Типітака. Вогневе казання

Поживши в Урувелі стільки, скільки схотів, Святий (Будда) помандрував до гори Гаї з великим натовпом ченців, а саме з тисячею джатілів. І залишившись на горі Гаї разом з тисячею ченців, сказав:

- Усе в огні. Що ж то палить? Око палить, зір палить, сприймання оком палить, уявлення оком палить, відчуття, що постає з уявлення оком, палить теж, - буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

- Вухо палить, звуки палять, сприймання вухом палить, уяв­лення вухом палить, відчуття, що постає з уявлення вухом, палить теж, — буде воно неприємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємно, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждання, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

— Нюх палить, пахощі палять, сприймання носом палить, уявлення носом палить, відчуття, що постає з уявлення носом палить теж, - буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь

пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

— Смак палить, язик палить, сприймання язиком палить, уявлення язиком палить, відчуття, що постає з уявлення язиком палить теж, — буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

—Дотик палить, тіло палить, сприймання тілом палить, уявлення тілом палить, відчуття, що постає з уявлення тілом палить теж, — буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

— Розум палить, думки палять, сприймання розумом палить, уявлення розумом палить, відчуття, що постає з уявлення розумом, палить теж, — чи буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

— Коли добрий учень, озброєний знанням, візьме все це до уваги, він позбудеться втіхи для ока, для зору, від сприйняття оком, від уявлення оком, від відчуття, що постає з уявлення оком, — буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне,

— він позбудеться втіхи.

— Він позбудеться втіхи для вуха, для слуху, від сприймання вухом, від уявлення вухом, від відчуття, що постає з уявлення вухом,

— буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, — він позбудеться втіхи.

— Він позбудеться втіхи для язика, для смаку, від сприймання язиком, від уявлення язиком, від відчуття, що постає з уявлення язиком, — буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, - він позбудеться втіхи.

— Він позбудеться втіхи для тіла, від дотику, від сприймання тілом, від уявлення тілом, від відчуття, що постає з уявлення тілом,— буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне,— він позбудеться втіхи.

— Він позбудеться, нарешті, втіхи для розуму, від думки, від сприймання розумом, від уявлення розумом, від відчуття, що постає з уявлення розумом, — буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, — він позбудеться втіхи.

— А позбувшись втіхи від усього цього, він позбудеться й пристрасті; позбувшись її та визволившись, він стане вільний і дійде свідомості: «Я — вільний, не бути новим народженням; я дійшов святості; виконано те, що слід було виконати, — і визнає: — Немає більше нічого після цього існування».

Поки тривало казання, тисяча ченців визволились від прагнен­ня мати втіхи на земному падолі, а серця їхні звільнилися від при­страсті.

Типітака. Сутта-пітака. Махавагга// Голоси Стародавньої Індії. - К., 1982. - С. 259-260.

 

ІУДАЇЗМ

БІБЛІЯ.

СТАРИЙ ЗАВІТ. СТВОРЕННЯ СВІТУ

Буття І

1. На початку Бог створив Небо та землю.

2. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

З. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.

4. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.

5. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.

6. І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.

7. І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.

8. І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.  

9. І сказав Бог: Нехай збереться вода з—попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.

10. І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Богпобачив, що добре воно.

11. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.

12. І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.

13. І був вечір, і був ранок, день третій.

14. І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.

15. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.

16. І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.

17. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,

18. І щоб керували днем та ніччю, і щоб відцілювали світло від темряви. І Богпобачив, що це добре.

19. І був вечір, і був ранок, день четвертий.

20. І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.

21. І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом ЇЇ. І Бог побачив, що добре воно.

22. І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!

23. І був вечір, і був ранок, день п'ятий.

24. І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.

25. І вчинив Бог земну звірину за родом ЇЇ, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небес­ним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.

27. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

28. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазую­чим живим на землі!

29. І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!

З0. І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень ярина на їжу для них. І сталось.

31. І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.