Тема: земельні відносини в елліністичних державах

1. Суть еллінізму.

2. Форми земельної власності в елліністичних державах.

3. Становище та соціальна боротьба селян.

4. Елліністична Спарта.

РЕФЕРАТИ

1. Царські землероби: правове і соціально-економічне становище.

2. Спартанські реформатори (Але, Клеомен, Набіс).

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. - Чернівці: Золоті литаври, 2001.-С. 275-300.

2. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. - Т.1. Стародавня Греція. - Чер­нівці: Наші книги, 2007. - С. 389-397, 420-429, 439-444, 469-472.

3. Дройзен И.Г. История эллинизма: В 3-х т. / Под ред. Э.Д. Фролова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - Т. І—III.

4. Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая -М.: Просвещение, 1972. - С. 172-189.

5. Ранович А.В. Эллинизм и его историческая роль. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. - С. 79-111, 231-245.

6. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. - М.: Мысль, 1964. - С. 471-528.

7. Эллинизм: Экономика, политика, культура. - М.: Наука, 1990. - 325 с.

8. Эллинизм: Восток и Запад / Под ред. Е.С.Голубцовой. - М.: Наука, 1992. -296 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Блаватская Т.В., Голубцова Е.С., Павловская А.И. Рабство в эллинистических государствах в III—I вв. до н.э. - М.: Наука, 1969. - 322 с.

2. Зельин К.К. Исследования по истории земельных отношений в эллинистическом Египте II—І вв. до н. э. - М.: Наука, 1960. - 137 с.

3. Зельин К.К. Основные черты эллинизма // ВДИ. - 1953. - № 4. - С. 16-31.

4. Зельин К.К., Трофимова M.K. Формы зависимости в Восточном Средиземноморье в эллинистический период. - М.: Наука, 1969. - 244с.

5. Жигунин В.Д. Международные отношения в эллинистических государствах. -Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1980. - 192 с.

6. Кошеленко Г.А. Греческий полис на эллинистическом Востоке. - М.: Наука 1979. - 313с.

7. Кравчук А. Закат Птолемеев. - М.: Наука, 1973. - 215с.

8. Левис П. Эллинистический мир. - М.: Наука, 1989. - 251 с.

9. Павловская А.И. О рентабельности труда в элинистическом Египте // ВДИ. -1973. -№ 2. - С. 136-144.

10. Пікус М.М. Землероби - безпосередні виробники на дарованих землях Аполлонія (за папірусами з архіву Зенона) // УІЖ. - 1968. - № 4. - С. 89-96.

11. Пикус H.H. О «планировании» посева в эллинистическом Египте // ВДИ. -1971. -№ 3. - С. 130-138.

12. Пикус H.H. Царские земледельцы (непосредственные производители) и ремес­ленники в Египте II в. до н.э. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. - 255с.

13. Свенцицкая И.С. Социально-политические особенности эллинистических госу­дарств. - М.: Высш. шк., 1963. - 65с.

14. Свенцицкая И.С. К вопросу о гражданских и имущественных правах в эллинистических полисах Малой Азии // ВДИ. - 1966. - № 2. - С. 44-53.

15. Струве В.В. Общественный строй эллинистического Египта // ВДИ. - 1962. -№ 2. - С. 67-96. 

16.  Тарн В. Эллинистическая цивилизация. - М.: Изд-во иностр. лит., 1949. - 

372с.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вітчизняні історики визначають еллінізм як новий етап в історії рабовласниць­кого суспільства. Соціально-політичні особливості елліністичних держав були ре­зультатом взаємодії грецьких та східних традицій та установ. Метою семінарського заняття є визначення суті еллінізму, його хронологічних рамок та особливостей зе­мельних відносин в елліністичних державах.

Документальний матеріал з цієї теми характеризує земельні відносини в трьох найбільших елліністичних державах: Єгипті, царстві Селевкідів та Пергамі.

Аналізуючи джерела, виділяють те, що стосується форм земельної власності в різних державах, норми податків, залежності селян від царя та приватних осіб («Ін­струкція економу», напис Антіоха II про продаж землі Лаодіці). Необхідно з'ясувати причини виникнення фонду царських земель (Лист Олександра місту Прієні), звер­нути увагу на заклад земель (Напис про заклад земель, третя чверть III ст. до н. е.) та рабів, які за нею були закріплені, про що згадується в надписах Мнесимаха, на роз­виток міського землеволодіння.

При розгляді форм та методів експлуатації залежного населення слід пам'ятати, що суттєвою особливістю еллінізму було посилення позаекономічного примусу в ставленні до селян-общинників, які опинилась у певній залежності від державної влади («Інструкція економу»). Селяни були прикріплені до своєї общини, обмежені в господарській ініціативі («Інструкція економу», Папірус про заборону вивозу хліба із Середнього Єгипту в епоху Птолемеїв). Введення грошового податку призводило до перетворення значної маси дрібних землевласників у рабів-боржників.

Вивчаючи боротьбу селян проти надмірної експлуатації, потрібно виділити па­сивні форми соціального протесту в елліністичних державах (втечі селян, відмова від переговорів з адміністрацією тощо). Характерною особливістю соціальної боротьби тієї епохи були численні типи залежних селян.

Значні соціальні рухи відбувалися в Спарті, де інтенсивно йшов процес концен­трації земельної власності. Слід розрізняти їх об'єктивні причини (боротьба за зем­лю і політичні права з боку спартіатів, які втратили громадянство, періеків і ілотів) та суб'єктивні (спроби реформаторів відродити «общину різних») (Плутарх. Агіс, 3-20; Клеомен, 1-3, 7, 11). Необхідно звернути увагу, що навіть після поразки реформато­рів боротьба рабів та бідняків тривала аж до римського часу (Тиранія Набіса - Полібій. Історія, IV, 81; XIII, 6-7).

Наприкінці заняття важливо виділити загальні риси економічного розвитку ел­ліністичних держав, використовуючи рекомендовану літературу.

Семінарське заняття 6