Звернення стягнення на майно громадян

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.  Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за  поданням  державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Звернення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника.

Стягнення на заробiтну плату (заробiток), пенсiю, стипендiю та iншi доходи боржника звертається при вiдсутностi у боржника коштiв на рахунках у кредитних установах, вiдсутностi чи недостатностi майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконаннi рiшень про стягнення перiодичних платежiв та стягнень на суму, що не перевищує одного мiнiмального розмiру заробiтної плати.

Вiдрахування iз заробiтної плати (заробiтку), пенсiї чи стипендiї громадян проводить адмiнiстрацiя пiдприємств, установ i органiзацiй на пiдставi надiсланих їм державним виконавцем виконавчих документiв.

Якщо боржник змiнить мiсце роботи або мiсце проживання чи навчання, пiдприємства, установи, органiзацiї, якi отримали виконавчий документ, повертають його не пiзнiш як у 3-денний строк державному виконавцевi з вiдмiткою про нове мiсце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно вiдоме, а також повiдомляють про проведенi ними стягнення перiодичних платежiв за виконавчими документами. Звернення стягнення на пенсiї провадиться вiдповiдно до законодавства про пенсiї.

Зазначенi вище правила стягнення поширюються i на випадки звернення стягнення на (інші види доходів боржника): 1) доходи, отриманi фiзичною особою, яка є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi; 2) доходи за працю в колективному сiльськогосподарському (фермерському) господарствi; 3) авторську винагороду за твори лiтератури, науки або мистецтва, премiї, що присуджуються за видатнi досягнення в галузi науки, лiтератури i мистецтва, винагороду за вiдкриття, винахiд, на який видано авторське свiдоцтво, корисну модель, промисловий зразок i рацiоналiзаторську пропозицiю; 4) суми на вiдшкодування шкоди, заподiяної калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Розмiр вiдрахувань iз заробiтної плати та iнших видiв доходiв боржника вираховується iз суми, що залишається пiсля утримання податкiв.

Обмеження розмiру вiдрахувань iз заробiтної плати встановлюється законодавством про працю.Загальний розмiр усiх вiдрахувань при кожнiй виплатi заробiтної плати не може перевищувати п'ятдесяти вiдсоткiв заробiтної плати, яка належить до виплати працiвниковi, в тому числi при вiдрахуваннi за кiлькома виконавчими документами.

 Стягнення не може бути звернено на такi виплати: 1) вихiдну допомогу, яка виплачується у разi звiльнення працiвника; 2) матерiальну допомогу особам, якi втратили право на допомогу по безробiттю; 3) допомогу по вагiтностi та пологах; 4) одноразову допомогу при народженнi дитини; 5) допомогу по догляду за дитиною; 6) допомогу на лiкування; 7) допомогу на поховання;

 

Порядок вирішення питання про поворот виконання.

Поворот виконання полягає у поверненні (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням. Для настання повороту виконання необхідно: одержання позивачем (стягувачем) майна або грошових сум в порядку виконання рішення суду; скасування такого рішення суду і закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду, або відмова у задоволенні позову чи зміна рішення шляхом задоволення позовних вимог в меншому розмірі, або скасування рішення з поверненням справи на новий розгляд, при якому позовні вимоги задовольняються в меншому розмірі чи має місце відмова в їх задоволенні.Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення,  повинен  зобов'язати  позивача  повернути відповідачеві  безпідставно  стягнене  з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Заява про поворот виконання подається в межах загального строку позовної давності без оплати судового збору в той суд, в якому знаходиться цивільна справа. Справа розглядається з викликом сторін і закінчується постановлениям ухвали, на яку може бути подана апеляційна скарга.