Якісні характеристики інформації фінансових звітів
Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів. Як уже зазначалося, основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.
Повна фінансова звітність включає:
· Балансовий звіт;
· звіт про фінансові результати;
· звіт про рух грошових коштів;
· звіт про власний капітал;
· примітки до фінансових звітів.
Жоден із перелічених звітів окремо не може надати всієї потрібної користувачам інформації, а тому всі компоненти фінансової звітності слід інтерпретувати та аналізувати у комплексі.
Насамперед фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.
|
|
Основні вимоги щодо форм фінансової звітності такі:
· відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;
· складання на підставі даних бухгалтерського обліку;
· оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;
· розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;
· зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.
Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність.
Дохідливість – це якість інформації. Інформація, що включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись із звітності через складність розуміння її окремими користувачами. Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами.
Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо вона дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та зробити прогноз майбутніх подій і виходячи з отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається її суттє-вістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.
Звітна інформація вважається суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну оцінку діяльності банку та його фінансовий стан.
|
|
Фінансові звіти мають бути надані користувачам своєчасно, тобто у строки, що забезпечують ефективне використання звітної інформації. Найвірогідніша інформація втрачає свою корисність, якщо вона надана користувачам із запізненням. Згідно з термінами подання фінансової звітності, затвердженими чинним законодавством, квартальна фінансова звітність надається банком не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 18 лютого наступного за звітним року.
Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:
· сумлінність подання інформації. Кожна стаття звіту повинна з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці; змістовність інформації. Відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;
· нейтральність. Подання звітної інформації не повинне мати вибіркового характеру для заздалегідь визначеного результату;
· відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.
Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати:
· фінансові звіти банку за різні періоди;
· фінансові звіти різних банків.
Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках. [1, ст..58–60]
За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність.
Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Звітний період ще часто називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.
Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Зверніть увагу: на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми – балансу.
Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом.
Квартальна звітність включає такі три форми: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; примітка «Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках».
Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у повному комплекті: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки. Слід зауважити, що левова частка суттєвої та детальної фінансової інформації щодо банку розкривається в примітках. За відсутності доступу до такої інформації об'єктивна та правдива оцінка фінансового стану і результатів діяльності банку неможлива.