2020-01-14
112
| Основні категорії навчальних цілей | Приклади узагальнених типів навчальних цілей |
| 1. Знання – запам'ятовування й ре-продукція матеріалу, що вивчається. | Студент знає: терміни, що вживаються; конкретні факти; методи й процедури; основні поняття, правила та прийоми |
| 2. Розуміння – перетворення (транс-формація) матеріалу з однієї форми вираження в іншу: інтерпретація матеріалу студентом (пояснення, короткий виклад); уявлення про подальший перебіг явищ, подій | Студент: розуміє факти, правила й принципи; інтерпретує схеми, графіки, діаграми; перетворює словесний матеріал у математичні вирази |
| 3. Застосування – вміння вико-ристовувати вивчений матеріал в конкретних умовах і нових ситуаціях | Студент: застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях, демонструє правильне застосування методу чи процедури, використовує поняття й принципи в нових ситуаціях |
| 4. Аналіз – уміння розбити матеріал на складові так, щоб виразно виступала його структура | Студент: виділяє приховані (неявні) припущення, бачить помилки й недоліки в логіці роздумів, проводить відмінності між фактами й наслідками, оцінює значимість даних |
| 5. Синтез – вміння комбінувати еле-менти, щоб отримати ціле, що містить новизну | Студент: пише творчі роботи, пропонує план проведення експерименту, використовує знання з різних галузей, щоб скласти план розв'язання тієї чи іншої проблеми |
| 6. Оцінка – вміння оцінювати зна-чення того чи іншого матеріалу (доведення, художнього твору, дослідження, дослідницьких даних) для конкретної мети | Студент: оцінює логіку побудови матеріалу у вигляді письмового тексту, оцінює відповідність висновків до наявних даних, оцінює важливість того чи іншого продукту діяльності, виходячи з внутрішніх критеріїв, оцінює значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи із зовнішніх критеріїв якості |
[17, c. 37]
|
|
|
Таблиця 2
Категорії освітніх цілей предметної технології курсу "Проективна геометрія" (загальний підхід)
| Етапи | Загальна мета | Проміжні (конкретні) цілі | |||||
| Викладач | Студент | Викладач | Студент | ||||
| Репродуктивні етапи | І – базовий (знання) | Передає зміст навчальної фундаментальної дисципліни | Знає предмет, мету, завдання навчальної фундаментальної дисципліни та відтворює її зміст | ü окреслює та конктеризує зміст навчання; ü описує та акцентує увагу на теоретичних основах для обгрунтування дидактичної проблеми; ü перевіряє надані знання | ü знає геометричні об’єкти, основні математичні поняття, означення, теореми; ü відтворює письмово й усно як окремі теми, так і весь матеріал в цілому | ||
| ІІ – інтерпретаційний (розуміння) | Учить інтерпретувати викладений матеріал | Розуміє значення вивченого матеріалу, усвідомлює наявні міжпредметні зв’язки з іншими науками | ü конкретизує математичні факти та явища, змістовно їх узагальнює; ü прогнозує результати підготовки студентів на даному етапі; ü обґрунтовує відповідні критерії, за якими можна відстежити результат на даному етапі | ü адаптує викладений матеріал, виділяє в ньому головне та відрізняє другорядне; ü пояснює внутрішні й зовнішні взаємозв'язки в межах теми, розділу, навчальної дисципліни | |||
| Репродуктивні етапи | ІІІ – реалізаційний (застосування) | Впроваджує заходи щодо ефективного застосування знань на репродуктивному рівні | Оперує теорією для розв’язування завдань репродуктивного характеру | ü пропонує завдання репродуктивного характеру; ü органічно включає в навчальнй процес механізми аналізу, синтезу; ü допомагає при виникненні труднощів; ü уживає заходи щодо оптимізації навчального процесу на заняттях | ü розв’язує завдання відтворюючого характеру; ü уміє визначати типи завдань, які розв’язуються за допомогою вивчених понять; ü демонструє отримані знання на практиці | ||
| Пошукові етапи | ІV – структурний (аналіз) | Створює умови для обробки поданої інформації | Вміє порівнювати, зіставляти й синтезувати інформацію; оцінювати як сам процес, так і результат; обґрунтовувати й міркувати; передбачає наслідки; перегруповує ідеї та зв’язки | ü наштовхує на диференціацію інформації, підкреслюючи внутрішні зв’язки; ü навчає розпізнавати поняття та підводити свої дії під них; ü допомагає виявити помилки в міркуваннях; ü пояснює власну позицію | ü виділяє структуру поданого матеріалу; ü розпізнає помилки в логічних міркуваннях; ü формує у власній професійній діяльності систему цінностей на основі їх глибого осмислення | ||
| Пошукові етапи
| V – інтегративний (синтез) | Створює умови для діяльності на інтегративному рівні | Порівнює шкільні дисципліни з фундаментальни-ми, створює власні наробки щодо майбутньої професії, подає своє бачення процесу засвоєння теоретичних знань та вироблення професійних умінь | ü генерує ідеї та наштовхує студентів на подачу вивченого матеріалу; ü називає сучасні математичні проблеми і вказує можливі шляхи їх розв’язання | ü пише творчі математичні роботи; ü складає схеми, опори, які відтворюють теоретичний матеріал теми, розділу, курсу навчальної дисципліни; ü самостійно виділяє проблеми в науці, осмислює їх і розв’язує | ||
| VI – підсумковий (оцінка) | Створює умови для оволодіння вміннями оцінювати себе й товаришів | Оцінює власні результати й результати діяльності товаришів | ü покладає власні повноваження на студентів; ü виступає арбітром, пропонує об’ктивні критерії; ü підводить підсумки | ü критикує себе та інших: відповіді щодо викладу теорії, методи розв'язання задач, оформлення творчих математичних робіт тощо; ü вибирає власну систему педагогічних цінностей, ціннісного ставлення до різноманітних підходів у розвитку математичної науки; ü пропонує власну концепцію майбутнього вчителя математики | |||
Така побудова дає можливість посилити взаємозв’язок між цілями й наявним плануванням викладачем конкретних результатів навчання, а також забезпечує можливість декомпозиції (переведення) викладачем цілей навчання в конкретні навчальні задачі.
Подана таксономія навчальних цілей – інструмент, що дозволяє викладачу спланувати цілі навчання за конкретним розділом, темою, визначити еталон засвоєння матеріалу (якості) та рекомендувати його студентам.
Така постановка цілей дає можливість також за рахунок суб'єкт-суб'єктної взаємодії, на якій будується технологія науково-методичного супроводу, врахувати в ході реалізації навчального процесу педагогічні умови, що впливають на процес фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики.
|
|
|
