Економічне зростання – збільш-нявироб. можливостей країни її природного рівня випуску. Економ. зрост. визначає три групи ч инників: 1. Пропонування. 2. Попиту. 3. Розподілу.
Розрізняють 2 типи економічного зростання: екстенсивний пов'язаний зі збільшенням кількості виробничих ресурсів за незміної технології; інтенсивний пов'язаний з підвищенням віддачі факторів виробництва.
Кожин з цих типів має свої чинники. Екстенсивні чинники: - збільш-ня числа зайнятих у вироб-ві; - збільш-ня обсягів фіз.. капіталу; - збільш-няк-сті ресурсів за незмін. техніки і технології. Інтенсивні: - технік. прогрес; - рівень освіти; - економія на масштабі; - покращ-ня розподілу ресурсів; - законодавчі, інституційні і ін.
Моделі економічного зростання:
Неокейнсіанські моделі (моделі Р.Харреда і О. Домара) в основу кладуть один з осн. компонентів сукупного попиту – інвестиції, які мультиплікативнозбільш-ть реал. ВВП. Водночас у моделях прослідковується вплив на інвестиції зростання доходу через ефект акселератора.
|
|
Серед неокласикласичних моделей найбільш популярною стала модельСолоу, яка показала взаємозв’язок заощаджень, нагромадження капіталу, величини роб. сили і науково-техніч. прогресу і їх впливу на екон. зростання.
Обсяг капіталу на одного працівника, за якого інвестиції = амортизації і не змінюються з перебігом часу, називається стаціонарним обсягом.
Залучення у виробництвододаткових працівників і додаткового капіталу забезпечує зрост-язаг. обсягу ВВП, але не забезпечує підвищення рівня життя – це перший наслідок впливу зрост-я населення. Другим є відмінності у рівнях добробуту населення різних країн. Третім є зміна критерію для визначення Золотого правила ( Оптимальною є норма заощадження, за якою в умовах стійкої рівноваги економіки досягається максимально можливий рівень споживання ). У стаціонар. стані, що відповідає Золотому правилу, гранична продукт капіталу за відрахуванням норми амортизації = темпу зростання населення.