Створення підприємства та правові основи його діяльності

Створити підприємство і налагодити роботу - справа нелегка. Це завжди великий ризик і подолання опору, який неодмінно виникає при народженні нового. Рішення про заснування приймають у конкретній ситуації, і тому воно є унікальним. Умови, що сприяють створенню нового підприємства, - це державна підтримка, наявність професійної підготовки, досвіду роботи у сфері маркетингу, живого наочного прикладу і початкового капіталу. Підприємство може бути створене:

- в результаті виділення зі складу діючого підприємства чи організації;

- на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів;

- внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України;

- за бажанням фізичної особи (або групи осіб).

Далі майбутньому підприємству належить визначитися, чи воно буде виступати як фізична особа і займатиметься індивідуальним бізнесом, чи оформить свою діяльність як юридична особа. Для цього потрібно зареєструвати підприємство з певною назвою, відкрити розрахунковий рахунок у банку.

Державну реєстрацію підприємств усіх форм і видів власності здійснюють за загальними правилами у місцевих органах влади, за місцезнаходженням. Для державної реєстрації юридичної особи власник або особа, яку він уповноважив, подає до органу державної реєстрації такі документи:

- установчі документи (рішення власника майна або уповно­важеного ним органу) про створення суб'єкта підприємницької діяльності або установчий договір чи статут;

- реєстраційну карту;

- документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.: У разі реєстрації одноосібного приватного підприємства рішення власника не подають. Якщо власником (одним із власників) є юридична особа, додатково подають нотаріально завірену копію свідоцтва про її державну реєстрацію. Іноземна юридична особа подає документ, що свідчить про її реєстрацію у країні місцезнаходження.

Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать чинному законодавству України.

Державну реєстрацію підприємства здійснюють за заявницьким принципом протягом 5 робочих днів. Державний орган, який проводить реєстрацію, зобов'язаний протягом цього терміну видати заявнику свідоцтво й у десятиденний термін повідомити податкову інспекцію та установу державної статистики про факт реєстрації.

Свідоцтво про державну реєстрацію є підставою для відкриття рахунків у банківських установах, виготовлення печаток і штампів. На печатках і штампах повинен бути вказаний номер реєстраційного свідоцтва.

Підприємство має право відкривати філіали, відділення, представництва та інші відособлені підрозділи. Для відкриття підрозділів достатньо внести відповідні доповнення у реєстраційну картку. При зміні назви підприємства його організаційної форми та форми власності підприємство перереєс­тровують. При зміні власника суб'єкта, якщо при цьому не змінюється форма власності, перереєстрацію не проводять.

Перш ніж зареєструвати підприємство, засновники укладають уста­новчу угоду.

Угода (договір) - термін, який використовують для того, щоб окреслити відповідальність, яка є результатом добровільної домовленості однієї юридичної (фізичної) Особи з іншою, відповідно до якої одна сторона бере на себе певний обов'язок здійснити чи не здійснити певну дію.

У змісті угоди визначають наступне: ~ предмет угоди (що робить засновник, а що - виконавець);

- обов'язки двох сторін;

- відповідальність сторін;

- розмір і порядок оплати;

- витрати та збори згідно з умовами;.ч;

- додаткові умови;

- юридичні адреси сторін.

Діяльність офіційно зареєстрованого підприємства регламентується його статутом. Статут є основним правовим документом підприємства, розробляється згідно із законом і законодавчими актами України, його затверджує власник чи засновник підприємства, а для державних підприємств - власник майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначають власника та найменування підпри­ємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління та порядок їх формування, компетенцію і повноваження трудового колективу та його виробничих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації і припинення діяльності підпри­ємства.

Підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп, фірмовий знак, майнові права й обов'язки, може бути позивачем та відповідачем у всіх судових і арбітражних органах. Також підприємство вправі здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законами України, може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Власник самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних, виробничих та інших підрозділів і т.д.

Майно підприємства становлять основні фонди й оборотні засоби, інші цінності, вартість яких відображається у балансі. Майно є власністю засновників або державною власністю (якщо підприємство державне). Джерелами формування майна є: грошові і матеріальні внески заснов­ників; доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від реалізації цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; благодійницькі внески підприємств, організацій і громадян.

Підприємство може продавати, обмінювати, передавати в оренду, у тимчасове користування підприємствам і фізичним особам будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності, що є власністю підприємства. Воно може також випускати і продавати власні цінні папери, купувати їх у інших юридичних осіб. Підприємству