Побудова підсистеми оперативного обліку й аналізу витрат цукрового господарства за структурою зберігання готової продукції

 

Третьою підсистемою виробничої діяльності може виступати облік й контроль виготовленої продукції, її зберігання. Ця діяльність є підсумком двох попередніх, у ній проводять контроль готової продукції. Основними продуктами цукрового виробництва є білий цукор-пісок. Як і попередні, підсистеми ця підсистема характеризується низкою параметрів, а саме: кількістю виробленого цукру-піску, кг; кількістю виробленого жовтого цукру-піску, кг; кількістю отриманого сирого жому, кг; кількістю отриманої меляси, кг.

Оскільки цукор-пісок є основним продуктом виробництва, то необхідно найретельніше контролювати його облік і якість. Контроль за якістю цукру-піску повинен бути під час передавання із заводу у склад на зберігання; під час зберігання у складі і під час відвантаження споживачам. Під час передавання цукру-піску із пакувальні на зберігання у склад необхідно перевірити температуру цукру в тарі. Під час зберігання цукру в складі треба контролювати не тільки його кількість, але і якість. Цей контроль полягає у періодичному визначенні вологості цукру. У випадку, коли вологість цукру понад 0,14%, додатково визначають вміст у ньому редукційних речовин. Аналогічний контроль виконують і під час відвантаження цукру споживачу.

Найбільш важливим параметром цієї підсистеми є кількість виробленого цукру. Звідси випливає, що упакований цукор треба складувати так, щоб можна було вести точний контроль. Так, на складі повинен вестися облік кількості отриманого цукру щодня, кількості цукру, яка зберігається (кількість цукру, яка була отримана раніше) і його кількість, відправлена споживачу щодня. Поряд із цим у форму звітності необхідно ввести такий параметр, як якість виготовленої продукції і її фактичну собівартість на день відвантаження. Це можна мотивувати тим, що кожного дня потрібно визначати собівартість 1 кг цукру, простежуючи таким динаміку його змін протягом всього виробництва. Іншою причиною введення цього пункту є те, що в сучасних умовах для підприємства кожного дня необхідно знати собівартість одиниці продукції.

Отже, для об’єктивного контролю й аналізу виробленого цукру необхідно контролювати вироблену продукцію за відповідними параметрами (табл. 2.3.1., 2.3.2), їх значення повинен автоматично зчитувати комп’ютер, встановлений у приміщенні складу. За своєчасне введення в комп’ютер даних про відправлення сировини, а також за процесом заповнення відповідних звітних таблиць повинен відповідати комірник. За таких умов кожного дня оперативно буде контролюватись кількість виробленої і реалізованої продукції і її якість. Таким чином, у цукровому виробництві дані автоматичних лічильників, які фіксують кількість мішків цукру, що поступає на склад, автоматично повинні зчитуватись комп’ютером і заноситись у відповідну колонку таблиці даних (табл.2.3.1).


 Таблиця 2.3.1

Кількість та якість цукру, який надходить на зберігання

Дата

Зміна

Кількість виробленого білого цукру, ц

Кількість виробленого жовтого цукру, ц

Фізико-хімічні показники

Пряма поляризація

Наявність феродомішок

Колір

Вологість

Температура,цукру, С0

 

Вміст у перерахунку на сухі речовини

Сахароза

Редуц. речовини

Золи

06.10 1 1580 29,6 0,80 0,11 23 99,73 0,036 ...   0,0003
07.10 1 1585 27,5 0,81 0,11 22 99,75 0,035 ...   0,0003
08.10 1 1581 30,1 0,80 0,11 23 99,71 0,036 ...   0,0003
09.10 1 1582 30,0 0,80 0,11 24 99,73 0,036 ...   0,0003

Таблиця 2.3.2

Кількість цукру, яка зберігається і відправлена споживачеві

    Дата Кількість білого цукру, що передано на зберігання, кг Собівартість 1 кг білого цукру, коп. Кількість жовтого цукру, який передано на зберігання, кг Собівартість 1 кг жовтого цукру, коп. Кількість білого цукру, що зберігається на складі, кг  Вартість білого цукру, що зберігається на складі, грн. Кількість жовтого цукру, що зберігається на складі, кг Вартість жовтого цукру, що зберігається на складі, грн. Вологість повітря в складі

Кількість білого цукру, який відвантажено споживачу, кг

Вартість відвантаженого білого цукру, грн. Кількість жовтого цукру, що відвантажений споживачу, кг Вартість відвантаженого жовтого цукру, грн.
  16.10 14800 63.75 2969 39 2220000 1409700 41566 16210.7 0.11 187987

118431.8

18385 7170.71
  17.10 12300 64.78 2854 38 2232300 1417668 44420 17295.2 0.11 --

-

- -
  18.10 14500 63.96 2767 39 2246800 1426942 47187 18374.3 0.11 --

-

- -
  19.10 13900 63.54 2954 37 2260700 1435774 50141 19467.3 0.11 --

-

- -
                             

 

На практиці ці дані заносились в спеціальний журнал реєстрації показників лічильника. Вкінці кожної зміни на основі даних табл.2.3.1 заповнюється колонка №1 табл.2.3.2 кількість цукру, що передано на зберігання. Всі ці операції автоматично проводяться комп'ютером, який знаходиться на робочому місці у комірника. На практиці, на основі журналу реєстрації вручну заповнюється журнал обліку упакованого цукру-піску. На всю кількість переданого цукру на склад за зміну із пакувального відділення складається типова накладна прийомки-здачі. Цю операцію може здійснювати комп'ютер, із роздруком даної накладної по закінченню роботи зміни.

Велике значення для цукрової промисловості має правильний облік і оцінка побічної продукції, до якої відносяться жом і меляса. Точна оцінка і облік цієї продукції важливі тим, що вони впливають на величину матеріальних витрат [10]. Уже найближчим часом доцільно переглянути ціни на побічну продукцію цукробурякового виробництва, бо їх було встановлено, виходячи з рівня сировинних витрат, який останнім часом значно зріс у зв'язку з підвищенням закупівельних цін на цукровий буряк. Тому ціни на жом і мелясу слід підвищити. Це сприятиме, по-перше, поліпшенню організації обліку витрат і визначення собівартості основної продукції, а, по-друге, як найраціональнішому використанню меляси в спиртовій промисловості, так і в поступовому відмовленню колгоспів і радгоспів від використання для відгодівлі худоби свіжого жому на користь більш цінного сушеного жому.

Актуальність цього питання зумовлено ще й тим, що оперативний економічний контроль не повинен зводитись тільки до фіксації фактів наднормативної наявності виробничих відходів (меляси, жому) на складі. Він повинен дати можливість вияснити конкретні причини і розробити шляхи по їх усуненню. Основними причинами наявності наднормативних запасів виробничих відходів на складі є: перевиконання виробничої програми, порушення технологічного режиму переробки сировини, встановлення занижених норм без врахування реальних умов, низький рівень організації процесу реалізації і тому подібне.

Отже, іншим параметром підсистеми є кількість виробленого жому. Цей параметр характеризується такими елементами: кількість виробленого сирого жому; вміст в ньому сухих речовин; вміст в ньому цукру; якість виробленого жому. На відміну від попереднього продукту виробництва, цей втрачає якість з часом зберігання, тому його треба швидко реалізовувати. Найбільш важливим для цього параметру є собівартість 1 кг продукції, що детальніше розглянемо у третьому розділі. Поточна документація щодо жому формується під час зчитування даних з відповідних електронних ваг, а також за даними, які надходять з попередньої підсистеми (вміст сухих речовин у жомі та вміст у ньому цукру) (табл.2.3.3). За формування цієї поточної документації відповідає оператор, який зважує та реалізує жом. Приймання свіжого жому здійснюється цілодобово на основі даних зважування його на вагах (при транспортуванні з заводу в жомосховище). При цьому дані ваг автоматично зчитуються комп'ютером і заносяться в колонку №2 табл. 2.3.3. Щодоби в даній таблиці підбивається підсумок по кількості прийнятого жому на зберігання, його цукристості, собівартості, кількості, що зберігається та кількості, яка реалізована.

Ще одним параметром цієї підсистеми є кількість отриманої меляси. Його характеризують такі елементи: вміст цукру в мелясі; вміст сухих речовин у мелясі; якість меляси; кількість виробленої меляси, яку передали на зберігання; кількість меляси, яка зберігається; кількість меляси, яку реалізували; собівартість 1 кг меляси.

Отже, за цим параметром повинен вестися аналогічний облік (табл.2.3.4). Як і дві попередні, третя підсистема оперативного обліку характеризується низкою параметрів, за допомогою яких можна повністю її описати.

Порівняємо оперативний облік і аналіз який виконують у цій підсистемі, з тим, що є на практиці. Для змалювання повної картини господарювання в цій підсистемі потрібний ще облік за додатковими параметрами, а саме:


Таблиця 2.3.3


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: