пев­ному ринку.

При цьому обов'язковою вимогою є порівнянність оціно­чних параметрів, а саме:

а) технології,

б) потенційних можливостей обладнання,

в) рівня персоналу,

г) системи управління,

д) рівня інновацій,

е) стану комунікацій,

є) рівня маркетингової політики,

ж) експортно-імпортних можливостей та інших парамет­рів.

Найважливішими параметрами-характеристиками конку­рентоспроможності підприємства, факторами, що впливають на неї є:

1. Конкурентоспроможність продукції.

2. Здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього сере­довища. Швидка ж адаптація забезпечується комплексом тех­нічних, технологічних, інтелектуальних, організаційних та економічних характеристик.

Між показниками конкурентоспроможності підприємства і конкурентоспроможності продукції існують:

♦♦♦ Взаємозв 'язок і взаємозалежність. Це означає, що кон­курентоспроможність продукції суттєво впливає на конку­рентоспроможність підприємства, а остання у свою чергу в значній мірі визначає конкурентоспроможність продукції.

♦♦♦ Відмінності цих категорій. Ними, зокрема, є: а) конку­рентоспроможність продукції визначається для кожного її виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю номенклатуру; б) конкурентоспроможність продукції визна­чається в межах порівняно короткого періоду часу, а конку­рентоспроможність підприємства - тривалого; в) рівень кон­курентоспроможності підприємства цікавить насамперед його власника з метою визначення доцільності виробництва в да­них умовах, а споживача не цікавить. Зате споживача ще й як

цікавить продукція підприємства, її ціна-якість.

В економічній літературі пропонується розрізняти чотири осно­вні рівні конкурентоспроможності підприємства:

о Перший рівень - менеджери дбають лише про випуск проду­кції, на споживача не зважають.

о Другий рівень - менеджери прагнуть, щоб продукція під­приємства повністю відповідала стандартам, встановленим конку­рентами.

о Третій рівень - менеджери уже не зважають на стандарти конкурентів, а вже самі потроху стають „законодавцями моди» у галузі.

о Четвертий рівень - коли успіх у конкурентній боротьбі за­безпечує в першу чергу не виробництво, а управління і підприєм­ство повністю стає „законодавцем моди» на даному ринку.

_*

Конкурентоспроможність підприємства у свою чергу виз­начає конкурентностійкість підприємства.

/ \ Конкурентностійкість підприємства - це стабіль­ність становища на ринку в часі одного виробника щодо іншого, або - це потенційні можливості підпри­ємства з випуску конкурентоспроможної продукції.

Методи визначення конкурентоспроможності

підприємства:

1. Методи, побудовані на основі теорії міжнародного поділу пра­ці (теорія порівняльних переваг). Виявляють порівняльні переваги підприємства, які б забезпечили нижчі витрати ніж у конкурентів.

2. Методи побудовані на основі теорії ефективної конкуренції:

а) структурний підхід до визначення конкурентоспроможності підприємства - за рівнем монополізації, тобто за рівнем концентра­ції капіталу, за бар'єрами входу у галузь тощо;

б) функціональний підхід - мається на увазі, що конкуренто­спроможність підприємства вища там, де краще організовано виро­бництво, збут, управління фінансами і таке інше.

3. Методи, побудовані на основі теорії рівноваги фірми і галузі А.Маршалла та теорії факторів виробництва. Звідси рівновага - це відсутність бажання у підприємства змінювати обсяги виробництва, переходити у інший стан. А відтак критерієм конкурентоспромож­ності підприємства є наявність на підприємстві факторів вироб­ництва, що можуть бути використані з вищою ніж у конкурентів продуктивністю. (Показники у межах теорії рівноваги: відносна вартість ресурсів, обладнання, процентна ставка за кредити, від­носна зарплата тощо).

4. Методи, що побудовані на залежності конкурентоспромож­ності підприємства від якості продукції, або якості і ціни. Що вища якість і нижча ціна товару, тим вища його конкурентоспроможність (формула 8.1), а, значить, і конкурентоспроможність підприємства.

5. Оцінка за якістю продукції методом складання профілів, ана­логічно складанню профілю підприємства при оцінці його середо­вища. Лише в даному разі замість показників середовища оцінюють різні критерії задоволення споживачів.

6. Матричні методи, побудовані на ЖЦТ.

7. Метод інтегральної оцінки, де інтегральний показник конку­рентоспроможності підприємства містить два критерії: ступінь за­доволення потреб споживачів і ефективність виробництва.

Спільний недолік всіх методів - вони мало пристосовані до умов України, а ефективність їх застосування висока в повноцінній ринковій економіці.

**

Методика визначення конкурентоспроможності

підприємства (за Оберемчук В.Ф.).

Спочатку виділяють показники, що беруться до уваги при розрахунку конкурентоспроможності підприємства (табл. 5.1).

Зрозуміло, відбираються найсуттєвіші показники, які ха­рактеризують конкурентноспроможність підприємства якнай­повніше, оскільки йдеться про розрахунок комплексного пока­зника. Тобто відбирають такі показники, які характеризують підприємство за всіма аспектами діяльності.

Таблиця 5.1. Показники для розрахунку конкурентоспроможності підприємства   Гру­па п-ків Шифр п-ка Зміст показника I   Конкурентоспроможність продукції (за наведеною методикою) II.   Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства:   Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення 0.5);   Коефіцієнт мобільності коштів (рекомендоване значення 0.5);   Відношення власного капіталу до д/термінової заборгованості (0.4);   Коефіцієнт покриття (рекомендований норматив 2.0);   Коефіцієнт абсолютної ліквідності (рекомендований норматив 0.3);   Коефіцієнт оборотності власних обігових коштів;   Коефіцієнт заборгованості;   Рівень стійкості;   Коефіцієнт ризику;   Ефективність активів.

III.		Показники, що характеризують ефективність просування і збуту
	Рентабельність продаж;
	Коефіцієнт затовареності готовою продукцією;
	Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей;
	Коефіцієнт ефективності реклами і способів стимулювання збуту;
	Економічна ефективність експорту.
IV.		Показники, що характеризують ефективність виробництва:
	Витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість);
	Рентабельність продукції;
	Коефіцієнт спеціалізації виробництва;
	Коефіцієнт тривалості виробничого циклу товару;
	Коефіцієнт стабільності номенклатури;
	Коефіцієнт використання прогресивних методів контролю якості;
	Коефіцієнт використання передових форм організації виробництва;
	Коефіцієнт використання передових форм організації праці;
	Коефіцієнт якості управління (наявність оргтехніки т.д.);
V.		Показники, що характеризують конкурентний потенціал
	підприємства (кокурентностійкість):
	Фондовіддача;
	Продуктивність праці;
	Енергомісткість;
	Ефективність технології виробництва;
	Ефективність інформаційних ресурсів;
	Ефективність заходів підвищення творчої активності персоналу;
	Коефіцієнт гнучкості.
VI.		Показники, що характеризують екологічність виробництва:
	Зменшення обсягів стічних вод;
	Зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу;
	Зменшення площ під відходами т.д.
VII.		Показники соціальної ефективності:
	Професійно-кваліфікаційна структура кадрів;
	Мобільність кадрів;
	Поліпшення умов праці і охорони здоров'я.
VIII		Імідж підприємства (експертна оцінка за балами)
	Імідж керівника;
	Імідж персоналу;
	Якість обслуговування;
	Досконалість офісу.

 

Далі по кожному показнику експерти вираховують коефі­цієнти вагомості.

Коефіцієнт вагомості кожного показника визначають мето­дом попарних порівнянь (показника підприємства і конку­рента) за допомогою шкали перетворення якісних оцінок переваги одного параметру перед іншим в кількісні оцінки (бали) (табл. 5.2).

Шкала перетворення якісних показників у кількісні

 

Таблиця 8.2. Якісна оцінка Кількісна оцінка   (в балах) Обидва порівнювані показники збігаються   Перший показник дещо перевищує другий   Перший показник перевищує другий   Перший показник набагато перевищує другий

 

Розрахунок коефіцієнтів вагомості по кожній із восьми груп показників конкурентоспроможності підприємства про­водять так (див. табл. 5.3):

Таблиця 5.3. Зведені дані для розрахунку коефіцієнтів вагомості кожної групи показників конкурентоспроможності підприємства____________________________________ Групи П1 П2 П3 П4 П5 П6 П7 П8 показ - К/спро Фінан Ефек - Ефек- Конку- Еколо- Соці­ Імідж ників -мож- совии тив - тив - рент- гічні- альна під-   ність стан ність ність нии сть ефек- приєм-   продук п-ва збуту вироб- потен- вироб- тив- ства   -ції     ництва ціал ництва ність   П1   2/1 2/1 2/1 2/1 4/1 4/1 2/1 П2 1/2   3/1 1/2 2/1 3/1 3/1 2/1 П3 1/2 1/3   1/3 1/2 3/1 3/1 1/2 П4 1/2 2/1 3/1   2/1 3/1 3/1 2/1 П5 1/2 1/2 2/1 1/2   3/1 3/1 2/1 П6 1/4 1/3 1/3 1/3 1/3   2/1 2/1 П7 1/4 1/3 1/3 1/3 1/3 1/2   1/2 П8 1/2 1/2 2/1 1/2 1/2 1/2 2/1

 

Спочатку показники кожного рядка сумують (£ рядка п). Наприклад, £ рядка П₂ = 0.5+1+3+0.5+2+3+3+2 = 15

Потім визначають загальну суму всіх восьми рядків.

У нашому прикладі: X заг. = Пі =П₂+...+П₈ = 89.83 Визначають коефіцієнт вагомості кожного рядка, сиріч кожної групи показників: Ц = X ряд. / X заг. Наприклад, для рядка П₂ він буде: П₂ = 15.00 / 89.83 = 0.14. Нарешті розраховують інтегральний показник

конкурентоспроможності підприємства (Кі), як середня геометрична з групових показників за формулою:

Кі = 8 0.22П1-0.14П2-0.10П3-0.19П4-0.14П5-0.07П6-0.04П7-0.10П₈

 

 

Таблиця 5.4

Критерії та показники конкурентоспроможності підприємства

 

 

Критерії та показники конкурентоспроможності	Роль показників в оцінці	Правила розрахунку показників
I. Показники ефективності виробничої діяльності підприємства (ЕП)
1.1. Відносний показник витрат на одиницю продукції (В)	Відображає ефективність витрат при випуску продукції	В = Валові витрати / Обсяг випуску продукції
1.2. Відносний показник фондовіддачі (Ф)	Характеризує ефективність використання основних виробничих фондів	Ф = Обсяг випуску продукції / Середньорічна вартість основних фондів
1.3. Відносний показник рентабельності товару (Рт)	Характеризує ступінь прибутковості товару	Рт = Прибуток від реалізації / Повна собівартість продукції х 100 %
1.4. Відносний показник продуктивності праці (Пп)	Відображає ступінь організації виробництва та використання робочої сили	Пп. = Обсяг випуску продукції / Середньо спис- кова чисельність робітників
II. Фінансове становище підприємства (ФП)
2.1. Коефіцієнт автономії (КА)	Характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування	(КА) = Власні засоби підприємства / Загальна сума джерел фінансування
2.2. Коефіцієнт платоспроможності (КП)	Відображає здатність підпри­ємства виконувати свої фінан­сові зобов'язання та визначає ймовірність банкрутства	КП = Власний капітал / Загальні зобов'язання
2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ)	Показує якісний склад засобів, котрі є джерелами покриття поточних зобов'язань	КЛ = Грошові засоби та швидкореалізовувані цінні папери / Короткострокові зобов'язання
2.4. Коефіцієнт обіговості обігових засобів (КО)	Відображає ефективність використання обігових засобів. Дорівнює часу, протягом якого обігові засоби проходять всі стадії виробництва та обігу	КО = Виручка від реалізації / Середньорічний залишок обігових засобів
III. Ефективність організації збуту та просування товару (ЕЗ)
3.1. Рентабельність продаж (РП)	Характеризує ступінь прибут­ковості роботи підприємства на ринку, правильність встановлення цін	РП = Прибуток від реалізації / Обсяг продаж х 100 %
3.2. Коефіцієнт затовареності готовою продукцією (КЗ)	Відображає ступінь затоваре­ності готовою продукцією. Зростання показника свідчить про падіння попиту	КЗ = Обсяг нереалізованої продукції / Обсяг продаж
3.3. Коефіцієнт завантаженості вироб­ничих потужностей (КМ)	Показує ділову активність підприємства, ефективність роботи служби збуту	КМ = Обсяг випуску продукції / Виробнича потужність
3.4. Коефіцієнт ефектив­ності реклами та засобів стимулювання збуту(КР)	Показує економічну ефективність реклами та засобів стимулювання збуту	КР = Витрати на рекламу та стимулювання збуту / При­ріст прибутку від реалізації