1.Джерелом інфляції пропозиції є:
а) збільшення видатків на споживання;
б) збільшення інвестиційних видатків;
в) зростання витрат на одиницю продукції;
г) збільшення сукупних видатків;
д) усі відповіді неправильні.
2.Збільшення сукупних видатків індукує інфляцію, якщо національна економіка:
а) перебуває у фазі тривалого і глибокого спаду;
б) функціонує за неповної зайнятості;
в) перебуває у стані повної зайнятості;
г) правильні твердження а і б;
д) усі твердження неправильні.
3.Що не спричиняє інфляції пропозиції:
а) зростання цін на матеріальні ресурси, зокрема на енергоносії;
б) надмірне зростання грошової маси;
в) мілітаризація економіки;
г) зростання реальних процентних ставок;
д) значне зростання номінальної зарплати.
4.Що не спричиняє інфляції попиту:
а) монополізація окремих галузей національної економіки;
б) надмірні державні видатки;
в) зростання чистого експорту;
г) очікування щодо зростання цін у майбутньому;
д) стимулювальна стабілізаційна політика, спрямована на зниження рівня безробіття.
|
|
5.Що не характеризує ранню криву Філіпса:
а) кожна країна стоїть перед проблемою вибору між двома лихами національної економіки –
інфляцією та безробіттям;
б) крива Філіпса переміщується під впливом збурень сукупного попиту і сукупної пропозиції;
в) для зниження темпів інфляції країна змушена терпіти вищий рівень безробіття;
г) правильні твердження а і б;
д) усі твердження правильні.
6.Основний потік макроекономіки серед головних причин інфляції не виділяє:
а) зростання грошової маси вищими темпами порівняно зі зростанням національного продукту;
б) мілітаризація економіки;
в) монополії та необгрунтовані привілеї;
г) випуск паперових грошей понад ту кількість золотих, яка потрібна для нормального здійснення
товарообороту;
д) дефіцит державного бюджету.
7.Згідно з монетаристським поглядом, єдиною причиною інфляції є:
а) структурні особливості національної економіки;
б) спіраль “зарплата-ціни”, яка виникає за значного зростання номінальної зарплати;
в) надмірний темп приросту грошової маси порівняно з темпами зростання ВВП;
г) зростання процентних ставок;
д) інфляційні очікування виробників товарів і послуг.
8.Непередбачена незбалансована інфляція супроводжується:
а) перерозподілом доходів між боржниками і кредиторами;
б) зниженням реальної вартості заощаджень;
в) зниженням ефективності функціонування національної економіки;
г) правильні твердження а і б;
д) усі твердження правильні.
9.Від непередбаченої інфляції особливо потерпають:
а) працівники галузей, які перебувають на піднесенні й представлені потужними трудовими
спілками;
|
|
б) керівництво фірм та інші отримувачі прибутків, якщо ціни на готову продукцію підносяться
швидше, ніж ціни на ресурси;
в) уряди, які нагромадили значні державні борги;
г) позичальники, які взяли в борг значні суми грошей;
д) отримувачі фіксованих доходів.
10. Гіперінфляція починається тоді, коли:
а) населення і фірми витрачають надто багато грошей;
б) фірми призначають вищі ціни на свої товари і послуги;
в) уряди змушені друкувати гроші для фінансування своїх видатків;
г) дефіцити державного бюджету зменшуються;
д) усі відповіді неправильні.
11. Що не характеризує гіперінфляцію:
а) ціни зростають на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік;
б) усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей;
в) вартість життя зростає, тому наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати,
що спричиняє нове підвищення цін;
г) фірми посилено вкладають кошти в інвестиційні товари, унаслідок чого обсяг національного
виробництва різко збільшується і виходить за межі природного;
д) усі твердження правильні.
12. Яке твердження неправильне:
а) інфляція знижує стимули до трудової діяльності;
б) гіперінфляція справляє руйнівний вплив на обсяг національного виробництва й зайнятість;
в) помірна інфляція супроводжується зростанням обсягу національного виробництва;
г) у 80-90-х роках у багатьох країнах простежувалась дефляція;
д) усі твердження правильні.
13. Інфляцію пропозиції можна проілюструвати:
а) переміщенням кривої сукупної пропозиції вліво;
б) переміщенням кривої сукупної пропозиції вправо;
в) переміщенням кривої сукупного попиту вправо;
г) переміщенням кривої сукупного попиту вліво;
д) усі твердження неправильні.
14. Більшість економістів нині уважає, що у короткостроковому періоді форма кривої Філіпса залежить від:
а) рівня процентних ставок;
б) природної норми безробіття;
в) рівня очікуваної інфляції;
г) рівня оподаткування;
д) рівня валютного курсу.
15.Яке твердження щодо кривої Філіпса не поділяють прихильники теорії раціональних сподівань:
а) крива Філіпса є вертикальною не лише в довгостроковому, а й у короткостроковому періоді;
б) між безробіттям та інфляцією немає вибору і в короткостроковому періоді;
в) через макроекономічну політику уряд не може впливати на реальні змінні – обсяг національного
виробництва і рівень зайнятості;
г) учасники ринкового процесу здебільшого правильно оцінюють економічні події при ухваленні
власних рішень;
д) для подолання інфляції доцільно застосовувати політику доходів.
16. Що не передбачає антиінфляційна стратегія:
а) ефективна монетарна політика;
б) впорядкування державних фінансів;
в) раціоналізація структури національної економіки;
г) раціоналізація зовнішньоекономічної діяльності;
д) періодичне заморожування цін і заробітної плати.
17. Що було основою антиінфляційної програми в Україні у 1994-1996 роках:
а) заморожування цін і заробітної плати;
б) прискорення імпорту енергоносіїв;
в) приборкання інфляційних очікувань;
г) індексація номінальних змінних;
д) запровадження фіксованого обмінного курсу.
18. Якщо рівень інфляції підвищується з 7 до 9% і жодних інших змін не відбувається, тоді, згідно з
ефектом Фішера:
а) номінальна і реальна процентні ставки зростуть на 2%;
б) ні номінальні, ні реальні процентні ставки не зміняться;
в) номінальна процентна ставка збільшиться на 2%, а реальна не зміниться;
г) номінальна процентна ставка не зміниться, а реальна зменшиться на 2%;
д) усі твердження неправильні.
19.Яке твердження не узгоджується з кількісною теорією грошей:
а) за сталої швидкості обігу грошей їхня кількість у національній економіці визначає рівень цін;
|
|
б) незалежний Центральний банк, який визначає пропозицію грошей, повністю контролює темп
інфляції;
в) добуток кількості грошей у національній економіці та швидкості їх обігу дорівнює реальному
ВВП;
г) рівень інфляції в країні залежить від кількості грошей, яка перебуває в обігу;
д) узгоджуються усі.
20.Кількісне рівняння обміну твердить, що:
а) кількість грошей × рівень цін = швидкості обігу грошей × реальний ВВП;
б) кількість грошей × реальний ВВП = швидкості обігу грошей × рівень цін;
в) кількість грошей × швидкості обігу грошей = рівень цін × реальний ВВП;
г) кількість грошей × швидкості обігу грошей = рівень цін × номінальний ВВП;