Принципи охорони об’єктів всесвітньої культурної та природної спадщини

Держава несе відповідальність за збереження всесвітньої культурної і природної спадщини, що знаходиться на її території як перед своїм народом, так і перед усім міжнародним співтовариством базуючись на таких засадах:

- об’єкти всесвітньої спадщини розглядаються як єдине ціле з їхнім довкіллям (оточенням),

- всесвітня спадщина є визначальним чинником розвитку людської особистості, формування світогляду та ціннісних орієнтирів людини,

- управління об’єктами всесвітньої спадщини здійснюється на засадах економічного обґрунтування,

- співпраця державних органів, туристичний організацій, громадських організацій та населення участь в управлінні,

- поєднання науково розроблених методів з традиційними методами збереження об’єктів всесвітньої спадщини,

- забезпечення рівного доступу до об’єктів всесвітньої спадщини, що знаходяться на території всіх осіб,

- збереження автентичності об’єктів при здійсненні заходів охорони.

У 2001 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила 2002 рік Роком охорони культурної спадщини, звернувши увагу на велике значення для людства окремих цінностей культури та природи, що вимагає їх збереження як частини всесвітньої спадщини саме з боку міжнародного співтовариства, оскільки заходи національної охорони таких об’єктів часто не спроможні забезпечити їх належний захист.