2020-04-20
101
младенческий дитячий.
младенчество дитинство, ср.
младший молодший; (по возрасту —
ещё) менший.
млекопитающие сущ. зоол. ссавці,
-ЦІВ, МН.
мнение ср. думка, ж.; (взгляд —
ещё) погляд, -ду, м.; (предполо-
жение) гадка, ж.
мнимый уявний; (вымышленный)
вигаданий; (притворный) удава-
ний; (кажущийся) позірний.
мнительный помисливий; (недовер-
чивый) недовірливий; (подозри-
тельный) підозріливий.
многие прил., сущ. багато, багато
хто, багато які.
много нареч. багато; (значительно,
гораздо — ещё) далёко, значно.
многоборье спорт, багатоборство, ер.
многократный 1. багаторазовий,
кількаразовий; 2. мат., грамм.
многократний.
многолетний багаторічний, багато-
літній; (о человеке, растении —
ещё) довголітній.
многоточие ср. грамм, крапки, -пок,
мн./три крапки, мн.
многоуважаемый вельмишановний,
високошановний, високоповажа-
ний, високоповажний.
множественный множинний; ~ ное
число грамм, множина, ж.
множество ср. (большое количество)
|
|
|
сила, ж., безліч, ж.; (многочис-
ленность) численність, ж.; во
~ ве у великій кількості, без ліку.
множимое сущ. мат. множене, ср.
множитель мат. множник, -ка, м.
множить множити; (увеличивать в
количестве — ещё) збільшувати.
мобилизация мобілізація, ж.
мобилизовать мобілізувати.
могучий могутній; (мощный — ещё)
потужний.
могущество, ср. могутність, ж.
модель модель, ж.
модный модний.
можно в знач. сказ, можна.
мозг мозок, -зку, м.
мозолистый мозолястий, мозолистий.
мозоль ж. мозоля, ж., мозоль, -ля, м
мой мест, мій, м. (ж. моя, ср. МОЁ, мн.
мої).
мокнуть мокнути, мокти.
мокрый мокрий.
молва ж. поголоска, ж., поголос, -су,
м., чутка, ж., поговір, -вору, м.;
дурная м. поговір, [недобра]
слава, неслава.
молдаванин молдаванин, -на, м.
молдавский молдавський.
молекула молекула, ж.
молниеносный блискавичний.
молния 1. блискавка, ж.; (зарница)
блискавиця, ж.; 2. (вид теле-
граммы) блискавка; З. (застёж-
ка) змійка, ж., блискавка.
молодёжный молодіжний.
молодёжь молодь, ж.
молодой молодий.
молодость молодість, ж.
молотить молотити, -лочу, -лотиш.
молоток молоток, -тка, м.
молоть молоти (мелю, мёлеш).
молочный молочний.
молча нареч. мовчки.
молчаливый мовчазний, мовчазли-
вий.
молчание ср. мовчання, ср., мовчан-
ка, ж.
молчать мовчати.
мольба ж. благання, ср., мольба, ж.
момент м. I. момент, -ту, м., мент,
-ту, м.; (мгновение — ещё) мить,
ж.; 2. фаз. момент.
моментально нареч. моментально;
(мигом — ещё) мйттю, умйть.
|
|
|
моментальный моментальний.
монархия монархія, ж.
монгол монгол, -ла, м.
монгольский монгольський.
монета монета, ж.
монисто намисто, ср.
монолог монолог, -гу, м.
монополия монополія, ж.
монотонный монотонний, одноманіт-
ний.
монтаж монтаж, -жу, м.
монтёр монтёр, -ра, м.
монтировать монтувати.
монумент монумент, -та, м.
мораль мораль, ж.
моральный моральний.
моргать моргати.
моргнуть моргнути; см. моргать.
море море, ср.
морить 1. морити; (утомлять) томи-
ти, стомлювати; м. голодом мори-
ти голодом; 2. (о древесине) мо-
рйти.
морковь морква, -ж.
мороженое сущ. морозиво, ср.
мороз мороз, -зу, м.
морозить морозити.
морозный морозний, морозяний.
морской морський.
морфологический морфологічний.
морфология морфологія, ж.
морщина зморшка, ж.
морщить морщити, зморщувати, на-
морщувати; ~ ться морщитися,
зморщуватися, наморщуватися.
моряк моряк, -ка, м.
мост міст, р. моста и мосту, м.
мостить мостити (мощу, мостиш),
(дорогу, улицу и т. п. камнем —
ещё) брукувати.
мостовая сущ. ж. брук, -ку, м., бру-
ківка, ж.
мотив мотив, -ву, м.
мотивировать мотивувати, умотиво-
вувати, сов. умотивувати.
моторный техн. моторний.
мотоцикл и мотоциклет мотоцикл,
-ла, мотоциклет, -та, м.
мотоциклист мотоцикліст, -та, м.
чотылёк метелик, -ка, м.
мохнатый мохнатий, волохатий;
(косматый — ещё) кошлатий,
разг. пелехатий.
мочить мочйти; (квасить — ещё)
квасити (квашу, квасиш).
мочь могти (можу, можеш).
мошенник шахрай, -рая, м.
мощность 1. (могущество) могут-
ність, ж., потужність, ж.; (сила)
сила, ж., міць, р. мбці, ж.; 2, фаз.,
техн. потужність.
мощный 1. (могучий) могутній, по-
тужний; (сильный, крепкий)
сильний, міцний; 2. фаз., техн.
потужний.
мощь 1. міць, р. мбці, ж.; (мощ-
ность) могутність, ж., потуж-
ність, ж.; 2. физ., техн. потуж-
ність.
мрак м. темрява, ж., морок, -ку, м.
мрамор мармур, -ру, м.
мрачный похмурий, хмурний, хму-
рий; (понурый — ещё) понурий.
мститель месник, -ка, м.
мстить кому, чему мстити
(мщу, мстиш) кому, чому,
мстйтися, помщатися над
ким, над чим, кому, на
кому.
мудрец мудрець, -ця, м.
мудрость ж. мудрість, ж., мудрощі,
-ЩІВ, МН.
мудрый мудрий.
муж чоловік, -ка, м.
мужественный мужній,
мужество ср. мужність, ж.
мужской чоловічий; ~ кой род
грамм, чоловічий рід.
мужчина чоловік, -ка, м.
музей музей, -зею, м.
музыка музика, ж.
музыкант музикант, -та, м., музика,
-ки, м.
мука мука, ж.
мука ж. борошно, ср., мука, ж.
мультипликационный мультипліка-
ційний.
мультипликация мультиплікація, ж.
муравей, м. мурашка, ж., мураха, ж.
муравейник мурашник, -ка, м.
мускул м'яз, -за, м., мускул, -ла, м.
мусор м. сміття, ср.
мусоропровод сміттєпровід, -воду, м.
мутный мутний; (о жидкости) ка-
ламутний.
муха муха, ж.
мучение ср. мука, ж.; (о нравствен-
ном терзании — ещё) гризота,
ж., тортури, -тур, мн.
мучительный болісний, болючий;
(тяжкий) тяжкий; (невыноси-
мый) нестерпний, лютий.
мучить мучити; (истязать — еще)
катувати, мордувати; (нрав-
ственно терзать — ещё) грйзти.
мучной борошняний, борошенний,
мучний.
мчаться и мчать мчати, мчатися;
(гнать — ещё) гнати (жену, же-
нёш), гнатися; (нестись) нести-
ся; (лететь) летіти (лечу, ле-
тйш), поэт, лйнути.
мщение ср. помета, ж., поэт, мета, ж.
мылить милити.
мыло мило, ср.
мыльница мильниця, ж.
мысленный уявний.
мыслитель мислитель, -ля, м.
мыслительный розумовий.
мыслить мислити; (рассуждать) мір-
кувати, гадати; (думать) думати.
мысль думка, ж.; (соображение —
ещё) гадка, ж.
мыть мйти; (стирать бельё) прати
(перу, перёш).
|
|
|
мыться митися.
мычать мукати; (реветь) ревіти, рев-
тй.
мышечный м'язовий.
мышление мислення, ср.
мышца ж. м'яз, -за, м.
мышь ж. мйша, ж.; летучая м. ка-
жан, -на, м.
мягкий м'якйй; (кроткий — ещё) ла-
гідний; (вежливый — ещё) делі-
катний.
мякоть ж. м'якуш, -ша, м., м'якоть,
ж.
мясник м'ясник, -ка, м., різннк.-ка,
мясной м'ясний.
мясо м'ясо, ср.
мята, бот. м'ята, ж.
мятеж заколот, -ту, м.; (бунт) бунт,
-ту, м.
мятежник заколотник, -ка, м.; (бун-
товщик) бунтівник, -ка, м., бун-
тар, -ря, м.
мятежный 1. (причастный к мятежу)
эаколбтний, бунтівний; (склон-
ный к бунтарству) бунтівливий;
2. (тревожный, бурный, мяту-
щийся) бентежний, бунтівливий;
(неспокойный — ещё) неспокій-
ний.
мять 1. м'яти (мну, мнет); (ком-
кать— ещё) бгати, жужмити;
2. (лён, коноплю) м'яти; (тре-
пать) тіпати.
мяукать нявкати, нявчати.
мяч м'яч, -ча, м.
н
на 1. предл. с в. а) на кого, що;
положить на стол покласти на
стіл; запис на зиму запас на
зиму; б) при обозначении време-
ни переводится без предлогов на
щ о; (при обозначении близкого
срока — ещё) проти чого; иа
следующий день наступного дня;
на другой день другого дня, па
другий день; в ночь на девятое
мая у ніч на дев'яте травня, уноч!
проти дев'ятого травня; в) после
глаголов «идти» «вставать» и
т. п. на кого, що, до чого;
идти на работу іти на роббту (до
роботи); г) при указании цели,
назначения; на щ о, про щ о;
учиться на токаря учитися на
токаря; на всякий случай на
(про) всякий випадок; 2. с. п. а)
на кому, чому; сидеть на
стуле сидіти на стільці; б) при
обозначении различных обстоя-
тельственных отношений; на, у,
при кому, чому, за ч о г о,
перед ким, чим; иногда пере-
водится без предлогов; служить
на флоте служити на (в] флоті;
на моих глазах на моїх очах,
у мене перед очйма, перед моїми
очйма; на будущей неделе на
тому тижні, наступного тижня; в)
при обозначении орудия или
средства, с помощью которых
осуществляется действие на
чому, на що, у що; играть
на свирели грати на сопілці (на
сопілку, в сопілку); г) при глаго-
лах «ехать», «плыть» и т. п. для
|
|
|
обозначения способа передвиже-
ния на кому, чому, а чаще
переводится без предлогов; при-
летел на самолёте прилетів літа-
ком (на літаку); д) выражения
«считать», «писать» и т. п. на том
или ином языке переводятся бес-
предложными конструкциями:
обучаться^ на родном языке на-
вчатися рідною мовою.
набат сполох, -ху, м.; О бить в н.
бйти на сполох (на гвалт).
набег набіг, -гу, м.; (нападение —
ещё) напад, -ду, м., наскок, -ку,
м.
набивать 1. набивати; (напихи-
вать — ещё) напихати; 2. (на-
стреливать, убивать в клком-л.
•количестве) набивати, настрілю-
вати; (птицы, ската — обычно)
нарізувати.
набиваться 1. (скопляться в боль-
шом количестве) набиватися; (о
людях — ещё) натбвплюватися;
2. (навязываться) разг. набива-
тися; (напрашиваться) напрошу-
ватися, напрохуватися.
набирать набирати; (составлять из
типографских литер текст —
ещё) складати.
набить 1. набити; напхати; 2. наби-
ти, настріляти; нарізати, -ріжу,
-ріжеш; см. набивать.
набиться 1. набитися; натовпитися;
2. разг. набитися; напроситися,
напрохатися; см. набиваться.
наблюдатель 1. спостерігач, -ча, м.,
спостережник, -ка, м.' 2. (надзи-
ратель) наглядач, -глядача, м.,
доглядач, м.
наблюдательность спостережливість,
ж., кмітливість, ж.
наблюдательный 1. (обладающий,
отличающийся наблюдатель-
ностью) спостережливий, кмітли-
вий; 2. (служащий для наблюде-
ния) спостережний.
наблюдать І. спостерігати, постері-
гати; (следить) стежити; 2. (осу-
ществлять надзор) наглядати;
(присматривать — ещё) догля-
дати, пильнувати.
наблюдение ср. 1. (действие) спосте-
реження, ср., (неоконч. д.— ещё)
спостерігання, ср.; стеження, ср.;
наглядання, ср., нагляд, -ду, м.;
доглядання, ср., догляд, -ду, м.;
см. наблюдать; 2. (надзор) на-
гляд; (присмотр) догляд.
набор м. набір, -бору, м., (неоконч.
д.—ещё) набирання, ср.; скла-
дання, ср.
наборщик набирач, -ча, м., складач,
-ча, м.
набрать набрати, -беру, -береш;
скласти; см. набирать.
набросок начерк, -ку, м., нарис, -су,
м.; (эскиз) ескіз, -зу, м.
наваливать навалювати; (набрасы-
вать — ещё) накидати.
навалить навалити; накидати; см.
наваливать.
наведаться навідатися; см. наведы-
ваться.
наведываться навідуватися.
навеки нареч. навіки, навік, навіки-
віків, навік-віки, навік-віків.
наверно и наверное 1. (несомненно)
нареч. напевно, напевне, певно,
певне; 2. (вероятно) вводи, ел.
напевно, напевне, певно, певне,
мабуть.
наверстать надолужити; см. навёрс-
тывать.
навёрстывать надолужувати.
наверх нареч. нагору, наверх;
(вверх) угору.
наверху нареч. ^ нагорі, наверху;
(вверху) угорі.
навести навести; нагнати (нажену,
наженеш); см. наводять.
навестить кого, что відвідати,
навідатись, навідати, провідати;
см. навещать.
навещать відвідувати кого, що,
навідуватися до кого, до
чого, навідувати, провідувати
кого, що.
навзничь нареч. навзнак, навзнаки,
горілиць.
навигация навігація, ж.
наводить наводити, -джу, -диш;
(тоску, страх и т. п.— ещё) на-
ганяти, нагонити; н. на мысль
наводити (наштовхувати) на дум-
ку.
наводнение ср. повідь, -воді, ж., по-
вінь, -вені, ж.
навоз гній, р. гною, м.
наволочка ж. наволочка, ж.; (ниж-
няя) напірник, -ка, м., насипка,
ж.
навсегда нареч. назавжди, разг. на-
завше.
навстречу нареч. назустріч.
навык м. навичка, ж., навик, м.
навязать 1. нав'язати, -в'яжу, -в'я-
жеш; наплести; 2. перен. на-
в'язати, накинути; см. навязы-
вать.
навязывать 1. нав'язувати; (спица-
ми, крючком — обычно) напліта-
ти; 2. (заставлять принять) пе-
рен. нав'язувати, накидати.
нагибать нагинати, нахиляти;
~ ться нагинатися, 'нахилятися.
наглость ж. нахабність, ж., нахаб-
ство, ср.; (дерзость) зухвалість,
ж., зухвальство, ер.
наглый нахабний; (дерзкий) зухва-
лий.
наглядный наочний.
нагнуть нагнути, нахилити; ~ ться
нагнутися, нахилитися; см. наги-
бать.
награда нагорода, ж.; (вознагра-
ждение — ещё) винагорода, ж.
наградить нагородити, -джу, -диш;
винагородити; см. награждать.
награждать нагороджувати; (воз-
награждать — ещё) винагоро-
джувати.
нагревать нагрівати; (согревать —
ещё) вигрівати; ~ ться нагріва-
тися; вигріватися.
нагреть нагріти; вигріти; ~ ться на-
грітися; вигрітися; см. нагревать.
нагружать навантажувати, ванта-
жити.
нагрузить навантажити; см. нагру-
жать.
нагрузка ж. навантаження, ср., (не-
оконч. д.— ещё) навантажуван-
ня, ср.
над предл. с т. 1. над ким, чим;
(вдоль чего-л.— ешё) понад
чим; лампа над столом лампа
над столом; дорога над морем
дорога над (понад) морем; рабо-
тать над докладом працювати
над доповіддю; 2. (при глаголах
«смеяться», «издеваться» и т. п.)
з, із (зо, зі) кого, чого, над
ким, чим.
надвигать насувати, насовувати.
надвигаться 1. насуватися, насову-
ватися, насувати, насовувати; (о
тучах, ночи, войске и т. п.—
ещё) наступати; (о тумане —
ещё) налягати; 2. (приближать-
ся во времени) перен. наближа-
тися, наступати.
надвинуть насунути; см. надвигать.
надвинуться 1. насунутися, насуну-
ти; наступити; налягти; 2. перен.
наблизитися, наступити; см. на-
двигаться.
надевать 1. (одежду) надягати, одя-
гати, удягати; 2. (обувь) взувати,
озувати, назувати; 3. (вставлять,
укреплять) надівати.
надежда ж. надія, ж.; (ожидание,
расчёт — ещё) сподіванка, ж.,
сподівання, ер.
надеть 1. надягнути, надягти, одяг-
нути, одягти, удягнути, удягти; 2.
взути, озути, назути; 3. надіти;
см. надевать.
надеяться надіятися; (рассчитывать,
ожидать — обычно) сподіватися;
(полагаться—ещё) покладати-
ся.
надзор нагляд, -ду, м.; (присмотр)
догляд, -ду, м.
надменный гордий, гордовитий, по-
гордливий; (спесивый) пихатий;
(заносчивый) зарозумілий.
надо см. нужно.
надобность потреба, ж.
надоедать набридати, обридати;
(докучать) докучати, надокуча-
ти.
надоесть набриднути, обриднути; до-
кучити, надокучити; см. надо-
едать.
надолго нареч. надовго.
надпись ж. напис, -су, м., надпис,
-су, м.
надругательство ср. наруга, ж.,
глум, -му, м.
надстройка, ж. 1. (действие) надбу-
довування, ер.;' 2. (надстроенная
часть) надбудова, ж.; 3. (об-
щественные взгляды, учрежде-
ния) надбудова.
надувать 1. надувати, надимати;
(паруса и т. п.— ещё) напинати;
2. (обманывать) разг. обдурюва-
ти, дурити, обманювати, ошуку-
вати.
надувной надувний.
надуть 1. надути, -дму, -дмёш и -дую,
-дуєш; напнути; 2. разг. обдури-
ти, обманути, ошукати; см. наду-
вать.
наедине нареч. 1. (один на один) сам
на сам, віч-на-віч; 2. (в одино-
честве) на самоті, в самотині.
наездник наїзник, -ка, м.; (ездок)
їздець, -дця, м.; (всадник) верш-
ник, -ка, м., верхівець, -вця, м.
нажать 1. натиснути; надавити,
надушити; 2. начавити, надави-
ти; см. нажимать.
нажйм м. натиск, -ку, м., (неококч.
д.— ещё) натискання, ср., натис-
кування, ср., надавлювання, ер.
нажимать натискати, натискувати,
тиснути; (надавливать) надав-
лювати, надушувати.
название ср. назва, ж.
назвать назвати; см. называть.
назваться назватися; см. называть-
ся.
наземь нареч. додолу, на землю.
назначать 1. (устанавливать) при-
значати, призначувати; (опреде-
лять -— ещё) визначати; 2. (куда,
кем — на должность, работу)
призначати, призначувати.
назначение призначення, ср.; (опре-
деление — ещё) визначення, ср.
назначить 1. призначити; визначити;
2. призначити; см. назначать.
назойливый настирливий, настир-
ний; (надоедливый — ещё) надо-
кучливий, докучливий; (навязчи-
вый — ещё) уїдливий.
назревать (становиться неизбеж-
ным, зарождаться) назрівати.
назреть назріти; см. назревать.
называть називати.
называться називатися; (иметь на-
звание, имя — ещё) зватися, ма-
ти назву (ім'я).
наиболее нареч. найбільше, най-
більш.
наивность наївність, ж.
наивный наївний.
наизнанку нареч. навиворіт.
наизусть нареч. напам'ять.
наименование ср. найменування, ср.;
(название) назва, ж.
наискось нареч. навскіс, навскоси,
навкіс, скісно.
найти 1. знайти, -йду, -йдеш, найти;
відкрити; винайти; 2. побачити,
знайти; 3. (что каким) визнати
що яким, за я к е; см. на-
ходить.
найтись 1. знайтися, -йдеться; від-
найтися; трапитися; 2. перен.
знайти (дати) собі раду, не роз-
губитися; см. находиться.
наказание ср. кара, ж., покарання,
ср.
наказать покарати, см. наказывать.
наказывать карати.
накануне нареч. напередодні.
накапливать см. накоплять.
накладывать накладати; (насти-
лать — ещё) намощувати, мости-
ти (мощу, мостиш).
наклеивать наклеювати, наліплюва-
ти.
наклеить наклеїти, наліпити; см. на-
клеивать.
наклон м. 1. (наклонное положение)
нахил, -лу, м., похил, -лу, м.; 2.
(склон, спуск) нахил, схил, -лу,
м.
наклонение ср. грамм, спосіб, -бу, м.
наклонить нахилити, похилити; схи-
лити; нагнути; ~ ться нахилити-
ся, похилитися; схилитися; на-
гнутися; см. наклонять.
наклонность ж. нахил, -лу, м., схиль-
ність, ж.
наклонный похилий; (косой) скіс-
ний.
наклонять нахиляти, похиляти;
(склонять — ещё) схиляти; (на-
гибать — ещё) нагинати; ~ ться
нахилятися, похилятися: схиля-
тися; нагинатися.
наковальня ж. ковадло, ер.
наконец нарешті, врешті, зреш-
тою.
накопить нагромадити, -джу, -диш,
накопичити; набути; скупчити; зі-
брати (зберу, збереш), назбира-
ти; скласти, відкласти; см. на-
коплять.
накопление (накопленное) нагро-
мадження, ср.
накоплять и накапливать нагрома-
джувати, накопичувати; (при-
обретать — ещё) набувати; (скоп-
лять — ещё) скупчувати; (сбере-
гая, собирать) збирати, назбиру-
вати; (деньги — ещё) складати,
відкладати.
накрывать накривати.
накрыть накрити; см. накрывать.
налагать накладати; (возлагать —
ещё) покладати.
наладить налагодити, -джу, -диш,
наладити, -джу, -диш, наладна-
ти; упорядкувати, упорядити, -джу,
-диш; см. налаживать.
налаживать налагоджувати, нала-
джувати; (приводить в поря-
док — ещё) упорядковувати,
упоряджати.
налево нареч. ліворуч, наліво.
налегке 1. нареч, (без багажа) без
нічого, без речей; 2. (легко оде-
тый) легко одягнений (вдягне-
ний, одягнутий, вдягнутий), лег-
ко одягшись (вдягшись).
налёт ' воен. наліт, -льоту, м.
налёт2 м. (слой) наліт, -льоту, м.;
(на губах) смага, ж.
наливать наливати; (вливать —
ещё) вливати; (из крана, бочки
ит. п.— ещё) наточувати; (жид-
кую пищу — обычно) сипати, на-
сипати.
налить налити, -ллю, -ллєш; влити;
наточити; насипати; см. нали-
вать.
наличие ср. наявність, ж.; (присутст-
вие) присутність, ж.
наличный наявний; (присутствую-
щий) присутній; ~ ные деньги
готівка, ж., готові гроші.
налог податок, -тку, м.
наложить ' накласти; (положить)
покласти; намостити, -мощу,
-мостиш, помостити; см.. накла-
дывать.
наложить2 накласти; покласти; см.
налагать.
намазать намазати, -мажу, -мажеш,
намастити, -мащу, -мастиш; см.
намазывать.
намазывать намазувати, намащува-
ти.
намёк натяк, -ку, м.
намекать натякати.
намекнуть натякнути; см. наме-
кать.
намереваться мати намір; (соби-
раться — ещё) збиратися; (воз-
намериваться) намірятися, замі-
рятися.
намерение ср. намір, -ру, м.; (замы-
сел,умысел — ещё) замір, -ру, м.
наметить 1. намітити, -мічу, -мітиш;
(план, решение и т. п.— ещё)
накреслити; 2. (о метке, знаке
и т. п.) позначити, назначити,
намітити; см. намечать.
намечать.1. намічати; накреслювати;
2. значити, позначати, позначу-
вати,назначати, назначувати,на-
мічати.
нанести 1. нанести, назносити, -но-
шу, -носиш; намести, навіяти; на-
мулити; 2. завдати, -дам, -даси,
заподіяти; учинити, см. наносить.
нанимать наймати; ~ ться найма-
тися.
наносить 1. наносити, -ношу, -носиш,
назношувати; (наметать — ещё)
намітати, навівати; (намывать
ил — ещё) намулювати; 2. (при-
чинять) завдавати, заподіювати;
(делать) чинити, учиняти.
нанять найняти, -йму, -ймеш;
—' ться найнятися; см. нанимать.
наоборот нареч. навпаки.
наотрез нареч. навідріз; (решитель-
но) рішуче.
нападать 1. (на кого, на что)
нападати на кого, на що;
(совершать нападение) учиняти
напад на кого, на що; (со
всех сторон — ещё) обпадати,
опадати кого, щ о; 2. (напус-
каться, придираться) нападати,
нападатися, наскіпуватися; 3.
(наталкиваться) натрапляти, на-
