МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ
ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
(відповідно до вимог ECTS)
Харків
2011
- ВСТУП
На сучасному етапі «Державне (конституційне) право зарубіжних країн» є нормативною дисципліною, яка закладає підвалини сучасного юридичного мислення та формує світогляд майбутнього правознавця. Викладання цього учбового курсу зумовлено об’єктивними факторами. По-перше, в ході реалізації «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» актуальності набуває поглиблене вивчення засад конституційного права держав-членів ЄС, оскільки, згідно з Договором про ЄС, це наддержавне утворення побудовано на конституційних цінностях держав-членів ЄС. По-друге, необхідність вдосконалення вітчизняного конституційного процесу потребує вивчення досвіду роботи публічних інституцій як в умовах ліберально-демократичної концепції конституціоналізму, так і в атмосфері становлення засад конституційного правління.
|
|
У пропонованому курсі розглядаються існуючі моделі конституціоналізму, в межах яких висвітлюються наступні питання: - етапи становлення конституційного права у світі; - співвідношення міжнародного і конституційного права; - концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах ЄС; - вестмінстерська й американська доктрини конституційного правління та їх поширення на європейському ґрунті; - трансформація ліберально-демократичного концепту конституціоналізму в постсоціалістичних країнах; - конституційний розвиток на етапі модернізації суспільних відносин.
Метою навчального курсу є: - надання комплексу загальнотеоретичних знань про конституційно-правові явища; - виховання самостійного і критичного погляду на розвиток конституційного права у різних регіонах світу; - формування навиків практичного застосування проведення компаративного аналізу.
Форми навчання проявляються в лекціях, практичних заняттях, а також важлива роль належить індивідуальній роботі, насамперед з нормативними матеріалами. При підготовці до занять та складання іспиту слід опрацювати відповідні розділи підручників і рекомендованої літератури, проаналізувати необхідні нормативно-правові акти, передусім конституції зарубіжних країн.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
- знати етапи і тенденції розвитку конституційного права у світі; основні школи конституційного права; головні риси вестмінстерської й американської доктрин конституціоналізму; специфіку формування національної спадщини державотворення під впливом ліберально-демократичних ідеалів конституціоналізму; особливості формування засад конституційного процесу в постсоціалістичних державах; ключові ознаки конституційного розвитку на етапі модернізації суспільних відносин.
|
|
- вільно орієнтуватися у: системі та термінології (державного) конституційного права; питанні про сучасні напрями розвитку конституційного права у світі; конституційно-правовій базі.
- уміти правильно тлумачити норми конституційного права, насамперед конституцій і рішень органів конституційної юрисдикції; використовувати дані науки конституційного права для підвищення професійних знань.
ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,
ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Лекції – 52 год.
Практичні заняття – 20 год.
Самостійна робота – 72 год.
Всього – 144 год.
№ п/п |
Назва теми, лекції, практичного заняття, самостійної роботи | Всього годин | У тому числі: | |||||
лекції | практичні заняття | самостійна робота | ||||||
І. Формування ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму у світі
| ||||||||
1 | Етапи становлення конституційного (державного) права в зарубіжних країнах | 7 | 4 | 2 |
1 | |||
2 | Основні школи і напрями науки конституційного права | 4 | 2 |
2 | ||||
3 | Співвідношення міжнародного права і конституційного права на сучасному етапі. Концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах Європейського Союзу | 4 | 2 |
2 | ||||
4 | Вестмінстерська концепція конституціоналізму та її внесок у світовий конституційний процес | 5 | 2 | 1
| ||||
5 | Конституційні основи парламентського верховенства і відповідального правління у Великій Британії й Канаді | 4 | 2 | 2 | 2
| |||
6 | Партійна система і режим міністеріалізму у Великій Британії й Канаді | 4 | 2 | 2
| ||||
7 | Британські конституційні реформи діяльності центральних і регіональних органів влади | 2 | 2
| |||||
8 | Федеративний устрій Канади як конституційний принцип обмеження влади | 2 | 2
| |||||
9 | Конституція як гарантія збереження конституційного правопорядку в умовах поширення американського варіанту конституційної системи правління | 5 | 4 | 2 | 1
| |||
10 | Конституційний захист фундаментальних прав людини у США і Бразилії | 5 | 2 | 2 | 1
| |||
11 | Верховний Суд США у справі охорони Основного Закону | 4 | 2 | 2
| ||||
12 | Конституційно-правові засади взаємовідносин законодавчої й виконавчої влад у США і Бразилії | 4 | 2 | 2
| ||||
13 | Децентралізація державного управління в штатах як механізм забезпечення ефективності конституційної системи правління у США і Бразилії | 4 | 2 | 2
| ||||
ІІ Становлення принципів конституційного правління в країнах Європи й Азії
| ||||||||
14 | Універсалізація американської й вестмінстерської моделей конституціоналізму на французькому ґрунті | 3 | 1
| |||||
15 | Конституційні механізми «раціоналізованого парламентаризму» у Франції | 4 | 2 | 2 | 2
| |||
16 | Рецепція ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму практикою Італії | 4 | 2 | 2
| ||||
17 | Конституційно-правові принципи регіоналізму в Італії та Франції | 4 | 2 | 2
| ||||
18 | Основний Закон ФРН 1949 р. і Конституція Японії 1947 р.: розрив чи еволюція конституційних традицій | 5 | 2 | 2 | 1
| |||
19 | Конституційні засади «канцлерського правління» у ФРН | 4 | 2 | 2
| ||||
20 | Правовий інструментарій конституційного компромісу в Японії | 4 | 2 | 2
| ||||
21 | Роль конституційного правосуддя у формуванні підвалин конституціоналізму у ФРН і Японії | 4 | 2 | 2
| ||||
22 | Конституційно-правові засади федеративного устрою Швейцарської Конфедерації | 2 | 2
| |||||
23 | Конституційні принципи функціонування органів державної влади в умовах «референдарної» демократії (на прикладі Швейцарії) | 5 | 2 | 2 | 1
| |||
ІІІ Конституційний розвиток зарубіжних країн на етапі реформування суспільних відносин | ||||||||
24 | Конституціоналізм як форма подолання авторитаризму в постсоціалістичних країнах Східної Європи | 2 | 2
| |||||
25 | Врегулювання конституційних конфліктів в напівпрезидентських республіках (на прикладі Болгарії і Польщі) | 5 | 2 | 2 | 1
| |||
26 | Участь органів конституційного контролю у процесі становлення конституційного режиму (на прикладі Болгарії і Польщі) | 4 | 2 | 2
| ||||
27 | Розвиток місцевого управління у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування (на прикладі Болгарії і Польщі) | 2 | 2
| |||||
28 | Особливості «перехідного» конституціоналізму в РФ і Білорусі | 5 | 2 | 2 | 1
| |||
29 | Конституційна еволюція в КНР | 5 | 2 | 2 | 1
| |||
30 | Специфіка ісламського конституційного правопорядку | 2 | 2
| |||||
31 | Конституційна модернізація в Ізралії | 4 | 2 | 2
| ||||
Індивідуальна робота | 20 | 20 | |||
Усього | 144 | 52 | 20 | 52 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Вченою радою Національною юридичної
академії України ім. Ярослава Мудрого
(протокол № від)
- ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»