Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора

Між зміною запланованих сукупних витрат і зміною рівноважного ВВП існує не проста, а помножена залежність. Така залежність вимірюється за допомогою муль­типлікатора витрат.

По-перше, мультиплікатор витрат — це число, на яке потрібно помножити зміну автономних витрат, щоб визначити зміну рівноважного ВВП. По-друге, мультиплікатор витрат відображує відношення між зміною рівноважного ВВП і зміною автономних витрат. Це можна записати так: Позначимо мультиплікатор витрат символом m_e і запишемо його формулу: Звідси приріст рівноважного ВВП можна визначити за спрощеною формулою:

Із формули видно, що мультиплікатор витрат перебуває в прямій залежності від граничної схильності до споживання (с) і в оберненій від граничної схильності до заощаджень (1 – с). Мультиплікатор витрат, як правило, більший за одиницю. Це означає, що приріст автономних витрат на 1 грн спричинює приріст рівноважного ВВП більше, ніж на 1 грн.

Механізм мультиплікації автономних витрат

Приріст автономних витрат спричинює мультиплікативний приріст рівноважного ВВП - це зумовлюється тим, що збільшення автономних витрат породжує в економіці нескінченно спадний ланцюг індуційованих витрат на споживання. Завдяки здатності автономних витрат генерувати індуційовані витрати приріст запланованих сукупних витрат перевищує приріст автономних витрат на суму приросту індуційованих витрат.

Якщо початково рівноважний ВВП становить Y ₁, автономні витрати дорівнюють . Звідси заплановані сукупні витрати дорівнюють: Тепер припустимо, що автономні витрати збільшилися від  до . Це мультиплікативно збільшить заплановані сукупні витрати, що перемістить їх криву вгору в положення E ₂. Більшій величині запланованих сукупних витрат відповідає більший рівень рівноважного ВВП, який дорівнює Y ₂, а заплановані сукупні витрати визначатимуться за формулою: .Їх збільшення відбулося передусім за рахунок приросту автономних витрат (). Крім приросту автономних витрат відбувся приріс індуційованих витрат від с × Y ₁ до с × Y ₂. Отже, збільшення запланованих сукупних витрат визначається так:

На таку саму величину зріс рівноважний ВВП. Тому відрізок E ₁ E ₂ на вертикальній осі графіка дорівнює відрізку Y ₁ Y _2. на його горизонтальній осі. Оскільки , то мультиплікатор витрат, який є відношенням , більший за одиницю. Це означає також, що відрізок Y ₁ Y ₂ дорівнює добутку відстані по вертикалі між кривими E ₁ та E ₂ на мультиплікатор витрат, тобто

Рис.. Ефект мультиплікатора. Враховуючи, що 1 – c = s: .

Отже, ефект мультиплікатора спирається на 3 положення:1.Витрати створюють доходи адекватної величини, які розподіляються на споживання та заощадження. 2.Зміна доходу змінює й споживання й заощадження, але граничні схильності до них залишаються незмінними. 3.Споживання, яке випливає із доходів одержане на кожному попередньому етапі угод перетворюється у витрати, для наступного етапу. Величина цих витрат постійно зменшується, тому що частка доходу постійно вилучається на заощадження.

Формула  дає підстави зробити висновок, що мультиплікатор витрат залежить від рівня вилучень з економічного кругообігу. Мультиплікатор витрат називається простим, оскільки він враховує лише один канал вилучень — заощадження.

29. Передумови моделі економічного зростання Солоу..Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність. Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.

Головні передумови моделі Солоу:

- Об’єктом моделювання є приватна закрита економіка, рівновага в якій визначається ;

- Цільовою функцією моделі є зростання не загального обсягу продукту, а збільшення його обсягів на одного працівника, тобто зростання продуктивності праці.В моделі Солоу абревіатура будується за допомогою малих букв,що відображають розрахунки на одного працюючого:

продуктивність праці – y=Y/L

капіталоозброєність –k=K/L

інвестиції – i=I/L

s — норма заощадження,є похідною від норми споживання- ; d — норма амортизації,відображає частку капітала, яка щорічно зношується в процесі використання.

 

- Продуктивність праці залежить від її капіталоозброєнності:

- Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст населення, технічний прогрес.

- Інвестиції дорівнюють заощадженням. Тому , або .

Існує 2 висновки моделі Солоу:

1.Роль технічного прогреса в економічному зростанні. Згідно теорії вплив нагромадження капіталу і приросту населення на економічне зростання не є безкінечним, а обмежується досягненням економікою стійкого стану. Нагромадження капіталу і приріст населення потребує збільшення інвестицій у фізичний капітал, а значить, збільшення суми амортизації.Тому збільшення заощаджень та інвестицій здатне спричиняти економічне зростання лише доти, доки економіка не досягне стійкого стану. Технічний прогрес впливає на продуктивність праці фактичних робітників.Звідси продуктивності ефективної праці: , продуктивність праці фактичних робітників зростає: . Внаслідок цього загальний обсяг продукту, який визначається за формулою , збільшується швидше, ніж зростає населення, тобто з темпом . Технічний прогрес є нескінченним фактором економічного зростання і підвищення життєвого рівня населення.

2. Визначення оптимальних обсягів нагромадження капіталу.

Економічне зростання не може бути самоціллю, а повинно здійснюватися заради збільшення рівня споживання.Модель Солоу згідно положення реалізується на основі Золотого правила нагромадження капіталу.

Під Золотим правилом мається на увазі така норма заощаджень, яка забезпечує економіці стійкий стан з найвищим рівнем споживання.

У загальному контексті споживання на працівника визначається так: . У стійкому стані , а .              (10.11)

 — це обсяг продукту на працівника, тобто продуктивність праці, а  є сумою факторів, які зменшують капіталоозброєність.

Золоте правило нагромадження капіталу

Рівень стійкої капіталоозброєності,що максимізує споживання. знаходиться в точці . В цій точці дотична до кривої виробничої функції паралельна кривій факторів, що зменшують капіталоозброєність. Оскільки нахил кривої виробничої функції визначається граничною продуктивністю капіталу (МРК), а кривої факторів, що зменшують капіталоозброєність, дорівнює , то споживання досягає свого максимуму, коли нахил зазначених кривих збігається,тобто . За цих умов .

Якщо , то підвищення капіталоозброєності супроводжується випереджаючим зростанням продуктивності праці порівняно із збільшенням факторів, що зменшують капіталоозброєність. За цих умов , а крива виробничої функції стає все крутішою і все більше віддаляється від кривої факторів, що зменшують капіталоозброєність. Споживання зростає.Якщо , то підвищення капіталоозброєності супроводжується уповільненим зростанням продуктивності праці порівняно із збільшенням факторів, що зменшують капіталоозброєність. За таких умов , а крива виробничої функції стає пологішою і все більше зближується з кривою факторів, що зменшують капіталоозброєність і споживання. Порівнюючи дві тенденції можна стверджувати, що максимальне споживання () досягається посерединіколи , а капіталоозброєність складає .

Стійка капіталоозброєність, яка максимізує споживання, називається капіталоозброєністю за Золотим правилом, а норма заощаджень, що відповідає цим умовам, — нормою заощаджень за Золотим правилом. Для досягнення стійкої капіталоозброєності за Золотим правилом потрібно забезпечити відповідний рівень заощаджень. Якщо, наприклад, стійка капіталоозброєність менше рівня Золотого правила, то держава має стимулювати збільшення рівня заощаджень. Якщо, навпаки, , то має запроваджуватися політика, спрямована на зменшення рівня заощаджень.

Модель Солоу, залежність економічного зростання від трьох факторів — капіталу, праці і технічного прогресу

30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу. Основні теорії економічного циклу.

Ек.цикли - період,протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду чи піднесення по умовах тенденції до зростання.

ЕЦ мають одинакову структуру і складаються із чотирьох фаз: 1) пік (вершина), 2) спад (рецесія), 3) дно, 4) піднесення

З піком циклу і в якій обсяг виробництва сягає максимального рівня.,в економіці досягається повне використання наявних ресурсів і тому виробництво працює на повну або майже повну потужність, а ціни, як правило, зростають. фаза спаду, обсяг виробництва зменшується. Найбільш важливимї риси виникнення спаду в економіці:

— попит на споживчі товари та послуги,товари тривалого користування різко зменшується.

— звужується попит на робочу силу. Спочатку скорочується середня тривалість робочого тижня, а далі — відбувається звільнення з роботи і зростання безробіття;

— внаслідок зменшення попиту на споживчі та інвестиційні товари зростають товарно-матеріальні запаси, падають зарплата і ціни на кінцеву продукцію.

— зменшується прибутковість підприємств і, падають курси акцій. Дно — наступна фаза економічного циклу,відображає найнижчу точку спаду (або депресії). Ця фаза може бути короткостроковою, або тривати досить довго. Піднесення — це така фаза економічного циклу, протягом якої обсяг виробництва спочатку відновлюється до рівня, що передував фазі спаду, а потім продовжує збільшуватися поки не досягне нового максимального значення, тобто поки не перевищить фазу пік.

Розрізняють:— короткострокові (носять назву циклів Китчина). Тривалість таких циклів складає 3—5 років, а причини їх виникнення пов’язують із збуреннями на фінансових ринках; — середньострокові (до них відносять цикли Джаглера і Кузнеця). Тривалість коливається в межах 10—20 років. — довгострокові або довгохвильові (вони отримали назву цикли Кондратьєва). Їх тривалість складає близько 50 років.

Т ЕОРІЇ:

Всі можна об’єднати за двома напрямами: одні теорії пояснюють циклічні коливання в економіці зовнішніми факторами, інші – внутрішніми факторами.Найважливіші теорії: 1. Інноваційні теорії пов’язують економічні цикли з великими технічними нововведеннями, які з’являються нерегулярно і зумовлюють коливання ділової активності. 2. Монетаристська теорія, прихильники якої вважають, що головним чинником циклічних коливань в економіці є нестабільні темпи грошової емісії. На їх думку, надлишок грошової маси може викликати інфляційне зростання, а дефіцит — спровокувати спад виробництва. 3. Теорія рівноважного ділового циклу пояснює циклічні коливання помилковим сприйняттям економічними суб’єктами динаміки цін і заробітної плати, що спонукає найманих робітників до прийняття помилкових рішень щодо пропозиції робочої сили, а підприємців — щодо зміни обсягів виробництва. 4. Теорія реального економічного циклу. Вона передбачає, що номінальні фактори, такі як пропозиція грошей та ціни, не впливають на реальні зміни в економіці, тобто на обсяг виробництва і зайнятість Так технологічний прогрес, з одного боку, збільшує продуктивність праці і виробничі потужності економіки; з іншого — створює передумови для підвищення реальної заробітної плати, яка спонукає найманих робітників до збільшення пропозиції праці. 5. Згідно з моделлю мультиплікатора-акселератора економічні коливання виникають за умов певного співвідношення між мультиплікатор інвестицій та акселератором. Основне ріння цієї моделі має такий вигляд:

                                               

де  - автономні інвестиції

  с - гранична схильність до споживання

а  - коефіцієнт акселерації

У – дохід, тобто ВВП.

Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.

В умовах змішаної економіки підприємства та домогосподарства взаємодіють між собою як і на чистому ринку,адже В результаті купівлі-продажу ресурсів домогосподарства одержують грош. доходи (зароб.плату, ренту тощо), а підп-ва несуть вироб. витрати. Це означає, що вирати з боку підприємств перетворюються у доходи з боку домогосподарств. В умовах рівноваги витрати дорівнюють доходам. Але наряду з цим вони ще взаємодіють з урядом. У моделі екон.кругообігу держава виконує три ф-ції: здійснює на відповідних ринках закупівлю ресурсів та продуктів і несе пов’язані з ними витрати; забезпечує домогосподарства і підприємства сусп.благами; отримує від домогосподарств і підприємств податки, за рахунок яких фінансуються сусп.блага.

Перерозподільча ф-я: змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором економіки і державним сектором, який займається виробництвом суспільних благ. Крім того, стягуючи податки із заможних домогосподарств, держава за допомогою трансфертів, що надаються незаможним домогосподарствам, зменшує розрив у доходах.

Стабілізаційну ф- я,в умовах надмірного безробіття уряд може збільшити свої видатки, що збільшить сукупний попит і зменшить безробіття. Цього він може досягти і за допомогою зниження рівня оподаткування. Змінюючи обсяги держ.закупівель та рівень чистих податків, вона може цілеспрямовано впливати на сукупні видатки, і, як наслідок, на рівень вир-ва. В межах приватної закритої економіки Y=C+I. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями, тому екон.рівновага визначається Y=C+I+G. Одночасно трансформується ф-ція споживання. В спрощеній моделі DI=Y, тому . З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, після податковий дохід зменшується за формулою: DI=Y-T. Тому ф-ція споживання: , де t – граничний коефіцієнт податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу. Отже, поява чистих податків зменшує споживання за будь-якого рівня доходу.

Модель «видатки — випуск»

Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.Вплив держави на параметри економічної рівноваги за методом «видатки—випуск» проявляється з двох боків. З одного боку, сукупні видатки доповнюються державними закупівлями, які відображають видатки уряду на закупівлю товарів і послуг, що фінансуються за рахунок чистих податків. З іншого боку, з появою держави суттєво трансформується функція споживання. В основі її трансформації лежить зменшення наявного доходу приватної економіки на величину чистих податків. Це означає, що держава зменшує приватне споживання за будь-якого рівня доходу. Горизонт.вісь – ВВП (Y), вертикальна- факт.сукуп.витрати (Е), бісектриса – ситуація, коли факт.і заплановані сукуп.витрати збігаються.Перетин ліній факт.і заплан.сукуп.витрат у т.Т1 – тотожність між цими витратами. Але в дійсності факт.сукуп.витрати, як правило, не збігаються із заплан.сукуп.витратами. Якщо Е<Y – економіка виробляє більше продукції, ніж зможуть її реалізувати. Це свідчить про виникнення перевир-ва, яке супров. Збільшенням товарних запасів і незаплан.приростом інвестицій у товарні запаси (+І’).Отже, підп-ва зменшуватимуть вир-во до рівня попиту, що породжуватиме тенденцію до віднови рівноваги між ВВП і сукуп.видатками. Якщо навпаки, то це ознака недовир-ва, яке супроводж.незапланованим зменшенням інвестицій у товарні запаси (-І’) і слугує для підп-в підставою збільшувати вир-во до рівня попиту. Взагалі інвестиції викон.балан.роль в економіці: Y=E±I’. Це означає, що в умовах рівноваги Y=0 Y=E.

 Модель «вилучення — ін’єкції»

Метод «вилучення—ін’єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін’єкціями в економічному кругообігу В основі методу «вилучення — ін’єкції» лежить та обставина, що в економічному кругообігу постійно мають місце вилучення (зменшення видатків) або ін’єкції (збільшення видатків). Вилучення відбуваються у формі заощаджень, податків, імпорту. Ін’єкції здійснюються в формі інвестицій, державних закупівель, експорту. Економічна рівновага існує лише за умов, коли вилучення дорівнюють ін’єкціямВключення держави до економічної системи доповнює вилучення з економічного кругообігу чистими податками, а ін’єкції — державними закупівлями. При цьому приватні заощадження зменшуються на величину чистих податків, за рахунок яких здійснюється державне споживання і державні заощадження. Важливе аналітичне значення має рівновага між приватними інвестиціями та внутрішніми ресурсами їх фінансування. Величина цих ресурсів залежить від приватних заощаджень та стану державного бюджету. У1 є рівноважним, оскільки виробляється в умовах, коли заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям: S1>I,a I’>0. У2 більше рівноважного, оскільки вилучення в формі заощаджень більше запланованих інвестицій: S2>I, a I’<0. У3 менше рівноважного, оскільки вилучення у формі заощадженьб менше запланованих інвестицій: S3<I, a I’<0. Якщо заощадження перевищили заплановані інвестиції, то це означає, що пропозиція позичкових грошей перевищила попит на них з боку інвесторів.

 

Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Логіка обґрунтування мультиплікаторів видатків та податків. Сутність ефекту гальмування динаміки ВВП внаслідок фіскальних заходів та його кількісне визначення.

Дискреційна фіксальна політика – це політ у сфері урядових видатків та оподаткування.Відпов до основ цілей стабілізаційної політ фіксальна політ здійсн з метою цілеспрямованого впливу на обсяг нац. вироб,рівень безроб та інфляції.Інструментами дискреційної фікс політ є держ закупівлі,податки,трансферти, при цьому два останніоб'єдн в категорію «чисті податки».Змінюючи держ закупівлі,держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП.Змін компоненти чистих податків держ впливає на суку попит і ВВП опосередк – через наявний дохід приватної економ, від якого безпосередньо залеж спожив.

Впив держ зак на ВВП. Зростання держ закуп означає збільшення автономних витрат

 

Будь-яке зростання автономних витрат збільшує дохід на величину,що перевищує приріст автономних витрат за рахунок виникн індуційованих витрат.У зміш закр ек в рівн рівноваж ВВП автоном витрат є держ закуп, а індуційованими – спожив.Приріст рівноважного ВВП,виклик збільш держ закуп: . Мультиплікатором витрат у закр зміш економ є: , якщо відкрити дужки, то форм мультиплік витрат буде:  - величина,обернена до суми вилучень з економ кругообігу,що охопл заощадж та податки.

Вплив чист податків на ВВП.Чисті податки:AT-TR – означає,що чисті под. знаходь в прямій залеж від валових податків і в оберн від трансфертів.Чисті под. можуть змін дискреційно і автоматично.Під дискреційною зміною ЧП розум таку їх зміну,яка відбув на підстав спец держ рішень щодо рівня оподаткув і трансфертів.Автом зміна податків відбув без втруч держави,а у зв’язку зміни ВВП.Трансферти також можуть змін автомат внаслідок змін в умовах,які визн їх рівень.Так виплати у зв’язку з без роб збільш за умов скороч обсягів ВВП,яке свідч про зростан безробіття.

В межах дискреційної фіксальної політ держ виконує стабілізаційну функцію в економіці.

В основі автоматичної фіскальної політ лежить здатність фіскальних інструментів,що входять до складу чистих податків,змін в автомат режимі,без прямої участі держ. Майже всі податки та більшість трансфертів змін автоматично в разі зміни доходу.Податки,що автом залеж від доходу:П з доходів фіз. Осіб,П на прибуток підпр,П на додану вартість,акцизний збір тощо.Зі зрост ВВП усі ці П забезп збільш податкових надходж до бюджету,якщо обсяг ВВП зменш,податкові надходж до бюджету зменш.Автом зміна податків змін також від чутливості податків на зміну обсягу ВВП.

За здатність виконувати в автоматичному режимі стабілізаційну ф-цію в ек ЧП назив «автом стабілізаторами». Держава впливає на дію автоматичних стабілізаторів опосередковано,її роль полягає у тому, що вона впроваджує в ек певну с-му податків і трансфертних платежів.Внесенням змін у цю с-му держ впливає на ефект автомат стабілізаторів.

Автоматична фіскальна політика,змінюючи податки і трансферти,впливає на ефективність викон ними стабілізаційної ф-ції в ек вавтомат режимі.