2020-01-14
307
Бабенко Г. Металоканцерогенез та металотерапія раку // Медична газета.- серпень, 1994.- №25.-С.4
Беджер Г.М. Химические основы канцерогенной активности.-М.:Медицина,1966.-124с.
Боговский П.А. Модифицирующие факторы канцерогенеза и антиканцерогенеза. Направления и задачи исследования. 4 Всес. Съезд онкологов: тез. докл., Л., 1986.-С.422-424.
Вопросы гигиенического нормирования при изучении отдаленных последствий воздействия промышленных веществ / Под. Ред. И.А.Саноцкого.-М.:Медицина,1972.-190с.
Долл Р., Пито Р. Причины рака.- Киев,1984.-C.116-123.
Елизарова О.Н. Определение пороговых доз промышленных ядов при пероральном введении.-М.:Медицина,1971.-С.163-168
Ильин Л.А., Книжников В.А. Гигиенические проблемы радиационного и химического канцерогенеза. М.,1979.-С.20-33
Канцерогенные вещества в окружающей человека среде / Под. ред. Л.М.Шабада и А.П.Ильницкого.-Budapest,1979.-499с.
Конвенции и Рекомендации, принятые Международной конференцией труда с 1967 года.- Женева:международное бюро труда,1983.-С.113-116
Конвенции и Рекомендации, принятые Международной конференцией труда с 1967 года.- Женева:международное бюро труда,1983.-С.349-353
Корєва В.Кому найбільше загрожує канцероген? // Вісник НАН України.-1997.- №1-2.-С23-27
Косой Г.Х., Хесина А.Я. Полициклические ароматические углеводороды (ПАУ) в загрязнениях атмосферного воздуха крупного промышленного центра // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.28-32
Курляндский Б.А., Невзорова И.К. Методика гигиенического регламентирования химических бластомогенов в различных средах // Гиг. и сан.-1978.-№9.-С.99-102
Литвиненко О.М. Гігієнічне значення утворення нітрозамінів з їх попередників в атмосферному повітрі // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.36-38
Литвинов Н.Н., Воронин В.М., Казачков В.И. К характеристике анилина, нитрата свинца, четырёххлористого углерода и формальдегида как модификаторов химического бластомогенеза. Вопросы онкологии.-1984.-т.30.-№4.-С.56-60
Методические рекомендации экспериментальному обоснованию гигиенического регламентирования химических канцерогенных веществ / Москва: Минздрав СССР.-1985.-19с.
Методология и формат для обновления нормативов по качеству воздуха для Европы: Отчёт рабочей группы ВОЗ.-Копенгаген,1995.
Модификация химическими факторами окружающей среды бластомогенеза, индуцированного нитрозодиметиламином. Н.Н.Литвинов, В.И.Казачков, В.И.Воронин, В.С.Журков. Гигиена и санитария.-1983.-№3.-С.19-21.
Общая онкология: Руководство для врачей / Под ред. Н.П.Напалкова.-Л.:Медицина,1989.-648с.
Онкология. Словарь-справочник / И.В.Касьяненко, В.Г.Пинчук, Д.В.Мясоедов и др.-Киев:Наук.думка,1992.-264с.
Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природніх факторів, канцерогенних для людини. Державний гігієнічний норматив.-К.,1997.
Перечень веществ, продуктов, производственных процессов, бытовых и природных факторов, канцерогенных для человека (ГН 1.1.029-95.Изд. офиц.).-М.,1995.
Перечень веществ, производственных процессов, бытовых и природных факторов, канцерогенных для человека (ГН 1.1.029-95. Изд. официальное).-М.,1995.
Ползик Е.В., Кацнельсон Б.А. Некоторые аспекты индивидуальной предрасположенности к раку в свете задач онкологической профилактики // Медицина труда и промышленная екология.-1993.-№5-6.-С38-40.
Проблема оценки канцерогенного риска воздействия химических загрязнений окружающей среды. С.М.Новиков, Г.И.Румянцев, З.И.Жолдакова и др.// Гиг.и сан.1998-№1.-С.29-33.
Проблемы прогнозоривания химической нагрузки на организм человека. С.М.Новиков, В.В.Поройков, С.Н.Тертичников и др.//Гиг. и сан.-1995.-№1.-С.29-33.
Проблемы прогнозирования и оценки общей химической нагрузки на организм человека с применением компьютерных технологий.С.М. Новиков, З.И.Жолдакова, Г.И. Румянцев и др.// Гиг. и сан.-1997.-№4.-С.3-8.
Радионова Г. К., Лебедева Н.В., Жаворонок Л. Г. К проблеме прогнозирования инвалидности вследствие профессиональных заболеваний //Мед. труда и пром. Екология.-1995.-№10.-С.1-4.
Райхман Л.Г. Развитие канцерогенной ситуации. Изд. Рост-ГУ.1989.С.53
Руководство по краткосрочным тестам для выявления мутагенных и канцерогенных химических веществ.-Женева,1989.-212с.
Сердюк А.М., Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В. Закономерности модифицирующего влияния химических факторов окружающей среды на канцерогенез // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.18-22
Смулевич В.Б. Важный этап в подходе к регламентированию канцерогенов // Медицина труда и промышленная екология.-1993.-№5-6.-С.41-43
Смулевич В.Б.,Соленова Л.Г. Производственные канцерогены и здоровье населения.//Гиг.и сан.-1997.-№4.-С.22-25.
Тимченко О.І. Мутагенез та антимутагенез: межі можливого відновлення від пошкоджень // Довкілля та здоров’я.-1996.-№1.-С34-36
Трахтенберг И.М., Коршун М.Н. Нормирование химических загрязнителей окружающей среды, гигиеническое, екологическое или еколого-гигиеническое // Актуальные проблемы медицинской екологии / Под.ред. В.А.Павлова, Л.В.Гербильского.-Днепропетровск,1995.-С.28-31
Федоренко З.П., Войкшнарас О.П., Гуселетова Н.В. Злоякісні новоутворення в Україні- динаміка, тенденції, прогноз // Довкілля та здоров’я.-1997.-№2.-С.4-7
Худорлей В.В. Эволюция, экология и рак. Экспериментальная онкология.-1993. Т.15, № 2.-С.3-10.
Чернышов С., Николаенко А., Кучмий И. На очереди- реформирование льготного пенсионного обеспечения // Человек и труд.-1994.-№4.-С.67-75.
Шабад Л.М. О циркуляции канцерогенов в окружающей среде.-М.:Медицина,1973.-368с.
Экспрессные методы определения токсичности и опасности химических веществ.-Л.:Медиицна,1978.-182с.
Bidault P. et all. Elimination of cancerogenic hydrocarbons from medicinal white oils. Fr.1.300,283, Aug. 3, 1962, Appl. June 21.-Vol 161.- 7p.
7-th Annual Report on Carcinogen. National Toxicology Prograam.-Washington,1994.
California Environmental Protection Agency. Criteria for Carcinogenes.- Sacrsmento,1994.
California Environmental Protection Agency’s Risk Assessment Practices, Policies, and Guidelines.-Sacrsmento,1996.
Carnevale F., Montesano R. Guidelines for Regulation and Haelth Advisories // Am. J. Industr. Med.-1987.-#11.-P.453-475
Chemikal Exposure Guidelines. Version 9. Santa Clara Center Occupational Safety and Health.- San Jose,1995.
Cooc W.A. The List of Regulated Potential Carcinogenes// Am. J. Industr.Hyg.Ass.-1989.-#50/-P.680-684
European Chemical Industry Ecology and Toxicilogy Centre.- A Guide to the Classification of Carcinogenes, Mutagenes and Teratogenes under the Sixth Amendement. Techn. Rep.#21.-Brussels,1986.
Health Effects Notebook for Hazadous. Air Pollutants.-Washington,1994.
IARC Monographs on carcinogenic risks to humams.-V.V. 1-53.-Lion,1972-1991
IARC Monographs the evaluation of carcinogenic risks to humams,Suppl.7,29-55.-Lion,1987
Kuehn M. Zentr. Biol. Aerosol. Forsch.,1961.-Vol 9.-P.431-447.
OSHA. Identification, Classification and Regulation of Potential Carcinogenes 20 CFR 1990, Chapter17, OSTP.1985. Chemical Carcinogen’s: A Review of the Science and its Associated Princsples //Fed. Reg.-1985.-Vol.50.-P.10372-10444.
Shubik et all. Toxicol. Appl. Pharmacol., 1962, Suppl.,#4.-62 p.
Sula J. P. Cancer Protection // Neoplasma, 1963.-Vol 10,#6.-P.571-579.
Swanson G.M.Cancer Prevention in the Workplace and Natural Environment.// Canaer.- 1988.-Vol.62,#8.-P.1725-1746.
US.EPA. Health Effects Assassment Summary Tables (HEAST).-Cincinnati,1995.
US.EPA.Drinking Water Regulations and Health Advisories.-Washington,1996
US.EPA.Guidelines for Carcinogen Risk Assesssment // Fed.Reg.-1986.-Vol.51,#185.-P.33992-34003.
US.EPA.Guidlanes for Carcinogen Risk Assassment Draft.-Washington,1996.
US.EPA.Integrated Risk Information System (IRIS).-Cincinnati,1997.
US.EPA.IRIS Background document 2. EPA Approach for Assessing the Risks Associsted with Chronic exposure to Carcinogens.-Cincinnati,1997.
US.EPA.Methods for Derivation of Inhalation Reference Concentration and Application of Inhalation Dosimertry. EPA/600/8-90/966.-Washington, 1994.
US.EPA.Soil Screening Guidance. User’s Guide. Publ.-9356,4-23.-Washington,1996.
WHO. Air Quolity for Europe. WHO Regional Publ.#23.-Copenhagen.1987.
WHO. Guidelines for Drinking-Water Quality.2-nd Ed. Vol.1.Recommendations.Geneva,1993
Додатки
|
| Методи, що широко використовуються | Загальні стислі дані про метод | Переваги тесту | Недоліки тесту | Маркети мутагенної дії хімічних речовин, що тестується |
| Тести на мутагенність з використанням бактерій | Використ. Salmonella typhimurium/ або Escherichia coli/ мікросоми. .Існує 3 класи бактеріальних тестів: 1)ті, що дозволяють виявити зворотні мутації; 2)ті, що дозволяють виявити прямі мутації; 3)ті, що мають недостатність по репарації ДНК. | 1)швидкий поділ одноклітинних організмів; 2) добре вивчена генетика та біохімія бактерій; 3)високий ступінь доступності геному бактерій; 4)позитивний результат свідчить про те, що речовина є потенційно мутагенною або канцерогенною для ссавців | 1)відсутність безумовної кореляції між мутагенністю та кнцерогенністю факторів; 2)нездатність виявити хімічні речовини, що викликають рак не в результаті пошкоджень ДНК; 3)не виявляє геномні порушення; 4)штучність методу, що проходить у пробірці та з застосуванням S9, що не відображають реальної метаболічної ситуації в печінці. | Мутація his- до his+ для Salmonella typhimurium та trp- до trp+ для Escherichia coli: 1)заміна пар основ; 2)зсув рамки зчитування |
| Дослідження генотоксич-ності з вико-ристанням дріжджів | Застосовуються дріжджі Saccharomyces cerevisiae та Saccharomyces pombe | 1) еукаріотична організація хромосом; 2)можливість оцінки багатьох кінцевих подій; 3)низька вартість тесту при високій ефективності | 1)потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців;2) зваження на особливості будови клітини дріжджів | Генетичні події:1)точкові мутації в хромосомах та мітохондріальних генах; 2)рекомбінація (як між-, так і внутрішньогенна); 3)анеуплоідія в процесі мейозу та мітозу-при цьому виникають візуальні зміни кольору колоній, що легко виявляються |
| Позаплано-вий синтез ДНК у клітинах ссавців, що тестуються | Метод полягає у культивуванні клітин ссавців (частіше гепатоцити щурів або первинні фібробласти + мікросомальні ферменти печінки) на предметних шкельцях, обробка їх ДНК пошкоджуючим агентом у середовищі, де є Н3-тимідин і наступним спостереженням за включення радіоактивної мітки в процесі ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації) в клітині | 1)швидке наглядне виявлення уражень геному клітин ссавців; 2) швидкість та зручність проведення тесту | 1)не дозволяє виявити початкові порушення; 2)не дозволяє встановити наслідки репарації | ПСД (позаплановий синтез ДНК при ексцизійній репарації та включенні радіоактивної мітки)- візуалізація зерен, що отримують при певній обробці препарату та проведенні ауторадіографії |
| Цитогенетичні порушення та сестринські хроматидні обміни in vitro | Використовується СНО-первинна лінія фібробластів, виділених з яєчників китайського хом‘ячка або лімфоцити периферійної крові людини | 1)швидкість проведення тесту; 2) наочність | 1)велика залежність від кваліфікації персоналу; 2) велика залежність від якості препаратів | Ідентифікація хромосоминх аберацій, підрахування СХО |
| Тести на індукцію мутацій у клітинах in vitro | Використовують багато типів клітин (клітини людини, щура, миші, хом‘ячка) та різні селективні системи. | 1)швидкість проведення тесту; 2)можливість проведення тесту безпосередньо на клітинах людини | Складність відтворення в умовах in vitro- як у якісному, так і в кількісному відношенні- метаболічної активації, що відбуається у тканинах in vivo. | Прямі та зворотні мутації |
| Використання вищих рослин для виявлення мутагенних хімічних речовин | Частіше застосовується 10 видів вищих рослин у 25 різних тест-системах:1)тести на індукцію пошкоджень мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців корінців або пилкових трубок ячменю, кінського бобу, цибулі, традесканції); 2)тести на індукцію аберацій мейотичних хромосом (материнські клітини пилку)3)тести на індукцію генних мутацій у специфічних або множинних локусах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia) | 1)цитогенетичні тести на рослинах характеризуються швидкістю та дешевизною; 2)вони не потребують складного лабораторного обладнання; 3)дозволяють виявити різноманітні генетичні порушення | 1)значна частина протестованих хімічних сполук проявила свою мутагенну дію лише у якійсь одній рослинній тест-системі;2)немає достатніх даних про немутагенні речовини; 3)мало даних про метаболізм ксенобіотиків у рослині; 4)наявність фундаментальних відмінностей у будові клітин рослин та клітин ссавців (наявність міцної целюлозної оболонки у клітинах рослин); 5)відмінність протікання мейозу та гаметогенезу у клітинах рослин та клітинах ссавців | Пошкодження мітотичних хромосом (соматичні клітини кінців коренців або пилкових трубок), аберації мейотичних хромосом (материнські клітини пилку), мутації у специфічних або множинних локуах (мутації локуса «восковидності» у Zea mays, мутації недостатності за хлорофілом Hordeum vulgare, соматичні мутації у Tradescantia |
| Тест на зчеплені зі статтю рецесивні летальні мутації у дрозофіли | У Drosophila melanogaster проводиться тест на зчеплені з Х-хромосомою рецесивні леталі, при котрому враховують | 1)критерій, за котрим визначається виникнення мутацій є дуже об‘єктивним: висновки грунтуються на тому, чи присутній чи відсутній один з класів самців у поколінні F2; 2)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 3)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila | 1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; 2)можлива помилкова класифікація речовин у результаті невірно проведених тестів | Підрахування індукованих летальних мутацій |
| Цитогенетичні тести in vivo: метафазний аналіз клітин кісткового мозку та мікроядерний тест | Дослідження проводять з використанням кісткового мозку китайського хом’яка, мишей, щурів молодих статевозрілих тварин | 1)умови дослідження in vivo значно ближче до ситуації, що є у людини; 2) немає потреби моделювання метаболічних процесів, що проходять у клітинах ссавців. | 1)мікроскопічинй аналіз хромосомних аберацій у метафазних клітинах до декотрого ступеню суб‘єктивний; 2)методи in vivo не мають такої високої чутливості, як тести in vitro | 1)хромосомні аберації в метафазах мітотичного поділу клітин тканин, що проліферують; 2)мілкі ядра в інтерфазі, що утворилися з ацентричних фрагментів хромосом або цілих хромосом |
| Тест на індукцію домінантних летальних мутацій | Запліднені яйцеклітини від самок, що спарюють з молодими статевозрілими мишами-самцями, які обробляються хімічними речовинами, що тестуються | 1)летальні мутації виникають значно частіше, ніж негенетичні порушення інших типів; 2)даний тест є багатолокусним та охоплює велику частину геному Drosophila | 1)проведення тесту потребує багато часу, порівняно з тестами на бактеріях та нижчих еукаріотах; | 1)аналіз постімплатанційної смертності; 2)врахування пост- та доімплатанційних втрат |
. Таблиця2
Сполуки і продукти, що виробляються і використовуються промисловістю, побутові і природні фактори з доведеною (група 1) канцерогенністю для людини [21]
| Об‘єкти дослідження* | Найбільш вірогідні органи, в яких можуть виникати пухлини** |
| 1 | 2 |
| 1.Сполуки, продукти, природні канцерогени | |
| 4-Амінобіфеніл1,2,3 | Сечовий міхур |
| Азбести1 | Легені, плевра, очеревина, (шлунково-кишковий тракт, гортань) |
| Афлатоксини (B1,B2,G1,G2) | Печінка, легені |
| Бензидин1,2,3 | Сечовий міхур |
| Бензол1,3 | Кровотворна система |
| Бенз(а)пірен1,2,3 | Легені |
| Берилій та його сполуки1 | Легені |
| Бісхлорметиловий та хлорметиловий (технічний) ефіри1 | Легені |
| Вінілхлорид1 | Печінка, кровоносні судини (мозок, легені, лімфатична система) |
| Еріоніт1 | Плевра, очеревина |
| Етилену оксид1 | Лімфатична та кровотворна системи |
| Іприт сірчастий1,3 | Глотка, гортань, легені |
| Кадмій та його сполуки1,3 | Простата |
| Кам‘яновугільна та нафтова смоли, пеки і їх сублімати1,3 | Шкіри, легені, сечовий міхур, гортань, порожнина рота |
| Мінеральні масла неочищені та неповністю очищені1,3 | Шкіра, (легені, сечовий міхур, шлунково- кишковий тракт) |
| Миш‘як та його неорганічні сполуки1,3 | Легені, шкіра |
| 1-Нафтиламін технічний, що містить понад 0,1% 2-нафтиламіну1,3 | Сечовий міхур |
| 2-Нафтиламін1,2,3 | Сечовий міхур |
| 1 | 2 |
| Нікель, його сполуки і суміші сполук нікелю1 | Рак легенів, носової перегородки |
| Сажі побутові1,3 | Шкіра, легені |
| Сланцеві масла1,3 | Шкіра, шлунково-кишковий тракт |
| Тальк, що містить азбестоподібні волокна1 | Легені |
| Хрому шестивалентного сполуки1 | Легені, (порожнини носа) |
| 2.Лікарські препарати*** | |
| Анальгетичні суміші, що містять фенацетин | Сечовий міхур, нирки |
| Естрогени стероїдні (естрадіол-17b і його ефри, естріол, естрон, сетинілест-радіол, местранол, кон‘юговані естрогени) | Матка, (молочна залоза) |
| Естрогени нестероїдні (діетилстиль-бестрол, діенестрол, гексастрол) | Шийка матки, піхва, молочна залоза, яєчки, матка |
| Естрогенвміщуючі контрацептиви орального використання | Печінка |
| Імуран (азотіоприн) | Лімфатична система, шкіра, сполучна тканина |
| Комбінована хіміотерапія з використанням вінкристину, прокарбазину, преднізолону, а також ембіхину та інших алкілуючих агентів | Кровотворна система |
| Мелфалан (сарколізин) | Кровотворна система |
| Метоксален в комбінації з УФ-опроміненням | Шкіра |
| Мілеран | Кровотворна система-лейкемії |
| Тіофосфамід (тіотеф) | Кровотворна система |
| Треосульфан | Кровотворна система |
| Хлорамбуцил | Кровотворна система |
| Хлорнафтазин | Сечовий міхур |
| 1 | 2 |
| 2-(2-хлоретил)-3-(4-метилциклогексил)-1-нітрозосечовина | Кровотворна система |
| Циклоспорин | Лімфатична система |
| Циклофосфамід (циклофосфан) | Сечовий міхур, кровотворна система |
| 3.Побутові та природні фактори | |
| Алкогольні напої2 | Глотка, стравохід, печінка, гортань, порожнина рота, (молочні залоза) |
| Радон1 | Легені |
| Сонячна радіація3 | Шкіра |
| Тютюновий дим1 | Легені, сечовий міхур, порожнини носа, гортань, глотка, стравохід, підшлункова залоза, нирки |
| Тютюнові продукти бездимні2 | Порожнина рота, глотка, стравохід |
Примітки:
*-шлях надходження до організму:
1-інгаляційний; 2-пероральний; 3-нашкірний
**- в дужках-органи, в яких пухлини можуть виникати з меншою вірогідністю
***-шлях проникнення визначається регламентом застосування препарату.
Таблиця 3
Виробничі процеси, пов‘язані з небезпекою розвитку злоякісних новоутворень у працюючих, канцерогенність яких доведено *
| Виробництво | Органи, в яких можуть виникати пухлини |
| Виплавка чавуну і сталі (агломераційні фабрики, доменне, сталеплавильне виробництво, гарячий прокат) та лиття з них | Легені, (шлунково-кишковий тракт, сечо-статева система)** |
| Виробництво аураміну | Сечовий міхур, (простата) |
| Виробництво гуми та гумових виробів | Сечовий міхур, (кровотворна система- лейкемія, легені, шлунково-кишковий тракт, лімфосистема) |
| Виробництво ізопропілового спирту (при дії сильних кислот) | Порожнини носа, гортань |
| Виробництво коксу, переробка кам‘яновугільної нафти, нафтових і сланцевих смол, газифікація вугілля | Шкіра, легені, сечовий міхур |
| Мідеплавильне виробництво (плавильний, конверторний переділ, вогняне рафінування) | Легені |
| Виробництво технічного вуглецю | Легені |
| Виробництва, пов‘язані з експозицією до аерозолів сильних неорганічних кислот, що містять сірчисту кислоту | Легені, гортань |
| Виробництво фуксину | Сечовий міхур |
| Деревообробна і меблева промисловість з використанням фенол-формальдегідних і карбамід-формальдегідних смол у закритих приміщеннях | Порожнини носа |
| Підземний видобуток гематиту у сукупності з експозицією до радону | Легені |
| Електролітичне виробництво алюмінію з використанням самоспікливих анодів | Легені, сечовий міхур, (лімфатична система) |
Примітки: *-окрім наведених нижче до таких виробництв відносяться також ті виробництва, на яких в технологічному процесі використовуються та (чи) утворюються речовини і продукти, представлені у розділах 1 і 2 таблиці…
**-в дужках- органи, в яких пухлини можуть виникати з меншою вірогідністю
Таблиця 4
Відносний ризик розвитку злоякісних новоутворень у дітей у залежності від професійних факторів, що діють на батьків [2]
| Експозиція | Батько | Мати |
| Нафтопродукти | 1,29 (312/525)* | 2,10(63/63)* |
| Розчинники | 1,39(225/351)* | 2,18(61/59)* |
| Масляні фарби | 2,00(22/22)*** | 1,61(41/52)** |
| Фотореактиви | 6,47(6/2)*** | 1,49(3/4) |
| Ракетне паливо | 12,95(6/1)* | |
| Інші фімікати | 1,81(49/51)* | 2,10(72/73)* |
| Ліки | 1,51(13/18) | 1,24(61/100) |
| Наркотичні гази | 3,44(3/2) | 1,78(8/9) |
| Зварювальний аерозоль | 1,72(333/38)** | 4,00(4/2) |
| Пайочні гази | 1,75(48/54)* | 2,49(35/29)* |
| Іонізуюча радіація | 6,73(53/17)* | 2,92(13/9)* |
| Електромагнітні поля | 3,33(38/26)* | 4,28(29/14)* |
| Радари | 2,32(17/15)** | |
| Відеотермінали | 1,66(28/37)** | 2,36(41/36)** |
| Нагріваючий мікроклімат | 2,14(21/20)** | 8,80(13/3) |
Примітка. Показники статистичної значущості: одна зірочка-р<0,01, дві зірочки-р<0,05, три зірочки-р<0,1. У дужках- число випадків/число контролів.
Таблиця 5
Співвідношення між групами хімічних канцерогенів у різних класифікаціях
| Вага доказів | Група канцерогенів | ||||||
| NIOSH | ACGIH | NTP | EPA | IARC | MAK | EEC | |
| Людина: | |||||||
| достатні | Са | А1 | a | A | 1 | A1 | 1 |
| обмежені | Са | А1 | b | B1 | 2A | ||
| Тварини: | |||||||
| достатні | Са | А2 | b | B2 | 2A/2B | A2 | 2 |
| обмежені | Са | А3 | C | 2B | B | ||
| неадекватні | А4 | D | 3 | ||||
| Відсутні | А5 | E | 4 | ||||
Примітка: Віднесення до груп 2А, 2В хімічних канцерогенів у різноманітних класифікаціях IARC наводиться у залежності від наявності (2А) або відсутності (2В) обмежених доказів для людини.
Таблиця 6
Канцерогені ризики на рівні існуючих ГДК у атмосферному повітрі населених пунктів
| Речовина | ГДК,мг/м3 | URі,м3/мг | RBC(10-5), мг/м3 | Ризик | ГДК/RBC | Група |
| Акрилонітрил | 0,03 | 0,29* | 0,00003 | 8,7·10-3 | 1000 | 2А/В1 |
| Бензол | 0,1 | 0,029 | 0,0003 | 2,9·10-3 | 333,3 | 1/А |
| 1,3-Бутадієн | 1,0 | 0,28 | 0,00004 | 2,8·10-1 | 25000 | 2А/В2 |
| Кротональдегід | 0,003 | 0,543 | 0,00002 | 1,6·10-3 | 150 | -/С |
| Вінілхлорид | 0,01 | 0,078* | 0,0001 | 8,4·10-4 | 100 | 1/А |
| Гексахлоран | 0,03** | 0,51 | 0,00002 | 1,5·10-2 | 16500 | 2В/В2 |
| Гідразин | 0,001 | 4,9 | 0,000002 | 4,9·10-3 | 500 | 2В/В2 |
| Гексахлоретан | 0,05 | 0,004 | 0,002 | 2,0·10-4 | 25 | 3/С |
| 1,2-Дихлорпропан | 0,18 | 0,018* | 0,0005 | 3,2·10-3 | 360 | 3/В2 |
| 1,2-Дтхлорпропен | 0,01 | 0,037* | 0,0003 | 3,7·104 | 33,33 | 2В/В2 |
| 1,1-Дихлоретан | 1,0 | 0,0016* | 0,006 | 1,6·10-3 | 166,6 | -/С |
| 1,2-Дихлоретан | 1,0 | 0,026 | 0,0004 | 2,6·10-2 | 2500 | 2В/В2 |
| Дихлорметан | 8,8** | 0,001* | 0,01 | 8,8·10-3 | 880 | 2А/В2 |
| Дибенз(a,h)антрацен | 0,005 | 1,1* | 0,000009 | 5,5·10-3 | 555,5 | 2А/В2 |
| 1,1-Диметилгідразин | 0,001 | 1,0 | 0,00001 | 1,0·10-3 | 100 | 2В/В2 |
| Кадмій | 0,0003 | 1,8 | 0,000006 | 5,5·10-4 | 50 | 1/В1 |
| Линдан | 0,01 | 0,31* | 0,00003 | 3,1·10-3 | 333,3 | 2В3В2 |
| Миш‘як | 0,003 | 4,3 | 0,000002 | 1,3·10-2 | 1500 | 1/А |
| Нікель | 0,001 | 0,26* | 0,00004 | 2,6·10-4 | 25 | 2В/А |
| Пропиленоксид | 0,08** | 0,0037 | 0,003 | 2,9·10-4 | 26,66 | 2В/В2 |
| Тетрахлорметан | 0,7 | 0,042* | 0,0002 | 2,9·10-2 | 3500 | 2В/В2 |
| 1,1,2,2-Тетрахлоретан | 0,06** | 0,58 | 0,0002 | 3,5·10-3 | 300 | 3/С |
| Тетрахлоретилен | 0,06 | 0,0059* | 0,0019 | 3,1·10-4 | 31,57 | 2А/В2 |
| Трихлоретилен | 1,0 | 0,002* | 0,005 | 2,0·10-3 | 200 | 2А3В2 |
| Формальдегід | 0,003 | 0,013 | 0,0008 | 3,9·10-5 | 3,75 | 2А/В1 |
| Хлороформ | 0,03 | 0,023 | 0,0004 | 6,9·10-4 | 75 | 2В/В2 |
| Хром(Vú) | 0,0015 | 150* | 0,00000007 | 2,2·10-1 | 21428,5 | 1/А |
| Етиленамін | 0,001 | 19* | 0,0000005 | 1,9·10-2 | 2000 | 3/- |
| Етиленоксид | 0,03 | 0,088* | 0,0001 | 3,0·10-3 | 300 | 1/В1 |
| Епіхлоргідрин | 0,2 | 0,023* | 0,0004 | 4,6·10-3 | 500 | 2А/В2 |
Примітка: тут і в табл.3: *-значення, що рекомендуються Каліфорнійською агенцією з охорони навколишнього середовища; у колонці “Група” наведені групи канцерогенних речовин за класифікаціями IARC/EPA; -дані відсутні; **- максимальна разова концентрація.
Таблиця 7
Канецерогенні ризики на рівні ГДК у воді водойм
| Речовина | ГДК, мг/л | CPSo, (кг·доб)/мг | RBС (10-5),мг/л | Ризик | ГДК/RBC | Група |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Акриламід | 0,01 | 4,5 | 0,00008 | 1,3·10-3 | 125 | 2А/В2 |
| Акрилонітрил | 2,0 | 1,0* | 0,0003 | 5,7·10-2 | 6667 | 2А/В1 |
| Алахлор | 0,1 | 0,008 | 0,004 | 2,3·10-4 | 25 | -/В2 |
| Альдрин | 0,002 | 17 | 0,00002 | 9,7·10-4 | 100 | 3/В2 |
| Атразин | 0,5 | 0,222 | 0,0016 | 3,2·10-3 | 8,3 | 2В/С |
| Бензол | 0,5 | 0,1* | 0,0035 | 1,4·10-3 | 143 | 1/А |
| Біс(2-хлоризопропіловий) ефір | 0,1 | 0,07 | 0,005 | 2,0·10-4 | 20 | 3/С |
| Бромдихлорметан | 0,03** | 0,13* | 0,003 | 1,1·10-4 | 10 | 2В/В2 |
| 1,3-Бутадієн | 0,05 | 3,4* | 0,0001 | 4,8·10-3 | 500 | 2А/В2 |
| Вінілхлорид | 0,05 | 0,27* | 0,001 | 2,7·10-3 | 50 | 1/А |
| Гексахлоран | 0,02 | 1,8 | 0,0002 | 1,0·10-3 | 100 | 2В/В2 |
| Гексахлорбензол | 0,05 | 1,6 | 0,0002 | 2,3·10-3 | 250 | 2В/В2 |
| Гептахлор | 0,05 | 5,7* | 0,00006 | 8,1·10-3 | 833 | 2В/В2 |
| Гідразин | 0,01 | 17* | 0,00002 | 4,8·10-3 | 500 | 2В/В2 |
| ДДТ | 0,1 | 0,34 | 0,001 | 9,7·10-4 | 100 | 2В/В2 |
| 1,8-Дигідроксиантрахінон | 0,25 | 0,076 | 0,005 | 5,4·10-4 | 50 | 2В/- |
| 1,1-Диметилгідразин | 0,01 | 550* | 0,0000006 | 1,6·10-1 | 16667 | 2В/В2 |
| 2,4-Динітротолуол | 0,5 | 0,68 | 0,0005 | 9,7·10-3 | 1000 | 2В/В2 |
| 1,4-Диоксан | 0,3 | 0,027 | 0,01 | 2,3·10-4 | 30 | 2В/В2 |
| Дихлорметан | 7,5 | 0,014* | 0,025 | 3,0·10-3 | 300 | 2В/В2 |
| Дихлорофос | 1,0 | 0,41 | 0,0008 | 1,2·10-2 | 1250 | 2В/В2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1,2-Дихлорпропан | 0,4 | 0,068 | 0,005 | 7,8·10-4 | 80 | 3/В2 |
| 1,3-Дихлорпропен | 0,4 | 0,175 | 0,002 | 2,0·10-3 | 200 | 2В/В2 |
| 2,2‘Дихлоретиловий ефір | 0,03** | 2,5* | 0,0001 | 2,1·10-3 | 300 | 3/В2 |
| Ди(2-етилгексил)фталат | 1,0 | 0,014 | 0,0225 | 4,0·10-4 | 40 | 2В/В2 |
| Каптан | 2,0 | 0,0035 | 0,1 | 2,0·10-4 | 20 | 3/В2 |
| Метилгідразин | 0,01 | 1,1 | 0,0003 | 3,1·10-4 | 33 | -/- |
| Миш‘як | 0,05 | 1,75 | 0,0002 | 2,5·10-3 | 250 | 1/А |
| Натрій диетилдитіокарбамат | 0,5 | 0,27 | 0,001 | 3,8·10-3 | 500 | 3/С |
| Нітрофен | 4,0 | 0,082* | 0,004 | 9,4·10-3 | 1000 | 2В/- |
| 4,4‘-Оксидианілін | 0,03 | 0,14 | 0,002 | 1,2·10-4 | 15 | 2В/- |
| Поліхлоркамфен | 0,005** | 1,1 | 0,0003 | 1,6·10-4 | 16,7 | 2В/В2 |
| Тетрахлорхінон | 0,01 | 0,403 | 0.00088 | 1,1·10-4 | 12,5 | -/С |
| 1,1,1,2-Тетрахлоретан | 0,2 | 0,026 | 0,01 | 1,5·10-4 | 20 | 3/С |
| 1,1,2,2-Тетрахлоретан | 0,2 | 0,27* | 0,001 | 1,5·10-3 | 200 | 3/С |
| Триметилфосфат | 0,3 | 0,037 | 0,009 | 3,2·10-4 | 33,3 | -/В2 |
| 1,2,3-Трихлорпропаан | 0,07 | 7,0 | 0,00005 | 1,4·10-2 | 1400 | 2А/В2 |
| 3-Хлор-1,2-дибромпропан | 0,01 | 7,0* | 0,00005 | 2,0·10-3 | 200 | 2В/В2 |
| Хлорталонил | 0,05 | 0,42* | 0,0008 | 6,0·10-4 | 25 | 3/В2 |
| Хром (V½) | 0,05 | 12,0 | 0,00003 | 1,7·10-2 | 1667 | 1/А |
| Етиленімін | 0,0002 | 65,0* | 0,000005 | 3,7·10-4 | 40 | 3/- |
Примітка: **-орієнтовний припустимий рівень впливу.
Таблиця 8
Канцерогенні ризики на рівні ГДК у повітрі робочої зони
| Речовина | Ризик | ГДК,мг/м3 | Група | URi,м3/мг |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Акриламід | 4,9·10-2 | 0,2 | 2А/В2 | 1,3 |
| Атразин | 2,4·10-2 | 2,0 | 1В/С | 0,063 |
| 1,3-Бутадієн | 5,3 | 100,0 | 2А/В | 0,28 |
| Вінілхлорид | 1,6·10-2 | 1,0* | 1/А | 0,084 |
| a-Гексахлоран | 1,7·10-2 | 0,05 | -/В2 | 1,8 |
| Гексахлорбензол | 7,8·10-2 | 0,9 | 2В/В2 | 0,46 |
| Гідразин | 9,2·10-2 | 0,1 | 2В/В2 | 4,9 |
| 4,4‘-Диамінодифенилметан | 8,7·10-2 | 1,0 | 2В/- | 0,46 |
| 1,4-Дихлорбензол | 4,1·10-2 | 20,0 | 3/В2 | 0,011 |
| 1,4-Дихлорбут-2-ен | 4,9·10-2 | 0,1 | 3/В2 | 2,6 |
| 2,2‘-Дихлоретиловий ефір | 1,2·10-1 | 2,0 | 2В/В2 | 0,33 |
| 1,1-Диметилгідразин | 1,9·10-2 | 0,1 | 2В/В2 | 1,0 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1,2-Диметилгідразин | 2,1·10-1 | 0,1 | 2В/В2 | 11,0 |
| 2,4-Динітротолуол | 2,0·10-1 | 1,0 | 2В/В2 | 0,089 |
| 1,4-Диоксан | 1,4·10-2 | 10,0 | 2В/В2 | 0,0077 |
| 1,2-Дихлорпропан | 3,3·10-2 | 10,0 | 3/В2 | 0,018 |
| 1,3-Дихлорпропен | 3,5·10-2 | 5,0 | 2В/В2 | 0,037 |
| 1,2-Дихлоретан | 4,9·10-2 | 10,0 | 2В/В2 | 0,026 |
| 1,1-Дихлоретилен | 4,7·10-1 | 50,0 | 3/С | 0,05 |
| Кротональдегід | 5,0·10-2 | 0,5 | -/С | 0,54 |
| Ліндан | 2,9·10-2 | 0,05 | 3/- | 0,31 |
| N-Метиланілін | 3,9·10-2 | 3,0 | -/- | 0,07 |
| 2-Нітропропан | 15,2 | 30,0 | 2В/В2 | 2,7 |
| 4,4‘-Оксидианілін | 3,8·10-2 | 5,0 | 2/В | 0,04 |
| Поліхлоркамфен | 1,2·10-2 | 0,2 | 2В/В2 | 0,32 |
| Симазин | 1,3·10-2 | 2,0 | 3/С | 0,034 |
| 1,1,1,2-Тетрахлоретан | 6,9·10-2 | 5,0 | 3/С | 0,074 |
| 1,1,2,2,-Тетрахлоретан | 5,4·10-2 | 5,0 | 3/- | 0,058 |
| Тетрахлорметан | 1,6·10-1 | 20,0 | 2В/В2 | 0,042 |
| 4,4‘Тиодианілін | 8,1·10-1 | 1,0 | -/2В | 4,3 |
| 1,2,3-Трихлорпропан | 7,5·10-1 | 2,0 | 2А/В2 | 2,0 |
| Фенилен-2,4-диамін | 4,1·10-1 | 2,0 | 2В/В2 | 1,1 |
| Фуразолідон | 1,0·10-1 | 0,5 | 3/В2 | 1,08 |
| Фурацилін | 2,5·10-1 | 0,5 | 3/В2 | 2,0 |
| n-Хлорбензотрихлорид | 1,1·10-2 | 0,01 | В2/- | 5,71 |
| Хлорметоксиметан | 6,5·10-2 | 0,5 | 1/А | 0,69 |
| Хлороформ | 8,7·10-2 | 20,0 | 2В/В2 | 0,023 |
| Етилакрилат | 1,3·10-2 | 5,0 | 2В/В2 | 0,014 |
| Етиленімін | 7,1·10-2 | 0,02 | 3/- | 19,0 |
| Етиленоксид | 1,9·10-2 | 1,0 | 1/В1 | 0,1 |
Примітка: *-середньозмінна концентрація; - дані відсутні.
Таблиця 9
Розподіл канцерогенних ризиків на рівні ГДК
| Ризик | Вода водойм | Атмосферне повітря | Робоча зона | |||
| абс. | % | абс. | % | абс. | % | |
| >10-2 | 5 | 12,2 | 7 | 23,3 | 40 | 100 |
| 10-2-10-3 | 18 | 43,9 | 14 | 46,7 | 0 | 0 |
| 10-3-10-4 | 18 | 43,9 | 8 | 26,7 | 0 | 0 |
| 10-4-10-5 | 0 | 0 | 1 | 3,3 | 0 | 0 |
| <10-5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Разом | 41 | 100 | 30 | 100 | 40 | 100 |
Таблиця 10
ПЕРЕЛІК СПОЛУК І ПРОДУКТІВ, КАНЦЕРОГЕННИХ І ВІРОГІДНО
КАНЦЕРОГЕННИХ ДЛЯ ЛЮДИНИ, ДЛЯ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ГДК
| 4Найменування канцерогенного фактора | ПРЗ** | ПНМ** | Вода** | Продукти харчування | Грунти |
| мг/м3 | мг/м3 | мг/л | мг/кг | мг/кг | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Азбести(азбест природній і штучні), змішані | - | -/0.06 волок./мл | - | - | - |
| азбестоподібні куряви: -азбесту понад 20% -вміст азбесту менше 20% -азбестоцемент | 2.0/0.5 2.0/1.0 4.0/2.0 | - - - | - - - | - - - | - - - |
| Акриламід | 0.2 | - | 0.01 | - | - |
| Акрилонітрил | 0.5 | -/0.03 | 2.0 | - | - |
| Афлатоксини (В) | - | - | - | 0.005 | - |
| Бензол | 15/5 | 1.5/0.1 | 0.5 | - | 0.3 |
| Бенз(а)пірен | 0.00015 | -/0.00001 | 0.000005 | - | 0.02 |
| Берилій та його сполуки | 0.001 | - | 0.0002 | - | - |
| 1,3-Бутадієн(дивініл) | 100 | 3.0/1.0 | 0.05 | - | - |
| Вінілу хлорид | 5.0/1.0 | - | 0.05 | - | - |
| Диметилсульфат | 0.1 | - | - | - | - |
| Епіхлоргідрин | 1.0 | 0.2/0.2 | 0.01 | - | - |
| Етилену оксид | 1.0 | 0.3/0.03 | - | - | - |
| Кадмій та його сполуки | 0.05/0.01 | -/0.0003 | 0.001 | 0.03-1.0*** | - |
| Мінеральні масла неочищені та неповністю очищені (мінеральні нафтові масла) | 5.0 | - | - | - | - |
| Миш’як та його неорганічні сполуки | 0.04/0.01 | 0.003/0.003 | 0.05 | 0.05-1.0*** | 2.0 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| -Нікель металевий, -нікелю оксиди, -нікелю сульфіди і суміші сполук нікелю, -нікелю сульфат, -нікелю карбоніл, -нікелю хромфосфат, -нікелю розчин солі | 0.05 0.05 0.05 - 0.0005 0.005 0.005 | -/0.001 -/0.001 - 0.002/0.001 - - 0.002/0.0002 | 0.1 - - - - - - | - - - - - - - | 4.0 - - - - - - |
| N-Нітроздиметиламін | - | -/0.0005 | - | 0.002-0.003*** | - |
| N-Нітроздиетиламін | - | - | - | 0.002-0.003*** | - |
| Пропілену оксид | 1.0 | 0.08/- | 0.01 | - | - |
| Сублімати кам’яновугільних смол і пеків в залежності від вмісту бенз(а)пірену: -менше 0.075% -0.075-0.15% -0.15-0.3% | 0.2 0.1 0.05 | - - - | - - - | - - - | |
| о-Толуїдин | 1.0/0.5 | - | - | - | - |
| Формальдегід | 0.5 | 0.035/0.003 | 0.05 | - | 7.0 |
| Хром шестивалентний (в перерахунку на CrO3); -хрому оксид (Cr+3); -хромати, біхромати (в перерахунку на CrO3) | - 1.0 0.01 | 0.0015/0.0015 - - | 0.05 0.05 по Cr+6 0.5 по Cr+3 | - - - | 6.0 - - |
Гранично допустимі рівні (ГДР) забруднення шкіри рук працюючих з шкідливими речовинами:
Бензол-0.05 мг/см2
о-Толуїдин-0,7 мг/см2
Гігієнічні регламенти для повітря жилих приміщень:
Радон: у нових будинках, які споруджуються-не більше як 100 Бк/м3
для існуючих будинків -не більше як 200 Бк/м3
Формальдегід-0.01 мг/м3
Примітки: *-у числівнику максимальна разова ГДК, у знаменнику-середньозмінна або середньодобова ГДК;
**-ПРЗ- повітря робочої зони;
ПНМ- повітря населених місць;
Вода- вода джерел господарсько-питного водозабезпечення;
***-діапазон концентрацій в залежності від продукту харчування
