Боротьба політичних угрупувань у 80-х рр. Диктатура Сулли

Війни Риму з Мітрідатом та їх наслідки

Понтійський цар Мітрідат 6 Євпатор(120-63 до н. е.) до кінця 90-х рр. захопив Малу Вірменію, Боспорське царство, уклав союз з царем Вірменії Ті граном 2. Прагнення Мітрідата створити сильне царство неминуче штовхало його до конфлікту з Римом.

А Мітрідатова війна(89-85 рр. до н. е.).

Становище Риму в Азії в цей момент було дуже складним. Як у римських провінціях(Греції, Македонії, Азії), так і в залежних царствах(Віфінії, Каппадокії) посилювались антиримські настрої, спричинені зловживаннями римських лихварів, намісників. Скориставшись цим, а також важким становищем Риму(Союзницька війна 91-88 рр. до н. е.), Мітрідат у 88 році захопив провінцію Азію, Каппадокію, Пафлагонію. Мітрідат оголосив себе визволителем місцевого населення(оголошував про відновлення свободи міст, відміну податків на 5 років). Також за його наказом в Азії були перебиті всі італіки(80000 чол.). Після захоплення Азії Мітрідат переправив війська в Грецію й захопив більшу її частину(з Афінами включно). Однак в 87 році в Епірі висадився Сулла, який взяв в облогу Афіни, які взяв штурмом. У 86 році Сулла повністю розгромив армію Мітрідата під командуванням Архелая в битві під Херонеєю(Беотія). Військово-політична ситуація в Греції почала змінюватися на користь римлян. Авторитет Сулли зріс, на сторону Риму перейшло чимало грецьких міст. Крім того, Сулла отримав підкріплення(консул Флакк з двома легіонами). Внаслідок військових поразок Мітрідат змушений був збільшити податки, почати реквізиції майна, що спричинило зміну настроїв населення як Греції, так і Малої Азії на користь Риму. Вирішальна битва відбулася під Орхоменом(Беотія) у 85 році і закінчилась повною поразкою понтійців. В цьому ж році римляни взяли Пергам. Мітрідат не міг продовжувати боротьбу і в 85 році було укладено Дарданський мир. За його умовами, Мітрідат позбавлявся всіх завойованих територій, видавав полонених і перебіжчиків, і платив контрибуцію в 3000 талантів.

2-а Мітрідатова війна(83-82 рр. до н. е.).

Під приводом того, що Мітрідат почав готуватися до війни з Каппадокією, римський намісник Мурена почав бойові дії, однак був розбитий. За посередництвом Сулли у 82 році було укладено мир на основі статус-кво.

3-а Мітрідатова війна(74-63 рр. до н. е.).

 Після ретельних приготувань(сформував 100-тисячну армію, уклав союз з Серторієм, піратами,) Мітрідат захопив Віфінію і взяв в облогу Кізік і Калхедон(у Пропонтиді), однак консул Ліциній Лукулл розбив його й змусив зняти облогу. Мітрідат відступив на територію Понтійського царства, але у 72 році Лукулл розбив його під містом Кабіною. Після цього римляни захопили весь Понт, і понтійський цар з 2 тисячами вершників втік у Вірменію до свого союзника Тіграна 2. Лукулл вимагав видачі Мітрідата, діставши відмову оголосив Тіграну війну. В 69 році римляни взяли Тігранакерт(столицю Вірменії), однак у 67 році були розбиті біля Зели. Лукулла було відкликано-на зміну йому прийшов Ацілій. Однак Мітрідат перейшов у наступ(захопив Понт і Каппадокію), що змусило римлян передати командування Помпею. Помпей сформував 40-тисячну армію і уклав союз з Парфією. В 66 році понтійську армію розбили біля Нікополя, після чого Мітрідат втік до Боспору. Там він запропонував римлянам почати мирні переговори, однак Помпей відхилив цю пропозицію.

В результаті військових поразок, збільшення податкового тягара, рекрутських наборів проти Мітрідата повстали міста Боспору(Фанагорія, Херсонес, Феодосія). Повстання підтримав син Мітрідата Фарнак. В 63 році до н. е. Мітрідат 6 Євпатор покінчив життя самогубством.

 Після закінчення війни Понт став римською провінцією(провінція Віфінія і Понт). Фарнак, в нагороду за зраду, став царем Боспорського царства. Мир з вірменським царем Ті граном був підписаний на таких умовах: він виплачував контрибуцію в 6000 талантів, втрачав всі завоювання, і фактично ставав залежним від Риму правителем(“другом і союзником римського народу”).

В результаті Мітрідатових воєн:

-Рим позбувся могутнього суперника, і встановив свою гегемонію в Східному Середземномор’ї(крім старих провінцій Азії та Кілікії було створено провінцію Віфінію і Понт, створено провінцію Сирія, царства Каппадокія і Коммагена стали підконтрольними Риму);

-Рим отримав спільний кордон з Вірменією і Парфією, що мало далекосяжні наслідки в подальшій історії Риму;

-нові провінції повинні були платити величезні податки, що збільшило прибутки римської скарбниці на 70%, було захоплено велику кількість рабів, багату здобич.

Боротьба політичних угрупувань у 80-х рр. Диктатура Сулли.

Консулами 88р.до.н.е. обрали Суллу і Квінта Помпея Руфа, а за жеребом на війну проти понтійського царя Мітридата повинен був виступити Сулла, але це означало б посилення оптиматів. Тому популяри пішли на примирення з Гаєм Марієм. Для досягнення своєї мети останній вступив у зговір з народним трибуном 88р. Публієм Сульпицієм Руфом. кандидатуру Марія підтримували ветерани Марія, вершники, вільновідпущенники та італіки.Не встиг Сулла виїхати під Нолу в Кампанію,де стояла армія, як Сульпицій Руф вніс у народні збори пропозиції, одна з яких була направлена на позбавлення права головнокомандування Сулли, і передання цього права Марію. Коли ці пропозиції були відхилені, з сприянням Сульпиція почалися безпорядки. Консулам прийшлось поступитися. Сулла покидає Рим. Прибувши до армії спрямовує 6 легіонів на Рим для звільнення міста від тиранії.Сульпиція вбили, голову принесли Суллі,а той виставив її на форумі. Марію вдалося врятуватися втечею в Африку. Сулла став господарем Риму, але йому потрібно було відправлятися на Схід.На 87р. консулами обрали оптимата Гнея Октавія і демократа Луція Корнелія Цинну. Уже 87р. почалася боротьба консулів Цинни й Октавія з питання розподілу нових громадян по трибах. Прихильники Цинни зазнали поразки і він втік під захист армії,що обложила Нолу.Зібравши армію, рушив на Рим. Водночас в Етрурії висадився Гай Марій і швидко зібрав 6 тисячний загін. Війська демократів із різних сторін підійшли до столиці, припинили підвезення хліба і в місті розпочався голод.У червні 87. сенат змушений був капітулювати.Консула октавія вбили, Буллу оголосили поза законом. На 86р. консулами обрали Цинну і Марія, але обраний в сьоме консулом Марій 13 січня помер. На його місце обрали нового консула Валерія Флакка. Цинна впродовж 3років(87-85) очолював державу. Популярність Сулли зростала оскільки він блискуче вів східну кампанію: 86р. взяв Пірей і Афіни; дві перемоги в Беотії. Становище Мітридата ставало критичним, що змусило його розпочати переговори з Суллою. В серпні 85р. у м. Дардані на Геллеспонті було підписано мирний договір.

Сулла 84р.з Малої Азії переправився в Грецію, де готувався до походу в Італію, а на весні 83р. із 36-тисячною армією висадився в Брундізії. Маріанці готувалися до оборони. На бік Сули почали переходити цілі міста і навіть деякі демократи(Гней Помпей). У кампанії Сулла розбив консула Карбона, а інший консул Сципіон, здався на милість.

На 82р. консулом обрали Гая Марія Молодшого,якому Сулла завдав поразку в Лації. Проти сулланів виступили самніти і лукани.1 листопада відбулась вирішальна битва. Самніти і лукани майже повністю були знищені. Захоплення влади Суллою супроводжувався нечуваними жертвами. На форумі вішались особливі списки – проскрипції куди заносились особи поза законом і засуджені до смертної кари.

Оскільки консули 82р. загинули сенат оголосив між царство і призначив інтеррексом принцепса сенату Валерія Флакка. Він за пропозицією самого Сулли оголосив його диктатором.

Диктатура Сулли відрізнялася від попередніх диктатур:1) Необмеженість за часом і за об’ємом функцій;2)Диктатор наперед був звільнений від відповідальності своїх дій;                                          Диктатура носила військовий характер(вона виросла з громадських війн і спиралася на професійну армію.

Намагався відновити держ. устрій догракхівського часу(верховним керівником держави був сенат); з новою конституцією 82р. сенат визначався вищим держ. органом.

Вжив ряд заходів проти демократів(відмінив роздачі хліба;звів до мінімуму владу народного трибуна; трибутні комісії замінювалися центуріатними, в основі яких лежав майновий ценз. Помер в 60років від головної кровотечі(78р.до.н.е.)