2020-04-20
94
нурять.
изнурять виснажувати; (утомлять)
зморювати; (лишать сил) знеси-
лювати; ~ ться виснажуватися;
зморюватися; знесилюватися.
изнутри нареч. зсередини.
изобилие ср. достаток, -тку, м.; (бо-
гатство) багатство, ср.
изображать (воспроизводить) зоб-
ражати, зображувати; (краска-
ми, словами и т. п.— обычно)
змальовувати, малювати; (в кни-
ге, на сцене — ещё) виводити,
-джу, -диш, показувати.
изображение ср. І. (действие) зоб-
раження, ср.; змалювання, ср.;
(неоконч. д.— ещё) малювання,
ср.; виведення, ср., показ, -зу м.;
см. изображать; 2. (о предмете)
зображення, ср., образ, -зу, м.
изобразительный зображальний,
«зображувальний; (воспроизводя-
щий в художественных образах)
образотворчий; (наглядный, об-
разный) образний; ~ ное искус-
ство образотворче мистецтво.
изобразить зобразити, '-ражу,
-разйш; змалювати, намалювати;
вивести, показати, -кажу, -ка-
жеш; см. изображать.
изобрести винайти, -найду, -найдеш;
см. изобретать.
изобретатель винахідник, -ка, м.
изобретательный винахідливий.
изобретать винаходити, -джу, -диш.
изобретение ср. винахід, -ходу, м.
изолировать ізолювати.
изощрённый витончений; (обострён-
ный) загострений; (развитый)
розвинений.
из-под предл. с р. з-під, із-під кого,
чого.
израсходовать витратити, -трачу,
-тратиш, потратити.
изредка нареч. І. (иногда) зрідка;
(время от времени — ещё) колй-
не-колй, врядй-годй; 2. (кое-где,
местами) зрідка, подекуди, де-не-
дё, десь-не-дёсь.
изречение ср. вислів, -лову, м.; (афо-
ризм) афоризм, -му, м.
изумительный гідний (вартий) поди-
ву; (удивительный) дивний, ди-
вовижний; (восхитительный) чу-
довий; пречудовий.
изумить здивувати; (поразить) вра-
зити (вражу, вразиш); -~ ться
здивуватися, вразитися; см. изум-
лять.
изумление ср. подив, -ву, м., диву-
вання, ср., здивування, ср., зди-
вовання, ер.
изумлять дивувати; (поражать) вра-
жати; *•' ться дивуватися, вра-
жатися.
изуродовать знівечити, понівечити;
(искалечить — ещё) покалічити,
скалічити.
изучать вивчати.
изучение вивчення, ер.
изучить вивчити; см. изучать.
изъявительный: ~ ное наклонение
грамм, дійсний спосіб.
изысканный вишуканий; (утончён-
ный) витончений; (отборный) до-
бірний.
изящество ср. витонченість, ж.; ви-
шуканість, ж.; граціозність, ж.;
елегантність, ж.; см. изящный.
изящный витончений; (красивый)
гарний, прекрасний; (изыскан-
ный) вишуканий; (элегантный)
елегантний; (грациозный) граці-
озний.
икра ' (рыбья) ікра, ж.
икра 2 (ноги) литка, ж.
ил мул, -лу, м.
или союз або, чи, чи то.
иллюминация ілюмінація, ж.
иллюстрация ілюстрація, ж.
иллюстрированный ілюстрований.
иллюстрировать ілюструвати.
имение ср. маєток, -тку, м.
именинник іменинник, -ка, м.
именительный: ~ ный падёж грамм.
називний відмінок.
именно част, саме; (как раз) якраз.
иметь мати (маю, маєш)
иметься (быть в наличии) бути наяв-
ним (внаявності);(еі/и<ес7'воваг&)
існувати; (с отрицанием) немає.
империализм імперіалізм, -му, м.
империалистический імперіалістич-
ний.
импорт Імпорт, -ту, м.
импортировать імпортувати.
имущество майно, ер.
ймя ім'я, ер.
иначе 1. нареч. інакше; (по-иному)
по-іншому; 2. союз (а то) а то,
інакше.
инвалид інвалід, -да, м.
инвентарь інвентар, -ря, м., с.-х. ре-
манент, -ту, м.
индивидуальный індивідуальний.
индиец, індієць, -дійця, м.
индийский індійський.
индустриализация індустріалізація,
ж.
индустриальный індустріальний.
индустрия індустрія, ж.
йией іній, р. їнею, м.
инженер інженер, -р.а, м.
инициалы ініціали, -лів, мн.
инициатива ініціатива, ж.
инициативный ініціативний.
инициатор ініціатор, -ра, м.
иногда нареч. іноді, інколи.
иной мест. 1. (другой) інший; (не
такой) інакший; 2. (какой-то) де-
який, декотрий, Інший.
иностранец іноземець, -мця, м., чу-
жоземець, -мця, м.
иностранный 1. іноземний, чужозем-
ний; 2. (относящийся к ведению
внешней политики) закордонний.
инстинкт інстинкт, -ту, м.
институт інститут, -ту, м.
инструктировать інструктувати.
инструктор інструктор, -ра, м.
инструкция інструкція, ж.
инструмент інструмент, -та и собир.
-ту, м.
инсценировка інсценівка, ж,, інсцені-
зація, ж.
интеллигент інтелігент, -та, м.
интеллигентный інтелігентний.
интеллигенция інтелігенція, ж.
интервенция інтервенція, ж.
интервью нескл. інтерв'ю, ср.
интерес м. інтерес, -су, м.; (внима-
ние, увлекательность и т, п.—
обычно) цікавість, ж., зацікавле-
ність, ж.
интересный цікавий, інтересний.
интересовать цікавити, інтересувати;
~ ться цікавитися, інтересувати-
ся.
Интернационал Інтернаціонал, -лу,
м.
интернационализм інтернаціоналізм,
-му, м.
интернациональный інтернаціональ-
ний.
интерьер інтер'єр, -ра, м.
интимный інтимний.
интонация інтонація, ж.
интриговать інтригувати.
инфекционный інфекційний.
инфекция інфекція, ж.
информация інформація, ж.
информировать інформувати, сов. по-
інформувати.
инцидент інцидент, -ту, м.
ипподром іподром, -му, м.
ирландец ірландець, -дця, м.
ирландский ірландський.
иронизировать іронізувати.
иронический іронічний.
ирония іронія, ж.
искажать (извращать) перекручува-
ти, викривляти.
искажение перекручення, ср., вик-
ривлення, ср., (неоконч. д.—
ещё) перекручування, ср., ви-
кривляння, ср.
исказить перекрутити, -кручу, -кру-
тиш, викривити; см. искажать.
искать шукати.
исключать виключати; (выводить —
ещё) виводити, -джу, -диш;
(изымать — ещё) вилучати.
исключение ср. 1. (действие) виклю-
чення, ср., (неоконч. д.— ещё)
виключання, ср.; виведення, ср.,
(неоконч. д.— ещё) виводження,
ср.; вилучення, ср.; (неоконч.
д.— еще) вилучання, ср.; см. ис-
ключать; 2. (отклонение) виня-
ток, -тку, м.
исключительно 1. нареч. (на ред-
кость) винятково; (чрезвычай-
но— ещё) надзвичайно; 2. част,
(только лишь) тільки, лише, лиш,
виключно.
исключительный 1. (особенный, не-
обыкновенный) в.инятковий;
(чрезвычайный — ещё) надзви-
чайний; 2. (принадлежащий од-
ному лицу, предмету; единствен-
ный) винятковий, виключний.
исключить виключити, винести; ви-
лучити; см. исключать.
искоренить викоренити; см. искоре-
нять.
искоренять викорінювати, викоріня-
ти.
искра іскра, ж.
искренний щйрий.
искренность щирість, ж.
искривить скривити, покривити, вик-
ривити, перекривити; см. искрив-
лять.
искривлять скривлювати, скривляти,
кривити, викривляти, перекрив-
ляти, перекривлювати.
искусный 1. (умелый, знающий) умі-
лий, вправний; 2. (мастерски сде-
ланный) майстерний, мистецький.
искусственный штучний; (поддель-
ный, фальшивый) фальшивий.
искусство ср. 1. мистецтво, ср.; 2.
(мастерство) майстерність, ж.,
мистецтво; (умение) уміння, ср.,
вправність, ж.
искушать спокушувати.
искушение ср. спокуса, ж.
испанец іспанець, -нця, м.
испанский іспанський.
испарение ср. 1. (действие) випаро-
вування, ср., випарування, ср.; 2.
(вещество) вйпар, -ру, м.
испариться випаруватися; см. испа-
ряться.
испаряться випаровуватися.
испачкать забруднити, замазати,
-мажу, -мажеш, замастити, -ма-
щу, -мастиш, (лицо — ещё) разг.
замурзати.
испечь спекти (спечу, спечеш), по-
пекти.
исподтишка нареч. разг. нишком,
стиха.
исполин велетень, -тня, м., велет,
-та, м.
исполинский велетенський.
исполнение виконання, ср., (не-
оконч. д.— ещё) виконування,
ср.; здійснення, ср., (неоконч.
д.— ещё) здійснювання, ср.; см.
исполнять,
исполнитель виконавець, -вця. м.,
виконувач, -ча, м.
исполнительный 1. (о власти) вико-
навчий; 2. (старательный) ре-
тельний, старанний.
исполнить виконати; здійснити; см.
исполнять.
исполниться 1. здійснитися, викона-
тися; 2. минути, кінчитися, скін-
читися, сповнитися; см. испол-
няться.
исполнять виконувати; (осуществ-
лять — ещё) здійснювати.
исполняться 1. (осуществляться)
здійснюватися, виконуватися; 2.
(истекать — о времени, сроке)
минати, кінчатися, сповнювати-
ся, сповнятися.
использование використання, ср.,
(неоконч. д.— ещё) використову-
вання, ср.
использовать використовувати, сов.
використати.
испортить зіпсувати, попсувати, зні-
вечити, понівечити.
испорченный зіпсований, зіпсутий,
попсований, попсутий, знівече-
ний, понівечений.
исправить 1. виправити, поправити;
2. полагодити, -джу, -диш, полад-
нати; см. исправлять,
исправиться виправитися, поправи-
тися; см. исправляться,
исправление ср. 1. виправлення, ср.,
поправлення, ср., (неоконч. д.—
ещё) виправляння, ср., поправ-
ляння, ср.; 2. (починка) лаго-
дження, ср., полагодження, ср.;
3. (поправка) поправка, ж., ви-
правлення.
исправлять 1. (устранять недостат-
ки, ошибки) виправляти, поправ-
ляти; 2. (чинить) лагодити, -джу,
-диш, ладнати.
исправляться виправлятися, поправ-
лятися.
испуг переляк, -ку, м., ляк, -ку, м.
испугать злякати, перелякати, наля-
кати; —' ться злякатися, переля-
катися, налякатися.
испытание ср. 1. (действие) випро-
бування, ср., (неоконч. д.— ещё)
випробування, ср., випробову-
вання, ср.; перевірка, ж.; дослі-
дження, ср., (неоконч. д.— ещё)
досліджування, ср.; (проба) про-
ба, ж., спроба, ж.; см. испыты-
вать 1; 2. (экзамен) іспит, -ту, м.;
3. (моральное) випробування.
испытатель випробувач, -ча, м.; (ис-
следователь) дослідник, -ка, м.
испытать 1. випробувати; перевіри-
ти; дослідити; 2. зазнати; відчути,
почути; пізнати; см. испытывать.
испытывать 1. (испробовать) випро-
бовувати, випробувати; (прове-
рять на опыте — ещё) ^перевіря-
ти; (исследовать) досліджувати;
2. (изведывать) зазнавати; (ощу-
щйть) відчувати, почувати;
(узнавать) пізнавати.
исследование ср. 1. (действие) дослі-
дження, ср., дослід, -ду, м., (не-
оконч. д.— ещё) досліджування,
ср.; 2. (научный труд) дослі-
дження, розвідка, ж.
исследователь дослідник, -ка, м.
исследовать досліджувати, сов. до-
слідити, -джу, -диш.
иссякать 1. (высыхать) висихати; 2.
(исчерпываться) вичерпуватися.
иссякнуть 1. висохнути, висохти,
-хне; 2. вичерпатися; см. иссякать.
истекать 1. (о времени) минати, кін-
чатися, закінчуватися, виходити;
2. (кровью, слезами) стікати,
сходити, -джу, -диш, спливати.
истечь 1. минути, кінчитися, закінчи-
тися, вийти; 2. стекти (стечу, сте-
-чёш), зійти, спливти, сплисти; см.
истекать.
истина істина, ж.
истинный істинний; (неподдель-
ный — ещё) щирий; (действи-
тельный — ещё) дійсний; (под-
линный — ещё) справжній.
историк історик, -ка, м.
исторический історичний.
история історія, ж.
источник м. джерело, ср.
истощать 1. виснажувати; (о по-
чве — ещё) виробляти, вироблю-
вати; 2. (расходовать) перен. ви-
черпувати.
истощение 1. (изнурение) виснажен-
ня, ср., (неоконч. д.— ещё) вис-
нажування, ср.; 2. (исчерпание)
перен. вичерпання, ср., (неоконч.
д.— ещё) вичерпування, ср.
истощить 1. виснажити; виробити; 2.
вичерпати; см. истощать.
истребитель винищувач, -ча, ти.
истребить винищити, знищити, пони-
щити; вивести, вибавити; см. ис-
треблять.
истреблять винищувати, знищувати,
нищити; (выводить — ещё) ви-
водити, -джу, -диш, вибавляти.
истязать катувати.
исходный вихідний, початковий.
исчезать зникати, щезати.
исчезнуть зникнути, щезнути; см. ис-
чезать.
исчерпать вичерпати, см. исчерпы-
вать.
исчерпывать вичерпувати.
исчерпывающий прил. вичерпний.
итак отже; (таким образом) таким
чином.
итальянец італієць, -лшця, м.
итальянский італійський.
итог 1. (общая сумма) підсумок,
-мку, м.; 2. (результат) перен.
підсумок, результат, -ту, м.
итого нареч. разом.
июль липень, -пня, м.
июльский липневий.
июнь червень, -вня, м.
июньский червневий.
Й
йод йод, -ду, м.
йотированный грамм, йотований.
К
к и ко предл. с д. 1. (по направле-
нию) до кого, до чого; по-
дойтй к столу підійти до столу;
К новым успехам! До нових успі-
хів!; 2. (при указании на назначе-
ние действия или предмета) до
чого, на що, для чого;
одежда к празднику бдяг на свя-
то (для свята); подарок ко дню
рождения подарунок на день (до
дня) народження; З. (при указа-
нии времени) над, на, під щ о, до
ч о г о; к началу года на початок
року; к концу года під (на) кі-
нець року; быть к восьми ча-
сам бути на восьму годину; при-
йти к обеду прийти до обіду (на
обід); 4. (при обозначении распо-
ложения относительно стран све-
та) на щ о; лежать к востоку
лежати на схід.
кабина кабіна, ж.
кабинет кабінет, -ту, м.
каблук підбор, -ра, м., каблук -ка,
м.
кавалерист кавалерист, -та, м.
кавалерия кавалерія, ж., кіннота,
ж.
кавказский кавказький.
кавычки лапки, -пок, мн.
кадка діжка, ж.
кадр кино, фото кадр, -ру, м.
кадровый кадровий.
кадры кадри, -рів, мн.
каждый мест, кожний, кожен; (вся-
кий) усякий.
кажется вводы, ел. здаёться.
казак козак, -ка, м.
казарма казарма, ж.
казаться здаватися.
казах казах, -ха, м.
казахский казахський.
казначей скарбник, -ка, м., скарбни-
чий, -чого, м.
казнить страчувати, сов. стратити
(страчу, стратиш).
казнь (на смерть) страта, ж.; смерт-
ная к. смертна кара, страта.
кайма облямівка, ж., лямівка, ж.,
кайма, ж.
как 1. нареч. як; к. это случилось? як
це трапилось?; 2. союз як; (слов-
но — ещё) наче, неначе, мов, не-
мов, ніби; (когда — ещё) коли; 3.
част, як, який; к. тепло! як тепло!
к. я рад! який я радий!
как-нибудь нареч. І. (каким бы то
ни было образом, так или иначе)
як-нёбудь, якось; 2. (небрежно)
разг. як-нёбудь, абйяк, сяк-так,
так-сяк, якось; З. (когда-н.) разг.
як-нёбудь, якось, коли-небудь, ко-
лись.
каков мест, якйй; а весна-то ~ ва!
а весна-то яка!
какой мест, якйй; (который — ещё)
котрий.
какой-либо и какой-нибудь мест.
який-нёбудь, кбтрий-нёбудь; (ка-
кой-то — ещё) якийсь; (лю-
бой — ещё) будь-якйй.
какой-то мест, якийсь; (с оттенком
пренебрежения — ещё) якийсь
там.
как-то нареч. 1. (каким-то образом)
якось; 2. (когда-то, однажды)
якось, колись; 3. (при перечисле-
нии) як-от; Со именно) а саме.
калека каліка, -ки, м. и ж.
календарь календар, -ря, м.
калория калорія, ж.
каменистый кам'янистий.
каменноугольный кам'яновугільний.
каменный кам'яний; (о постройке —
ещё) мурований.
каменщик каменяр, -ра, м.; (строи-
тель — обычно) муляр, -ра, м.
камень камінь, -меню; (о горной по-
роде в виде массы или отдельных
кристаллов и об отдельном кус-
ке) -меня, м.
камера камера, ж.; к. хранения ка-
мера зберігання.
кампания кампанія, ж.
камыш очерёт,-ту, м., комйш, -шу, м.
канал канал, -лу, м.
канат м. канат, -ту, м., лйнва, ж.,
кодола, ж.
кандалы кайдани, -нів, мн.
кандидат кандидат, -та, м.
кандидатура кандидатура, ж.
каникулы канікули, -кул, мн.
канонада канонада, ж.
канун переддень, -дня, м.
канцелярия канцелярія, ж.
канцелярский канцелярський.
капать крапати, капати.
капитал капітал, -лу, м.
капитализм капіталізм, -му, м.
капиталист капіталіст, -та, м.
капиталистический капіталістичний.
капитальный капітальний; (основа-
тельный — ещё) ґрунтовний.
капитан капітан, -на, м.
капитулировать капітулювати.
капитуляция капітуляція, ж.
капля крапля, ж., капля, ж., крапли-
на, ж.
капнуть крапнути, капнути; см. ка-
пать.
каприз м. примха, ж., забаганка, ж.,
каприз, -зу, м.
капризничать капризувати; (приве-
редничать — ещё) вередувати.
капризный капризний; (привередли-
вый — ещё) вередливий.
капуста капуста, ж.
карабкаться дертися, дратися (деру-
ся, дерешся), видиратися.
карандаш олівець, -вця, м.
караул м. 1. сущ. варта ж.; сторожа,
ж.; почётный к. почесна варта; 2.
межд. ґвалт, пробі.
караулить вартувати; (стеречь) сте-
регти, -режу, -режёш; (охра-
нять) -охороняти.
карий карий.
карикатура карикатура, ж.
карлик карлик, -ка, м.
карман м. кишеня, ж.
карманный кишеньковий.
карнавал карнавал, -лу, м.
ї-.арп короп, -па, м.
карта карта, ж.
картина ж. картина, ж.; (изображе-
ние карандашом, красками и
т. п.4- ещё) малюнок, -нка, м.
картон картон, -ну, м.
картофель м. картопля, ж.
картофельный картопляний.
карточка картка, ж.; почтовая к.
поштова картка, листівка, ж.
картуз кашкет, -та, м., картуз, -за, м.
карьера кар'єра, ж.
касательная сущ. мат. дотична, ж.
касаться 1. (кого, чего) торкатися
кого, чого, до кого, до
чого, торкати кого, щ о; 2.
(затрагивать в разговоре, изло-
жении) перен. торкатися, зачіпа-
ти; 3. (иметь отношение) перен.
стосуватися; (с отрицанием
«не» — ещё) обходити.
касса каса, ж.
кассир касир, -ра, м.
кастрюля каструля, ж.
каталог каталог, -га, м.
катастрофа катастрофа, ж.
катастрофический катастрофічний.
катать 1. (возить) катати; 2. (раска-
тывать) качати.
кататься 1. (ездить, прогуливаться)
кататися; (на коньках — ещё)
ковзатися; 2. (переворачиваться
на чём-л., по чём-л. и т. п.) ка-
чатися.
категорический категоричний.
катер катер, -ра, м.
катить котити (кочу, котиш); ~ ться
котитися.
каток м. спорт, каток, -тка, м., ков-
занка, ж.
каторга каторга, ж.
катушка котушка, ж.
кафе ср. нескл. кафе, ср., кав'ярня,
качать І. гойдати; (колыхать) коли-
хати, -лишу, -лйшеш, колисати;
(колебать) коливати; (шатать)
хитати; к. головой хитати голо-
вою; 2. (воздух, жидкость) кача-
ти, помпувати.
начаться 1. (в гамаке, на качелях
и т. п.) гойдатися; (колыхаться)
колихатися, -лишуся, -лйшешся;
(колебаться) коливатися; (ша-
таться) хитатися; 2. (о маятни-
ке) коливатися, хитатися.
качели ми. гойдалка, ж.
качество ср. якість, р. якості, ж.;
в ~ ве к о г о, чего як хто,
щ о, за кого, ч о г о, а также
переводится т. без предлога в
~ ве защитника як захисник, за-
хисником.
качка ж. (на море и т. п.) хитавиця,
ж.;(действие — ещё) хитання, ср.
каштан каштан, -на, м.
каюта каюта, ж.
каяться каятися.
квадрат квадрат, -та, м.
квадратный квадратний.
квалификация кваліфікація, ж.
квалифицированный кваліфікова-
ний.
квартал квартал, -лу, м.
квартира Жі квартира, ж., помеш-
кання, ер.
кверху нареч. догори, угору.
квитанция квитанція, ж.
кекс кекс, -су, м.
кенгуру нескл. кенгуру, м. и ж.
керосин гас, -су, м.
кибернетика кібернетика, ж.
кивать кивати; (головой — ещё) хи-
тати.
кивнуть кивнути; хитнути; см. ки-
вать.
кидать кидати; (метать — ещё) ме-
тати.
килограмм кілограм, -ма, м.
километр кілометр, -ра, м.
кино нескл. кіно, ер.
киностудия кіностудія, ж.
киносъёмка ж, кінознімання, ер.
кинотеатр кінотеатр, -ру, м.
кинофестиваль кінофестиваль, -лю, м.
кинофильм кінофільм, -му, м.
кинуть кинути; метнути; см. кидать.
киоск кіоск, -ку, м.
кипарис кипарис, -са, м.
кипеть'кипіти; (бурлить — ещё) ви-
рувати.
кипятить кип'ятити.
кипяток окріп, -ропу, м., кип'яток,
-тку, м.
кипячёный прил. кип'ячений; (о во-
де — обычно) переварений; (о
молоке — обычно) пряжений,
спряжений.
киргиз киргиз, -за, м.
киргизский киргизький.
кирпич м. 1. собор, цегла, ж.; (один)
цеглина, ж.; 2. (предмет формы
кирпича) плитка, ж.
кирпичный цегляний; (сделанный из
кирпича — ещё) мурований;
(служащий для производства
кирпича) цегельний; *•* иый за-
вод цегельний завод; ~ ный чай
плитковий чай.
кисель кисіль, -селю, м.
кислород хим. кисень, -сню, м.
кислородный кисневий.
кисть ' ж. 1. (для рисования и т. п.)
пензель, -зля, м., щітка, ж.; 2.
(для украшения) китиця, ж.; 3.
(плодов, ягод) гроно, ер, кётяг,
•га, м.; (цветов) кйтиця.
кисть 2 (часть руки) кисть, ж.
кит зоол. кит. -та, м.
кишечник кишечник, -ка, м.
кишка кишка, ж.
клавиш клавіш, -ша, м.
клад скарб, -бу, м.
кладбище ср. кладовище, ср., цвин-
тар, -ря, м.
кладовая сущ. комора, ж.
кладовщик комірник, -ка, м.
кланяться кланятися; (делать по-
клон — ещё) уклонятися; (при-
ветствовать) вітатися.
класс клас, -су, м.
классик класик, -ка, м.
классификация класифікація, ж.
классифицировать класифікувати.
классический класичний.
классный класний.
классовый класовий; ~ вая борьба
класова боротьба.
класть 1. класти; 2. (строить) буду-
вати, ставити; (из камня, кирпи-
ча) класти, мурувати.
клевать клювати; (о птицах — ещё)
дзьобати.
клевер м. бот. конюшина, ж.
клевета ж. наклеп, -пу, м.; обмова,
