Доходність фондового портфелю

Портфель цінних паперів – це сукупність зібраних воєдино різних фінансових цінностей, які служать інструментом для досягнення конкретної мети інвестора. У портфель можуть входити цінні папери одного типу (акції) або різні інвестиційні цінності (акції, облігації, депозитні сертифікати та інше). Портфель цінних паперів має свої переваги і недоліки.

До переваг можна віднести: можливість формування портфелю з великої кількості фінансових інструментів; більш високу їх ліквідність, вищу можливість бути керованими. Як недоліки можна рахувати: високий рівень ризикованості, відсутність можливості впливати на рівень доходності, низька інфляційна захищеність та обмежені можливості вибору окремих фінансових інструментів.

Для облігацій з нульовим купоном доходність (d) визначається за такою формулою:

,

PV₀ - ціна покупки облігацій, у процентах до номіналу, або в грн.;

PV₁ - ціна продажу облігацій, у процентах до номіналу, або в грн.;

t - кількість днів із дня покупки до продажу облігацій.

Розрахунок очікуваної прибутковості по облігаціях (P₀):

,

Якщо інвестор має векселі то оцінку ефективності фінансових операцій з векселями можна визначити за такими показниками:

,

де І _в – сума процентів – вексельний доход (І_в);

і _в – річний відсоток по векселю, коефіцієнт;

t – число днів обігу векселя;

Р_н – номінал векселя, грн.

Дисконтний дохід (І_d) – різниця між номіналом векселя та дисконтною ціною (ціною придбання векселя) визначається за формулою:

I_d = P_н – Р_пр.,

де Р_пр. – ціна придбання векселя.

Дохідність векселя (І_d) за строк позики визначається за формулою:

І_D = І_В / Р_пр.,

Дохідність векселя за рік:

І_D/рік = (І_В · 365) / (t · Р_пр.),

де t – число днів обігу векселя.

При продажі фінансового векселя на ринку цінних паперів до закінчення строку боргового зобов’язання дохід ділиться між продавцем і покупцем. Доход, який одержить покупець (І_пок.) розраховується за такою формулою:

І_пок. = (і_τ Р_н · t_i) · 365,

Але для інститутів спільного інвестування та банків формування ефективного, збалансованого портфелю цінних паперів має велике значення.

Після визначення цілей стратегії, пріоритетів інвестиційного портфелю, ресурсних можливостей доцільно складати портфель цінних паперів.

При складані портфелю цінних паперів визначаються основні етапи його формування: вибір оптимального типу портфелю; оцінка співвідношення ринку та доходності, визначення початкового складу портфеля та вибір схеми управління портфелем.

При формуванні портфелю цінних паперів важливим є: тип портфелю, диверсифікація фондових інструментів, необхідність забезпечення високої ліквідності портфеля, необхідність забезпечення участі в керуванні АТ, рівень оподаткування доходу за окремими фінансовими інструментами, визначення стратегії управління, вибір типу управління (активне управління, пасивне управління).

Отже, при виборі стратегії управління портфелем цінних паперів інвестор має дотримуватись основних принципів портфельного інвестування: безпечність, дохідність вкладень і її зростання та ліквідність.