Практичних занять, самостійної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

(відповідно до вимог ECTS)

Харків

2011

 

 

  1. ВСТУП

На сучасному етапі «Державне (конституційне) право зарубіжних країн» є нормативною дисципліною, яка закладає підвалини сучасного юридичного мислення та формує світогляд майбутнього правознавця. Викладання цього учбового курсу зумовлено об’єктивними факторами. По-перше, в ході реалізації «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» актуальності набуває поглиблене вивчення засад конституційного права держав-членів ЄС, оскільки, згідно з Договором про ЄС, це наддержавне утворення побудовано на конституційних цінностях держав-членів ЄС. По-друге, необхідність вдосконалення вітчизняного конституційного процесу потребує вивчення досвіду роботи публічних інституцій як в умовах ліберально-демократичної концепції конституціоналізму, так і в атмосфері становлення засад конституційного правління.   

У пропонованому курсі розглядаються існуючі моделі конституціоналізму, в межах яких висвітлюються наступні питання: - етапи становлення конституційного права у світі; - співвідношення міжнародного і конституційного права; - концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах ЄС; - вестмінстерська й американська доктрини конституційного правління та їх поширення на європейському ґрунті; - трансформація ліберально-демократичного концепту конституціоналізму в постсоціалістичних країнах; - конституційний розвиток на етапі модернізації суспільних відносин.  

Метою навчального курсу є: - надання комплексу загальнотеоретичних знань про конституційно-правові явища; - виховання самостійного і критичного погляду на розвиток конституційного права у різних регіонах світу; - формування навиків практичного застосування проведення компаративного аналізу. 

Форми навчання проявляються в лекціях, практичних заняттях, а також важ­лива роль належить індивідуальній роботі, насамперед з нормативними матеріалами. При підготовці до занять та складання іспиту слід опра­цювати відповідні розділи підручників і рекомендованої літе­ратури, проаналізувати необхідні нормативно-правові акти, передусім конституції зарубіжних країн.

 У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати етапи і тенденції розвитку конституційного права у світі; основні школи конституційного права; головні риси вестмінстерської й американської доктрин конституціоналізму; специфіку формування національної спадщини державотворення під впливом ліберально-демократичних ідеалів конституціоналізму; особливості формування засад конституційного процесу в постсоціалістичних державах; ключові ознаки конституційного розвитку на етапі модернізації суспільних відносин.

- вільно орієнтуватися у: системі та термі­нології (державного) конституційного права; питанні про сучасні напрями розвитку конституційного права у світі; конституційно-правовій базі.

- уміти правильно тлумачити норми конституційного права, насамперед конституцій і рішень органів конституційної юрисдикції; використовувати дані науки конституційного права для підвищення професійних знань.

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Лекції – 52 год.

Практичні заняття – 20 год.

Самостійна робота – 72 год.

Всього – 144 год.

 

 

 

п/п

 

 

Назва теми, лекції, практичного заняття, самостійної роботи

Всього годин

У тому числі:

лекції практичні заняття

самостійна робота

 

І. Формування ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму у світі

 

1 Етапи становлення конституційного (державного) права в зарубіжних країнах   7   4   2

 

1

2 Основні школи і напрями науки конституційного права   4   2    

 

2

3 Співвідношення міжнародного права і конституційного права на сучасному етапі. Концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах Європейського Союзу    4   2    

 

2

4 Вестмінстерська концепція конституціоналізму та її внесок у світовий конституційний процес 5   2      

1

 

  5 Конституційні основи парламентського верховенства і відповідального правління у Великій Британії й Канаді 4   2   2  

2

 

6 Партійна система і режим міністеріалізму у Великій Британії й Канаді 4   2      

2

 

7 Британські конституційні реформи діяльності центральних і регіональних органів влади 2          

2

 

8 Федеративний устрій Канади як конституційний принцип обмеження влади 2          

2

 

9 Конституція як гарантія збереження конституційного правопорядку в умовах поширення американського варіанту конституційної системи правління 5   4   2  

1

 

10   Конституційний захист фундаментальних прав людини у США і Бразилії 5   2   2  

1

 

11 Верховний Суд США у справі охорони Основного Закону 4   2      

2

 

12 Конституційно-правові засади взаємовідносин законодавчої й виконавчої влад у США і Бразилії 4   2      

2

 

13 Децентралізація державного управління в штатах як механізм забезпечення ефективності конституційної системи правління у США і Бразилії 4   2      

2

 

 

ІІ Становлення принципів конституційного правління в країнах Європи й Азії

 

 
14 Універсалізація американської й вестмінстерської моделей конституціоналізму на французькому ґрунті 3          

1

 

15 Конституційні механізми «раціоналізованого парламентаризму» у Франції 4   2   2  

2

 

16 Рецепція ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму практикою Італії 4   2      

2

 

17 Конституційно-правові принципи регіоналізму в Італії та Франції 4   2      

2

 

18   Основний Закон ФРН 1949 р. і Конституція Японії 1947 р.: розрив чи еволюція конституційних традицій 5   2   2  

1

 

19 Конституційні засади «канцлерського правління» у ФРН 4   2      

2

 

20 Правовий інструментарій конституційного компромісу в Японії 4   2      

2

 

21 Роль конституційного правосуддя у формуванні підвалин конституціоналізму у ФРН і Японії 4   2      

2

 

22 Конституційно-правові засади федеративного устрою Швейцарської Конфедерації 2          

2

 

23   Конституційні принципи функціонування органів державної влади в умовах «референдарної» демократії (на прикладі Швейцарії) 5   2   2  

1

 

ІІІ Конституційний розвиток зарубіжних країн на етапі реформування суспільних відносин

24 Конституціоналізм як форма подолання авторитаризму в постсоціалістичних країнах Східної Європи 2          

2

 

25 Врегулювання конституційних конфліктів в напівпрезидентських республіках (на прикладі Болгарії і Польщі) 5   2   2  

1

 

26 Участь органів конституційного контролю у процесі становлення конституційного режиму (на прикладі Болгарії і Польщі) 4   2      

2

 

27 Розвиток місцевого управління у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування (на прикладі Болгарії і Польщі) 2          

2

 

28 Особливості «перехідного» конституціоналізму в РФ і Білорусі 5   2   2  

1

 

29 Конституційна еволюція в КНР 5   2   2  

1

 

30 Специфіка ісламського конституційного правопорядку 2          

2

 

31 Конституційна модернізація в Ізралії 4   2      

2

 

             

 

  Індивідуальна робота 20     20
  Усього 144 52 20 52

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національною юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № від)

 

  1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: