Основні принципи побудови посібника

УДК 37.011.33(075.8) ББК 74.58я73

І5ВИ 966-642-323-5

© Упорядники: І. А. Зязюн,

II. Г. Базилевич, Т. Г. Дмитренко,

I. Ф. Кривонос, Л. В. Малаканова,

II. М. Пивовар, Н. М. Тарасевич,
Л. В. Ткаченко, Л. Ф. Українець,
О. Г. Штепа, 2006

ПЕРЕДМОВА

 

Розробка методів підготовки вчителя на основі розвитку його творчої індивідуальності має тривалу історію, відображену в працях як вітчиз­няних, так і зарубіжних учених. Допомогти студентові осмислити ви­токи основних принципів професійної поведінки, сприйняти увесь спектр думок щодо сутності, технології самоорганізації діяльності вчителя, особ­ливостей гуманної педагогічної позиції — таке завдання ставили упо­рядники цього навчального посібника.

Нагальна потреба в цій хрестоматії зумовлена відсутністю необхідних текстів для самостійної роботи студентів, а також розпорошеністю реко­мендованого програмою матеріалу в численних виданнях, які не завжди є в бібліотеках у достатній кількості. У запропонованій книжці система­тизовано добірку літератури, рекомендованої в курсі «Основи педагогіч­ної майстерності». Це фрагменти з робіт видатних учених у галузі педагогіки, психології, мистецтвознавства, а також доробок маловідомих авторів, що містить цінний матеріал і проливає світло на окремі проблеми курсу.

Хрестоматія — одна з вагомих складових навчально-методичного комплексу «Основи педагогічної майстерності», до якого входять про­грама, підручник, словник термінології, критеріально орієнтовані тести для самопізнання, тексти.

Навчальний посібник вирізняється передусім концептуальним підхо­дом до самого добору та організації текстів.

Основні принципи побудови посібника

Особистісна орієнтація професійно-педагогічного навчання передбачена Національною доктриною розвитку освіти в Україні, згідно з ЯКОЮ утверджується підготовка вчителя не як предметника, а як люди­ни культури, з розвиненими здібностями, сформованими професійними рисами і вміннями, що допомагають налаштуватися на взаємодію з дітьми, батьками, колегами. Самостійна робота студентів залучає їх до само-

3

організованої пізнавальної діяльності, сприяє розвиткові особистості майбутнього вчителя, скеровує на високий рівень пізнавальної актив­ності в роботі з навчальними текстами. Вона не обмежується вимогою повторювати готові істини, а спонукає до роздумів над проблемами, до пояснення ситуацій навчально-виховного процесу в школі за допомо­гою положень з навчальних текстів, осмислених й узагальнених.

Діяльнісний підхід у визначенні логіки навчання й контролю за професійно-педагогічною готовністю майбутнього вчителя. Особистісний розвиток забезпечується позицією не стороннього спостерігача, а твор­ця, того, хто розв'язує педагогічні завдання, моделює педагогічні ситу­ації. Ця квазіпрофесійна діяльність дає змогу аналізувати й оцінюва­ти вихідні установки, потреби, орієнтації майбутніх учителів, що впли­вають на стратегію їхньої поведінки в ситуаціях реальної педагогічної взаємодії.

Полідисциплінарність у визначенні базових понять, доборі навчаль­них текстів для самостійного опрацювання тем. У руслі професійно-педагогічної підготовки вчителя інформаційний простір курсу «Основи педагогічної майстерності» увібрав у себе ідеї багатьох галузей знань, серед яких педагогіка, психологія, філософія, етика й естетика. Тому тексти, що покликані формувати педагогічну майстерність, добиралися з різних галузей наук для осмислення гуманістичних ідей педагогічної взаємодії.

Активізація пізнавальної діяльності студентів у роботі над змістом курсу, вироблення суб'єктної позиції. У доборі текстів збірника цей принцип реалізується наповненістю матеріалів змістовою діалогічністю, використанням завдань різного рівня складності — як репродуктивно­го, так і пошукового, творчого характеру. Прагнення дати студентові можливість доторкнутися до витоків педагогічної думки, усвідомити певні теоретичні положення спонукало авторів добирати фрагменти робіт як видатних учених, так і маловідомих авторів.

Варіативність завдань, можливість їх вибору для викладача й сту­дентів. Спектр дібраних творів ширший, ніж рекомендовано програмою. Пропонуються також тексти із завданнями підвищеної складності. Варіативність забезпечує диференціацію й гуманізацію навчання.

Створення умов для рефлексивного управління професійним розвит­ком майбутнього вчителя. Система завдань до текстів побудована так, щоб студент учився осмислювати події з власної позиції та з погляду учня, неупереджено й об'єктивно розглядав факти, їхню професійну доцільність.

Використання ситуацій-зразків з педагогічної публіцистики й художніх творів допомагає студентові застосовувати теоретичні посту­лати у практичній діяльності.

Необхідне психологічне налаштування на роботу з текстами кожної теми забезпечують прологи (думки мудрих), ознайомлення з якими

4

сприяє заглибленню в проблематику теми, вибудові мотиваційного містка між життєвими уявленнями й науковими узагальненнями. Яскравість, метафоричність дібраних висловів зумовлює емоційне ставлення до навчальних завдань, пробуджує інтерес, повертає до власного досвіду й формує когнітивну установку. Завдяки цьому створюються умови для залучення студента до ситуації діалогу (з автором тексту, його опонента­ми, укладачами, самим собою), стимулюючи тим самим розвиток само­стійного мислення, здатність аналізувати, узагальнювати й опановува­ти інформацію.

Обсяг хрестоматії не дає змоги подати дібрані тексти повністю. Скорочення позначаються трьома крапками (...).

Хрестоматію підготовлено відповідно до вимог програми курсу «Ос­нови педагогічної майстерності».

Над упорядкуванням хрестоматії та коментарями працювали: ди­ректор Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН Украї­ни академік І. А. Зязюн (теми 10, 18, 27, післямова); викладачі та наукові співробітники кафедри педагогічної майстерності Полтавсько­го державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка — доцент Н. Г. Базилевич (теми 1 — спільно з І. Ф. Кривоносом та Н. М. Тарасевич, 4, 19), Т. Г. Дмитренко (додатки: педагогічні ситу­ації), доцент І. Ф. Кривонос (теми 1 — спільно з Н. Г. Базилевич та Н. М. Тарасевич, 10, 16, 25 — спільно з О. Г. Штепою, 29), доцент Л. В. Малаканова (теми 12, 26, 28 — спільно з Н. М. Пивовар), доцент Н. М. Пивовар (теми 8, 9, 17, 21, 28 — спільно з Л. В. Малакановою), професор Н. М. Тарасевич (теми 1 — спільно з Н. Г. Базилевич та І. Ф. Кривоносом, 3, 11, 18, 24, 27, передмова), доцент А. В. Ткаченко (теми 2, 5, 15, 20, 22 — спільно з О. Г. Штепою), доцент Л. Ф. Украї­нець (теми б, 13), доцент О. Г. Штепа (теми 7, 14, 22 — спільно з А. В. Ткаченком, 23, 25 — спільно з І. Ф. Кривоносом).

■

Рекомендації

для

СТУДЕНТІВ

 

Роботі з хрестоматією мають передувати осмислення студентом сут­ності проблеми лабораторного заняття на основі вивчення матері­алів лекції та підручника, усвідомлення базових понять за словни­ком термінології з педагогічної майстерності.

Перш ніж опрацьовувати першоджерела, рекомендуємо спочатку здійснити пропедевтичне читання тексту, а вже потім, коли після повторного читання усвідомлено всі дидактичні завдання, виписати цитати. Така послідовність дій допоможе виділити головне, осмис­лено опрацювати матеріал тексту.

Цитати в зошиті для лабораторних занять записувати, дотримую­чись такої форми:

Автор (прізвище, ініціали), назва роботи

Цитати до цього питання, стисле ноту­вання власних висновків із прочитаного

1-ше питання, яке опрацьовується 2-ге питання, яке опрацьовується

 

Під час обговорення проблеми на занятті головне полягає не в пере­казуванні прочитаних положень, а в умінні зрозуміти цю проблему на основі ознайомлення з літературою, переосмислення поглядів відо­мих педагогів. Обговорення різних точок зору, оцінка їхньої до­цільності й становить на теоретичному рівні основний зміст роботи. Тому, опрацьовуючи тексти, необхідно виділяти головні ідеї автора, зокрема ті, які підтверджують думки, що з'явилися у процесі підго­товки, і ті, про які студент прагнув би висловитися під час дискусії. Після опрацювання теоретичного матеріалу слід розпочати аналіз ситуацій, що запропоновані в додатках.

Завершивши роботу над першоджерелами, доцільно продумати форму викладу своїх думок на занятті перед аудиторією (основні положення, їх обґрунтування, логіку викладу, способи зацікавлення слухачів).

 

Тема 1 _______

ВСТУП ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ

ПРОФЕСІЇ

Думки мудрих

Вихователь, що стоїть нарівні із сучасним ходом виховання,... почувається живою лапкою між мину­лим і прийдешнім, могутнім ратоборцем істини й добра, усвідомлює, що його справа, скромна зовні, — одна з найвизначніших справ в історії.

К. Д. Ушинський

До педагогічної справи треба закликати, як до спра­ви морської, медичної тощо, не тих, хто прагне тільки забезпечити своє життя, а тих, хто відчуває до цієї справи і до науки свідоме покликання і передчуває, розуміючи загальну народну потребу, що знайде в цій справі своє задоволення.

Д. І. Менделєєв

Любіть не школу, а дітей, які приходять до школи; любіть не книжки про дійсність, а саму дійсність; не життя звужуйте до навчання, а навчання розши­рюйте до життя] А найголовніше: любіть життя і якнайбільше живіть живим життям.

П. П. Блонський

Г. С. Сковорода АЛФАВИТ, ИЛИ БУКВАРЬ МИРА¹

...Разумій, к тому, к чему ты рожден, да будеш для себя и для братіи тввоей полезным, нежели чужіє совъты и собственныя твоя стремления... Зачем хватаєшся за должность, не ведая, будеш ли в ней щасливим?

■У поданих уривках збережено орфографію оригіналу.

7

Как можно тебъ отправить удачно, не до ея рожденному? Кто можеть подписаться, что хорошая сія пища будет в пользу твоего желудка? Не лучше ль сам о сем можеш освъдомиться? Справся ж сам с собою. Узнай себе.

...Не смотри, что вышше и нижше, что виднъє и не знатнъе, богатъе и убогшее, но смотри тое, что тебе сродное. Раз уж сказано, что без сродности все ничто...

(Сковорода Григорій. Твори: В 2 т. — К.: АН УРСР, 1961. — Т. 1. - С. 324, 327.)

Г. С. Сковорода КУКУШКА И КОСИК

...Должность наша єсть источником увеселенія. А если кого своя должность не веселит, сей, конечно, не к ней сроден, ни друг ея върный, но ніъчтось возлъ нея любит, и как не спокоен, так и не щаслив... Щаслив, кто сопряг сродную себъ частную должность с общею. Сія єсть истинная жизнь.

(Сковорода Григорій. Твори: В 2 т. — К.: АН УРСР, 1961. — Т.2. - С. 127-128.)

______________ Дидактичні завдання _______________________

/. Який зміст Г. С. Сковорода вкладає у вислів «сродная» праця? 2. Що дає людині споріднена праця? Чи актуальні вимоги Г. С. Сково­роди до вибору професії?

О. В. Духнович НАРОДНА ПЕДАГОГІЯ...

...Наставник повинен бути обдарований особливими властивостями, і серед них такі:

1. Той, хто бажає вчити, повинен мати справжнє покликання до цієї служ­би.

2. Повинен мати добрі і правильні знання і відомості з того предмета, який хоче викладати іншим.

3. Повинен мати чистий і непорочний норов і процвітати доброчесностями.

4. Повинен бути вже від природи лагідним, поважним, із певним харак­тером муж.

5. Повинен учнів своїх любити і їхню любов також для себе заслужити.

6. Від природи треба йому володіти легким, зрозумілим способом викла­дання.

7. Повинен мати потрібні засоби для навчання і наставляння.

8. Повинен добрий порядок поважати.

Хто цих властивостей, від природи дарованих, не має, той не дасть у педагогічній сфері ніякої користі, і краще йому відмовитися від цієї служ­би, ніж колись... жахливо відповідати за недоліки та бути навіки покара­ним.

{Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки /За заг. ред. С. А. Литвинова. — К: Рад. шк., 1961. — С. 517.)

______________ Дидактичні завдання ________________________

Які з визначених вимог стосуються професійної компетентності, фахо­вої культури, психолого-педагогічної культури, загальної культури, мо­ральних рис учителя?

Які вимоги до педагога, висловлені півтора століття тому, і сьогодні ак­туальні?

В. О. Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ