2018-02-14
180
Напрямок і ступінь зміни сукупності макроек. показників, які характеризують рівноважний стан економіки називається – економічними коливаннями. Ек. коливання: сезонні; циклічні. Циклічні коливання характеризуються періодичним піднесенням чи спадом, яке проявляється у формі невідповідності попиту і пропозиції. В залежності від того як макроек. показники змінюються підрозділяються:
проциклічні – показники, величина яких на стадії регресії зменшується, а на пожвавлені зростає.
антициклічні – величина яких на стадії регресії зростає, а на стадії пожвавлення зменшується.
ациклічні – параметри, величина яких не пов’язана з фазами ек. циклу.
Причини економічних циклів
Зовнішні фактори ек. циклу:
1. Війни, революції і інш. пол. події;
2. Зміни цін на нафту;
3. Динаміка населення та міграція роб. сили;
4. Відкриття НТ.
Внутрішні фактори ек.. циклу:
1. Фіз. зміст основного капіталу;
2. Коливання співвідношення між споживачами та інвестиціями;
3. Ек. політика держави.
За тривалістю ек. цикли: короткі (Кітчина) – основою є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин; середні (Жугляра) – мат. основа – необхідність оновлення капіталу; довгострокові (Кондратьєва) – мат. основа – зміна базових технологій, поколінь машин.
|
|
|
Політика стабілізації – заходи держави спрямовані на згладжування коливань в економіці. Політика: стримування та експансії.
Пол. стримування – діяльність держави, спрямована на обмеження сукупного попиту і здійснюється на стадії пожвавлення.
Пол. експансії – діяльність держави, спрямована на розширення сукупного попиту і здійснюється на стадії регресії.
17. Заощадження: простіша функція, її графічна побудова, показники. Фактори, що визначають заощадження. Заощадження – не спожита частина доходу.
S=f(Y),
S=Y-C=(Y-T)-C=(Y-T)-(a+b(Y-T))= -a+(1-b)(Y-T)
Y-T= MPS – гранична схильність до заощадження, величина, яка показує на скільки одиниць зміняться обсяги заощадження при зміні доходу на одиницю.
Y=C+S, MPS=1-MPC, 0<MPC<1 
У короткостроковому періоді зростають споживання і заощадження, але гранична схильність до споживання має тенденцію до зменшення, а гранична схильність до заощадження – до зростання.
Фактори, які визначають заощадження: дохід, інфляція, податки, ажіотажний попит, відрахування на соціальні потреби.
•
