Явища інтерференції та дифракції світла підтверджують його хвильову природу, але не дають відповіді на питання: світлові хвилі повздовжні чи поперечні? Однозначну відповідь на це питання дає електромагнітна теорія світла. Із законів електромагнетизму і електромагнітної індукції випливає, що зміна в часі вектора напруженості електричного поля в даній точці простору супроводжується появою змінного магнітного поля напруженістю , напрямленою перпендикулярно до вектора , і навпаки, зміна в часі напруженості магнітного поля приводить до виникнення електричного поля. Вектори напруженостей і завжди перпендикулярні. Ця зміна напруженостей електричного і магнітного полів поширюється у просторі вздовж лінії, перпендикулярної до векторів і , утворюючи електромагнітну хвилю (рис.1). Швидкість, з якою поширюються електромагнітна хвиля:
(1)
де – діелектрична і магнітна проникність середовища, відповідно.
Отже, три вектора , і взаємно перпендикулярні, і електромагнітна хвиля, а отже і світлова, яка є її окремим випадком, – поперечна.