Особливості аудиту доходів підприємства

 

Аудит операцій з обліку доходів, як і будь-якого предмету аудиту, здійснюється за певною методикою, під якою розуміють сукупність методів, прийомів, використаних та досліджених при здійсненні аудиту.

В загальному вигляді методика аудиту знаходить своє віддзеркалення в програмі аудиту. Приклад програми аудиту доходів подано в додатку Г.

Аудит операцій з обліку доходів здійснюється за певним алгоритмом, який схематично зображено на рис. 1.3.

До проведення аудиту доходів за окремими їх групами здійснюють перевірку доходів щодо відповідності класифікації, оцінки та умов визнання цих доходів.

Критерії визнання доходу [6], згідно П(с)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції.

Разом з тим, існують певні види доходу, які мають свої особливості визнання. Як правило, при цьому аудитор керується критеріями оцінки доходу [6].

Наступним кроком аудиту доходів є перевірка відповідності класифікації доходів вимогам П(с)БО. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами [6]:

1) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2) інші операційні доходи;

3) фінансові доходи;

4) інші доходи;

5) надзвичайні доходи.

Для забезпечення обліку доходів підприємства, які отримують від різних видів статутної діяльності, Планом рахунків [7] передбачені рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». У свою чергу, передбачено відображати доходи, які належать до різних груп, на різних рахунках доходів.

Класифікація доходів за групами [6] є надзвичайно важливою для аудиторів, саме на цій класифікації базується організація та методика аудиту доходів підприємства.

Після перевірки правильності класифікації доходів аудитор здійснює детальну перевірку кожної групи доходів, враховуючи їх особливості.

Перш за все здійснюють аудит правильності відображення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) полягає в такому.

Господарські операції з реалізації продукції посідають основне місце в формуванні фінансових результатів підприємства, тому інформація фінансових показників повинна бути достовірною.

У ході аудиторської перевірки доходів повинні бути вирішені наступні завдання [14, 17, 20]:

1) перевірка наявності та правильності оформлення договорів і первинних документів на реалізовану продукцію, товари, виконані роботи, надання послуг;

2) перевірка дотримання калькуляційних цін та перевірка ціноутворення, відвантаження продукції пов’язаним особам;

3) перевірка відповідності даних первинних документів договорам і обліковим регістрам;

4) перевірка правильності відображення суми дебіторської заборгованості на рахунках бухгалтерського обліку, а також своєчасності розрахунків покупців за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги та повноти і правильності оприбуткування готівки;

5) правильність визначення і законність відображення доходу від реалізації продукції в рахунках бухгалтерського обліку;

6) правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку за такими рахунками, як 70, 79, 90, 91, 92, 93;

7) правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі та з пов’язаними особами, а також правильність визначення фінансового результату від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

8) перевірка повноти відображення доходів за звітний період.

При здійсненні операцій із реалізації [17] між сторонами укладається договір купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливу увагу аудитор повинен звернути на законність наявних договорів на проведення певних операцій з продажу, а також перевірити правильність відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку та відсутність у них помилок. Адже наявність помилок може завищити активи та суми продажу продукції.

При встановленні фактів реалізації продукції, товарів, робіт та послуг без укладання договорів аудитор повинен зафіксувати встановлені факти в робочому документі [17].

При перевірці документальної обґрунтованості операцій продажу і отримання доходу (виручки) необхідно встановити відповідність формування ціни товару (послуги, продукції та робіт) умовам договору, а також виділення окремим рядком податку на додану вартість.

За встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне дослідження, в результаті якого встановлює:

1) яким покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;

2) як це відбилося на доходах підприємства;

3) хто з персоналу санкціонував таку реалізацію;

4) чи була в тому виправдана необхідність.

Результати аудиторського дослідження відхилень у цінах реалізації аудитор відображає в робочому документі [17].

Одночасно увага аудитора повинна бути звернена на умови поставки продукції для того, щоб точно визначити час переходу права власності.

З наявних документів, якщо момент переходу права власності встановити неможливо, аудитор повинен проаналізувати суми, отримані покупцем на рахунок підприємства в погашення дебіторської заборгованості, і на підставі цих даних зробити висновок про законність угоди, яка відображена на субрахунках рахунку 70 "Доходи від реалізації".

У багатьох випадках рознесення даних за рахунками обліку дебіторської заборгованості в головній книзі ґрунтується не на даних регістру обліку доходів від реалізації, а на даних журналу обліку дебіторської заборгованості, який вміщує не тільки виставлені підприємству рахунки, а й інформацію про отримані платежі. У таких випадках необхідно впевнитися, що сума виставлених рахунків зазначена в журналах обліку дебіторської заборгованості [14]. Крім того, аудитору необхідно впевнитися, що дані журналу за рахунками обліку розрахунків з покупцями і замовниками належним чином рознесені по відповідних рахунках головної книги.

Перевіряючи повноту інформації в облікових документах шляхом контролю товарно-транспортних накладних разом з рахунками-фактурами, аудитор повинен бути впевненим, що всі товарно-транспортні накладні є зібрані і належним чином оформлені.

Для оцінки стану обліку, контролю та реальності сальдо за рахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» аудитор перевіряє правильність бухгалтерського обліку операцій за розрахунками з покупцями і замовниками та операцій з відображення виручки від реалізації продукції, товарів за готівку, чеком, кредитними картками за рахунком 70 «Доходи від реалізації».

Оцінку стану бухгалтерського обліку доходів від реалізації дають за формами продажу і видами розрахунків з покупцями та замовниками. Безпосередню перевірку повноти відображення доходів за звітній період розпочинають зі встановлення відповідності даних Головної книги, регістрів синтетичного і аналітичного обліку [20]. Згідно з виявленими невідповідностями визначають сутність, характер і причини виникнення відхилень.

Окрім повного і достовірного обліку даних, важливо, щоб аудитор перевірив правильність даних у звіті про фінансові результати [14]. Для цього перевіряється правильність заповнення облікових регістрів та їх відображення у головній книзі (особлива увага приділяється дебіторській заборгованості) та порівнюють ці дані з показниками звіту про фінансові результати.

Залежно від суттєвості інших груп доходів аудитор приймає рішення щодо їх перевірки й аналогічно проводить аудиторське дослідження.

Наступний крок аудиту доходів – перевірка інших операційних доходів. Метою аудиту правильності відображення інших операційних доходів і результатів операційної діяльності є встановлення [17]:

1) правильності відображення в облікових документах доходів, отриманих у вигляді відсотків, штрафів, пені, неустойок. При цьому аудитор повинен порівняти суми за кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" з сумами, зазначеними у договорах. Якщо виявлені відхилення, встановити їх причину;

2) повноти відображення в обліку отриманих відсотків за розрахунковими, поточними та валютними рахунками підприємства. Для цього аудитор здійснює перевірку договорів підприємства, укладених з банківськими установами;

3) дотримання підприємством умов за договорами позики та отримання відсотків за ними;

4) правильності відображення в обліку доходів від курсових різниць та операцій з валютою;

5) повноти та правильності відображення в обліку інформації із сум, які знаходяться на депозитних рахунках у банку, та відсотків, отриманих із них;

6) правильності відображення інших операційних доходів;

7) достовірності даних синтетичного та аналітичного обліку на рахунку 71 та його відображення на фінансових результатах;

8) правильності списання дебіторської заборгованості. Особлива увага приділяється терміну позивної давності.

Наступний етап аудиту доходів – перевірка доходів від фінансових операцій.

Дохід від участі в капіталі[6] — це дохід від фінансових інвестицій, які обліковують за методом участі в капіталі (згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі).

Остання група доходів від звичайної діяльності, що підлягає аудиту та відноситься до інвестиційної діяльності, - інші доходи. Аудитом правильності відображення інших доходів та фінансових результатів від інвестиційної діяльності слід з'ясувати [17]:

1) доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які отримані за методом участі в капіталі), дивіденди, відсотки, амортизацію дисконту за інвестиціями в боргові цінні папери;

2) правильність списання збитків від раніше присуджених боргів із неустойок, за якими повернені виконавчі документи;

3) законність і доцільність віднесення витрат із утримання інших об'єктів.

Особливу увагу аудиторповинен звертати на надзвичайні доходи, саме за цією групою спостерігається найбільше шахрайств, а саме незаконне присвоєння активів. Облік доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій, обліковується на рахунку 75 "Надзвичайні доходи".

Аналітичний облік доходів від надзвичайних подій організовується за видами доходів, синтетичний на основі [7]:

751 рахунку для відшкодування збитків від надзвичайних подій;

2) 752 рахунку для відображення доходу від інших подій чи операцій, які відповідають визначенню "надзвичайних подій".

Завершальним етапом аудиту доходів є: аудит правильності та достовірності формування фінансового результату та його використання.

Фінансовий результат [17] — це приріст чи зменшення власного капіталу підприємства, що утворюється в результаті підприємницької діяльності.

На даному етапі особливу увагу необхідно звернути законність і правильність відображення доходу у звітності бухгалтерії (див. рис. 1.2) та перевірка правильності розкриття доходів в примітках до фінансової звітності.

Для забезпечення ефективної аудиторської перевірки аудитор повинен [14] перевірити порядок відображення доходів в облікових регістрах і фінансовій звітності (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1

Порядок відображення доходів в облікових регістрах і фінансовій звітності

    № рядка у звіті
Код рахунку Регістр обліку про фінансові результати
70 "Дохід від реалізації" Журнал № 6 010
71 "Інший операційний дохід" Журнал № 6 060
72 "Дохід від участі в капіталі" Журнал № 6 110
73 "Інші фінансові доходи" Журнал № 6 120
74 "Інші доходи" Журнал № 6 130
75 "Надзвичайні доходи" Журнал № 6 200
79 "Фінансові результати" Журнал № 6 220/225

 

Із метою підготовки висновку всі виявлені порушення та помилки аудитор відбиває у робочому документі.




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: