Методи регулювання розселення

Важливим для комплексного і збалансованого розвитку міста є проектування, яке повинно грунтуватись на загальному підході до всієї сукупності проблем. Ефективність розміщення об’єктів господарства залежить від багатьох складників. В процесі проектування розселення і міст необхідно використовувати набір методів. Оптимальний варіант не завжди вдається визначити одним якимось методом: у кожному випадку застосовується той метод, який краще розв'язує запро-поноване завдання.

Методи створені на межі економічних, географічних і математичних наук. Вони обіймають: аналіз статистичних матеріалів, картографічний метод, методи техніко-економічних розрахунків ефективності, методи районного планування, балансовий метод, метод економіко-математичного моделювання тощо.

Аналіз статистичних матеріалів дозволяє вивчати просторово-економічні об'єкти та явища у їхньому взаємозв'язку й динаміці. Економіко-географічне картографування дає можливість не лише наочно подати локалізацію окремих об'єктів, але й розрахувати ефективність розміщення. Картографічний аналіз території виявляє нові можливості, закономірності. Застосовуються спеціальні карти (щільності населення, транспорту, геологічні, кліматичні тощо). На їхній основі складаються ще більш спеціалізовані карти, наприклад, карта зон економічного тяжіння міст, карти ТПК тощо.

Розрахунки економічної ефективності — це сполучення кількох методів. З успіхом використовується метод економіко-математичного моделювання, зокрема для моделювання економічного простору. В його основі — системний підхід. За його допомогою треба розв'язати такі загальні завдання: показати, як характер просторової організації компонентів, особливостей їхнього функціонування формує цілісні територіальні утворення — соціально-економічні комплекси. Будується економіко-математична модель, яка, до певної міри, відповідає оригіналу. Результати, одержані під час вивчення моделі, переносяться на реальний план.

При проектуванні не повинні використовуватись шаблони і спрощені схеми, адже вони не спроможні виявити конкретні, індивідуальні фактори кожного регіону. Важлмвою є проблема визначення перспектив розвитку на найближчих 20-25 років і більше.

Все більшого визнання набуває “сферний підхід”, який передбачає міждисциплінарне вивчення питання, взаємозв’язок природної і штучної сфери. Розвиток сучасного міста розглядають в масштабних просторових структурах агломерацій, регіонів, країни.