Економічне зростання – це збільшення виробничих можливостей країни.
Є різні джерела економічного зростання. Одним із таких джерел є науково-технічний прогрес.
Включення в модель Солоу науково-технічного прогресу дозволило виразити стійкий темп економічного зростання (ΔY/Y).
У розчленуванні Солоу зростання ВВП представлене трьома компонентами:
– темп технічного зростання, зростання сукупної продуктивності;
– нагромадження капіталу, внесок капіталу що відповідає частці α;
– збільшення робочої сили, яке збільшує ВВП у частці .
Залишок Солоу вимірює внесок технічного прогресу як залишку сукупної продуктивності факторів після відрахування внеску капіталу і праці:
З врахуванням впливу технічного прогресу економіка досягає стаціонарного стану за умови:
s’f(k) = (d + n + g)k.
Науково-технічний прогрес забезпечує не тільки безперервне економічне зростання, але й безперервне підвищення рівня життя, оскільки обсяг продукції на одного працюючого зростає.
Умова «золотого правила нагромадження» під впливом науково-технічного прогресу має вигляд: MPK = d + n + g.
|
|
Модель «золотого правила нагромадження» Солоу з урахуванням технічного прогресу:
(d+n+g)k
i=s*f(k)
Kg
В сучасних моделях економічного зростання виходять з того,що технічний прогрес є екзогенним чинником. Технічний прогрес імпортується в добре розвинених країнах, а бідні країни попадають в пастку бідності.
«Пастка бідності» - це ситуація, за якого низький рівень ВВП на душу населення, низький рівень заощадження і інвестицій, що надалі перешкоджає підвищенню темпів економічного зростання.
Новітні дослідження пов’язують не фізичним, а людським капіталом.
Ендогенна теорія економічного зростання виходить з відсутності спадної віддачі капіталу, яку пов’язують з тим, що капіталом в сучасній економіці виступають знання і тому забезпечують безперервне економічне зростання. Університети продукують знання, а фірми – продукт.
Інші новітні дослідження відстежую вплив на економічне зростання політичних та інституційних чинників.