Всі експериментальні дослідження в техніці базуються на вимірах. Задача зводиться до встановлення мінімального, але достатнього об’єму вибірки (числа вимірювань) Nmin при заданих значеннях надійного інтервалу і надійної ймовірності. При виконанні вимірювання необхідно знати їх точність Δ, яку характеризують δ0 – середньоарифметичне значення середньоквадратичного відхилення :
; (6.25)
- середня помилка.
Надійний інтервал помилки вимірювання Δ визначається аналогічно, як і для вимірювань . За допомогою t легко визначити надійну ймовірність помилки вимірювання з таблиці 6.1.
В дослідженнях за заданою точністю Δ і надійною ймовірністю визначають мінімальну кількість вимірювань, яка гарантує потрібні значення Δ і Ф(t).
Аналогічно рівнянню (6.23) з урахуванням (6.25) запишемо
(6.26)
звідси, приймаючи Nmin=n, будемо мати
(6.27)
- коефіцієнт варіації (мінливості), %;
D - точність вимірювання, %.
Для визначення можна прийняти таку послідовність:
|
|
1. Нехай n – кількість вимірів від 20 до 50, в залежності від складності дослідів.
2. Визначають середнє квадратичне відхилення m (6.21).
3. Встановлюють необхідну точність вимірювань m, D, яка повинна бути не менше точності приладу.
4. Установлюють нормативне відхилення t, значення якого задають, наприклад при великій точності вимірювань t=3.0, при малій – t=2.0, можна прийняти t=2.5.
5. Із (6.26) визначають . В процесі експерименту число вимірів не повинно бути менше .
Приклад
при прийманні споруди, комісія в якості одного із параметрів, вимірює її ширину. Необхідно виконати 25 вимірів, допустиме відхилення параметра м. Необхідно визначити, з якою вірогідністю комісія оцінює даний параметр. Попереднє обчислення значення м.
Допустиме відхилення параметра м. з рівняння (6.27) запишемо . ; . У відповідності з таблицею (6.). Надійна ймовірність для це низька ймовірність. Похибка перевищує надійний інтервал м, згідно формули (6.),буде зустрічатися один раз із , тобто із чотирьох вимірювань. Це не допустимо. Вирахуємо мінімальну кількість вимірів, з надійною ймовірністю РД , рівною 0,9 і 0,95. За формулою (6.27) маємо виміри при РД =0,90 і 64 виміри при РД =0,95. Результати вимірювань за допомогою і справедливі при . Для знаходження границь надійного інтервалу при малих значеннях застосовують метод запропонований в 1908 році англійським математиком
В.С. Гессетом (псевдонім Стьюдент). Криві розподілення Стьюдента у разі переходять в криві нормального розпреділення (рис. 6.1).
Для малої вибірки надійний інтервал
(6.28)
де - коефіцієнт Стьюдента, який приймається з табл. 6.2 в залежності від значення надійної ймовірності Фст знаючи mст, можна визначити дійсне значення величини, що вивчається для малої вибірки:
|
|
(6.29).
Можлива інша постановка задачі. Маючи n відомих вимірів малої вибірки необхідно визначити необхідну ймовірність РД за умовою, що похибка середнього значення не вийде за межі .
Задачу розв’язують у такій послідовності:
1. Визначають середнє значення , і .
2. За допомогою величини , відомого n і таблиці 6.2 визначають надійну ймовірність.