2018-02-13
213
1.Прихильники теорії раціональних сподівань твердять, що:
а) економічні суб’єкти поводяться раціонально – збирають і осмислюють інформацію, щоб правильно
оцінювати наслідки економічної політики;
б) усі товарні й ресурсні ринки є конкурентними, отже, всі ціни є гнучкими;
в) на підставі своїх прогнозів економічні суб’єкти можуть заздалегідь нейтралізувати негативні
впливи державної політики на рівень свого добробуту;
г) правильні твердження а і в.
д) усі твердження правильні.
2.Більшість економістів нині вважають, що:
а) номінальні змінні не впливають на реальні змінні у короткостроковому періоді;
б) хронічна інфляція та хронічне безробіття пов’язнані між собою у довгостроковому періоді;
в) в період спаду доцільно підтримувати високу процентну ставку;
г) сподівання економічних суб’єктів помітно впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію у
короткостроковому періоді;
д) монетарна політика, яку проводять відповідно до грошового правила має незаперечну перевагу над
дискреційною монетарною політикою.
|
|
|
3.Основний потік макроекономіки не поділяє такого положення:
а) зростання обсягу національного виробництва у довгостроковому періоді визначають кількість та
якість факторів виробництва і наявна технологія, яка трансформує економічні ресурси у товари й
послуги;
б) макросередовище впливає на обсяг виробленого національного продукту у короткостроковому
періоді;
в) у довгостроковому періоді гроші нейтральні, тобто номінальні змінні не впливають на реальні;
г) у короткостроковому періоді зв’язку між інфляцією та безробіттям немає.
д) ціни і зарплата на значній частині ринків не є достатньо конкурентними.
4.Монетаристи вважають, що швидкість обігу грошей стабільна і суспільство хоче володіти такою кількістю грошей для купівлі товарів і послуг, яка відповідає:
а) обсягу інвестицій;
б) сумі споживчих видатків;
в) рівню цін;
г) номінальному ВВП;
д) усі відповіді неправильні.
5.Якої ланки, згідно з монетаристським поглядом, не містить передавальний механізм монетарної політики:
а) зміна пропозиції грошей;
б) зміна процентної ставки та сукупних видатків;
в) зміна сукупного попиту;
г) зміна номінального ВВП;
д) містить усі ланки.
6.Внутрішній лаг – це:
а) період часу від моменту виникнення збурення в національній економіці до моменту ухвалення
відповідних заходів економічної політики;
б) період часу від моменту ухвалення заходів економічної політики до моменту їх впливу на
національну економіку;
в) період часу від моменту збурення в національній економіці до моменту впливу заходів політики на
економіку;
|
|
|
г) різниця між часом, що потрібен для приведення в дію механізму монетарної політики, і часом, що
потрібен для приведення в дію механізму фіскалної політики;
д) усі твердження неправильні.
7.Критика Лукаса грунтується на:
а) внутрішньому лагові економічної політики;
б) тій обставині, що сподівання економічних суб’єктів є раціональними;
в) взаємозв’язку інфляції і безробіття у короткостроковому періоді;
г) тій обставині, що сподівання економічних суб’єктів є адаптивними;
д) усі твердження неправильні.
8.Монетарна політика, у проведенні якої дотримуються такого правила: темп зростання грошової маси дорівнює 3% плюс різниця між фактичним і природним рівнем безробіття буде:
а) активною дискреційною політикою;
б) пасивною дискреційною політикою;
в) активною політикою, яка грунтується на правилі;
г) пасивною політикою, яка грунтується на правилі;
д) усі твердження неправильні.
9.Правило монетаристів для проведення монетарної політики таке:
а) усталений темп зростання пропозиції грошей, який не залежить від економічних умов;
б) темп зростання пропозиції грошей підтримує заплановані значення темпів зростання номінального
ВВП;
в) темп зростання пропозиції грошей відповідає запланованим показникам зміни рівня цін;
г) темп зростання грошової маси відповідає рівню безробіття у національній економіці;
д) усі твердження неправильні.
10.Що з переліченого є прикладом дискреційної політики:
а) закон, за яким державні видатки не мають перевищувати надходжень до державного бюджету;
б) закон, за яким грошова маса щорічно зростає на 5%;
в) зниження податку на додану вартість у роки спаду;
г) усі приклади;
д) правильні відповіді а і в.
11.Монетаристи вважають, що:
а) активна монетарна політика може допомогти стабілізувати сукупний попит;
б) темпи зростання грошової маси повинні відрізнятися упродовж ділового циклу;
в) швидкість обігу грошей мінлива й непередбачувана;
г) фактичний ВВП завжди тяжіє до природного ВВП;
д) зміна пропозиції грошей головно позначається на обсязі національного виробництва як у
короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.
12.Більшість економістів нині переконані, що вимога щорічно збалансованого бюджету несумісна з фіскальною діяльністю держави. Що не є аргументом цих економістів проти правила щорічно збалансованого бюджету:
а) наявність дефіциту або надлишку бюджету може допомагати стабілізувати національну економіку;
б) щорічно збалансований бюджет посилив би економічні коливання;
в) щорічно збалансований бюджет звів би нанівець дію автоматичних стабілізаторів;
г) щорічно збалансований бюджет уповільнив би темпи економічного зростання;
д) бюджетний дефіцит можна використати для переміщення частини податкового тягаря на плечі
майбутніх поколінь.
13.Що є аргументом групи економістів і політиків за щорічно збалансований бюджет:
а) бюджетні дефіцити збільшують державний борг;
б) бюджетний дефіцит зменшує роль державного сектора;
в) дефіцит бюджету спричиняє ефект витіснення;
г) дефіцит бюджету індукує інфляцію;
д) дефіцитні бюджети дають змогу політикам розвивати різні марнотратні програми, які знижують
ефективність функціонування національної економіки.
14.Що не є аргументом прихильників концепції функціональних фінансів:
а) питання про збалансування бюджету не є головним, бо мета фіскальної політики – досягнення
рівноваги національної економіки, а не бюджету;
б) проблеми, пов’язані з бюджетними дефіцитами, є менш суттєвими, ніж макроекономічна
стабільність;
в) у фазі піднесення податкові надходження автоматично збільшуються, що усуває дефіцит бюджету;
г) державний борг не такий обтяжливий, як уважає, більшість людей, бо можливості уряду
фінансувати дефіцити практично безмежні;
|
|
|
д) держава може зрештою відмовитись від виконання своїх зобов’зань, пов’язаних з державним
богом.
15.Зовнішній лаг – це:
а) період часу від моменту виникнення збурення в національній економіці до моменту ухвалення
віповідних заходів економічної політики;
б) період часу від моменту ухвалення заходів економічної політики до моменту, коли ці заходи
вплинуть на реальні змінні;
в) проміжок часу від моменту усвідомлення потреби у фіскально-монетарних заходах до моменту,
коли відповідних заходів буде вжито;
г) різниця між часом, що потрібен для проведення в дію механізму монетарної політики, і часом, що
потрібен для проведення в дію фіскальної політики;
д) усі твердження неправильні.
16.Яке твердження неправильне:
а) макроекономіка є однією із найстаріших економічних дисциплін, яку викладають в університетах;
б) основний потік макроекономіки виходить з того, що монетарна політика пов’язана з розвитком
фізичної економіки – гроші впливають на динаміку реальних змінних у короткостроковому періоді;
в) стрижнем економіки філософії монетаризму є грошове правило;
г) кейнсіанці уважають, що фіскальна політика є дієвішим знаряддям стабілізації економіки
порівняно з монетврною;
д) усі твердження правильні.
17.Який із заходів найбільше сприяв би недопущенню непослідовності у проведенні монетарної політики:
а) зміна голови центрального банку у зв’язку з непослідовністю монетарної політики;
б) поправка до конституції, згідно з якоюцентральний банк має дотримуватися у проведенні
монетарної політики грошового правила;
в) особливі вимоги при розгляді кандидатур до членів правління центрального банку;
г) підпорядкування центрального банку урядові країни;
д) ухвалення закону, згідно з яким основним завданням національного банку є недопущення високих
темпів інфляції.
18.Що є прикладом заходів дискреційної політики, які ще більше дестабілізують національну економіку:
а) у споживачів формуються песимістичні сподівання щодо їхніх майбутніх доходів, а державні мужі
різко зменшують державні видатки;
|
|
|
б) у інвесторів формуються песимістичні сподівання, а центральний банк знижує облікову ставку;
в) у споживачів формуються песимістичні сподівання щодо їхніх доходів у майбутньому, а державні
мужі знижують ставки особистих податків;
г) у підприємців формуються винятково оптимістичні сподівання щодо майбутніх доходів, а
центральний банк зменшує пропозицію грошей;
д) прикладом є пункти б і г.
19.Що не є аргументом економістів за політику, яка грунтується на правилі:
а) правило обмежує прояви некомпетентності державних мужів;
б) правило обмежує можливості державних мужів здійснювати заходи економічної політики в
інтересах певних зацікавлених груп.
в) політика, яка грунтується на правилі, гнучкіша, нід дискреційна політика;
г) політика, яка грунтується на правилі, усуває проблему її непослідовності;
д) правило обмежує можливості державних мужів використовувати інструментарій макроекономічної політики для зміцнення своїх позицій на чергових виборах.
20.Яке твердження неправильне:
а) економічна політика, яка грунтується на дотриманні правил, може бути як активною, так і пасивною;
б) основний потік макроекономіки вважає, що у короткостроковому періоді між інфляцією ібезробіттям існує зв’язок, який відображає короткострокова крива Філіпса;
в) кейнсіанці вважають, що сукупний попит може помітно змінюватися під впливом зміни інвестицій,навіть якщо не відбулося зміни у пропозиції грошей;
г) згідно з монетаристським поглядом, заходи економічної політики шкідливо впливають наекономіку;
д) кейсіанці виходять з того, що стабілізаційна політика не впливає на реальні економічні змінні ні в короткостроковому, ні у довгостроковому періодах.
