Методика проведення досліджень

 

Дослідження за впливом способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методиками:

- вологість ґрунту - на час сівби та збирання врожаю ячменю термостатно- ваговим методом в шарі ґрунту 0-160 см [34];

- щільність ґрунту - на початку і в середині вегетації культури за методом Н.А. Качинського з використанням ріжучих кілець в 0-30 см шарі ґрунту;

- структуру ґрунту – методом сухого просіювання на початку і в середині вегетації культури в шарі 0-30 см через 10 см;

- схожість насіння ярого ячменю – шляхом підрахунку кількості схожих насінин по відношенню до кількості висіяного насіння на 1 м2;

- облік густоти посівів – на початку та в кінці вегетації ярого ячменю шляхом підрахунку рослин на 1 м2.

Забур'яненість посівів визначали кількісно-ваговим методом на початку і в кінці вегетації культури в 5 кратній повторності на ділянці.

Урожайність ячменю ярого визначали прямим комбайнуванням комбайном «Shampoo».

Для визначення достовірності отримані результати піддавалися статистичній обробці дисперсійним методом [34].

Економічна ефективність вирощування ячменю визначалась за даними технологічної карти.

РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Водний режим залежно від способів основного обробітку грунту

Одним із визначаючих факторів росту і розвитку рослин є водний режим ґрунту. Особливе значення він має в зоні недостатнього зволоження, де в окремі роки вологозабезпеченість посівів вирішує не тільки величину урожаю, але й можливість сівби й вирощування сільськогосподарської культури. Водний режим ґрунту в певній мірі можна регулювати раціональним його обробітком. В більшості випадків водний режим ґрунту при оранці і мілких обробітках був близьким, а в засушливі роки перевага була за мілким обробітком [35].

В нашому досліді ми вивчали вплив способів основного обробітку ґрунту на накопичення та збереження вологи під ячменем ярим у 0-160 см шарі.

Як проходило вологонакопичення та вологовитрачання на посівах ярого ячменю показано в табл. 4.1.

 

Таблиця 4.1.

Запаси доступної вологи на посівах ярого ячменю

На фоні різних способів основного обробітку ґрунту, мм

Варіант досліду	На початку вегетації			В кінці вегетації
	Шар ґрунту, см			Шар ґрунту, см
	0-30	0-100	0-160	0-30	0-100	0-160
Оранка на 20-22 см (контроль).	40,4	144,6	191,8	6,8	44,8	92,4
Поверхневий обробіток на 6-8 см	43,8	145,9	197,1	7,6	45,9	103,7
Без обробітку	48,8	150,2	201,7	8,3	47,3	106,4

 

На початок вегетації ярого ячменю в шарі ґрунту 0-30 см найбільша кількість доступної вологи була після нульового обробітку – 48,8 мм (табл. 4.1), що більше на 5 та 8,4 мм, ніж після поверхневого обробітку та оранки. Можливо причиною цього було наявність більшої кількості капілярних пор при нульовому обробітку.

Дещо більша кількість доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 та 0-160 см також була при нульовому обробітку. Різниця в цих шарах ґрунту порівняно з поверхневим обробітком становила відповідно 4,3 та 4,6 мм, порівняно з оранкою – 5,6 та 9,9 мм.

До кінця вегетації ярого ячменю відбулося відчутне зниження доступної вологи в усіх варіантах досліду. Це пояснюється не стільки використанням її культурними рослинами, а в першу чергу високими температури повітря та практично повною відсутністю опадів у даний час. Так, вміст доступної вологи в орному шарі ґрунту був найнижчим на варіанті з оранкою на глибину 20-22 см і становив 6,8 мм, дещо вищим був вміст доступної вологи на варіанті з поверхневим обробітком та без нього. В цей період визначення спостерігалася перевага цих варіантів, як в шарі 0 – 30 см, так і в шарах ґрунту 0 – 100 та 0–160 см.

Слід зазначити, що гостра нестача вологи, що спостерігалась майже протягом всієї вегетації призвела до значного зниження врожаю ярого ячменю, формуванню зерна низької якості.

В цілому можна зробити висновок, що під час вегетації ярого ячменю волога краще зберігалася на фонах ґрунтозахисних обробітків – нульового та поверхневого.

 

Щільність ґрунту

Однією з умов одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур є оптимальна щільність ґрунту. На даний час встановлені оптимальні параметри щільності орного шару. Так, згідно даних І.Б. Ревута [36], щільність повинна становити 1,1-1,3 г/см3, проте вона може дещо змінюватися залежно від типу ґрунту та культури.

Як уже відмічалось, серед дослідників немає єдиної точки зору про залежність щільності ґрунту від інтенсивності механічного обробітку. Тому на ґрунтах в яких рівноважна щільність виходить за межі оптимальних параметрів для вирощування сільськогосподарських культур саме основний обробіток ґрунту повинен сприяти оптимізації цього показника протягом їх вегетації.

Показники щільності на посівах ярого ячменю можна побачити в табл. 4.2. З даних цієї таблиці видно, що на початку вегетації ярого ячменю при заміні полицевої оранки поверхневим обробітком щільність верхнього 10-сантиметрового шару ґрунту була вищою на 0,03 г/см3, а при відмові від обробітку взагалі – на 0,09 г/см3. Така ж тенденція спостерігається і в нижніх горизонтах орного шару. Слід відмітити, що при полицевій оранці з глибшими горизонтами щільність підвищувалася, а за обробітків без обертання скиби найвищим цей показник був у шарі ґрунту 10-20 см, дещо меншим у 20-30 і найменшим у 0-10 см.

 

Таблиця 4.2.

Щільність ґрунту під посівами ярого ячменю