2020-04-20
91
(сапки) сапилно, ср.; 2. (стебе-
лёк листа) черешок, -шка, м.; 3.
(отрезок стебля) живець, -вця,
м.; (виноградный) чубук, -ка, м.
череп череп, -па, м.
черепаха черепаха, ж.
черепица черепиця, ж.
чересчур нареч. занадто; (слишком)
надто.
черешня черешня, ж.
чернеть чорніти; (становиться более
чёрным — обычно) чорнішати;
(о чёрных предметах: виднеть-
ся — ещё) темніти.
чернеться чорніти, темніти.
черника ж. бот. чорниця, ж., чорни-
ці, -нйць, мн.
чернила мн. чорнило, ср.
чернильница чорнильниця, ж.
чернильный чорнильний.
чернобровый чорнобривий.
черновик м. чернетка, ж.
черновой чорновий.
чернозём м. чорнозем, -му, м., чорно-
земля, ж.
чернослив чорнослив, -ву, м.
чёрный чорний.
черпать 1. черпати; (набирать) на-
бирати; 2. (что — извлекать) пе-
рен. здобувати, діставати, черпа-
ти щ о; (приобретать) набирати
чого; (брать) брати щ о; ч.
уверенность здобувати (дістава-
ти, черпати) впевненість (пев-
ність); ч. знания из книг брати
знання з книжок.
черпнуть черпнути; набрати; см. чер-
пать 1.
черстветь черствіти, черствішати.
чёрствый 1. черствий; ~ вый хлеб
черствий хліб; 2.'(неотзывчивый)
перен. черствий; (бездушный)
бездушний, нечулий; (холодный,
равнодушный) холодний, байду-
жий, байдужний.
чёрт чорт, -та, м., дідько, -ка, я.,
куций, -цого, м., біс, -са, м.; (не-
чистый — ещё) разг. лихий, -хо-
го, м., нечистий, -того, м.
черта 1. риса, ж.; в ббщих ~ тах
перен. у загальних рисах, загаль-
ними рисами; 2. (граница, пре-
дел) межа, ж.; (полоса) смуга,
ж.; в ~ те города у межах міста.
чертёж м. креслення, ср., креслюнок,
-нка, м.; (рисунок) рисунок, -нка,
м.
чертёжник кресляр, -ра, м.
чертёжный креслярський.
чертить креслити.
черчение креслення, ер.
чесать 1. (скрести тело) чухати,
шкрябати; 2. (расчёсывать воло-
сы) чесати (чешу, чешеш); 3.
(разравнивать лён, хлопок и
т. п.) чесати, микати (мйкаю,
микаєш и мйчу, мйчеш);
(шерсть) чухрати.
чесаться 1. (скрести своё тело) чуха-
тися; 2. (зудеть) свербіти; 3.
(расчёсывать себе волосы) разг.
чесатися (чешуся, чешешся).
чеснок м. часник, -ку, м.; (одна го-
ловка) часничина, ж.
чесотка (кожная болезнь) короста,
чествование 1. (действие) ушанову-
вання, ср.; 2. (празднество, тор-
жество) ушанування, ср.
чествовать ушановувати.
честность чесність, ж.
честный чесний; ~- ное слово слово
честі.
честолюбивый честолюбний, ша-
нолюбний.
честолюбие ср. честолюбство, ср.,
честолюбність, ж., шанолюбство,
ср., шанолюбність, ж.
честь 1. честь, ж.;. 2. (почёт, уваже-
ние) честь, пошана, ж., шана, ж.,
шаноба, ж.; отдать ч. воен., пе-
рен. віддати честь.
четверг четвер, -рга, м.
четвёрка (цифра; отметка) четвірка,
ж.
четверо собир. четверо, р. чотирьох;
(четыре) чотири, -рьох.
четвёртый четвертий.
четверть чверть, ж.; (мера) чет-
верть, ж., четвертина, ж., чверт-
ка, ж.; ч. часа чверть години; ч.
в длину четверть завдовжки.
четвертьфинал спорт, чвертьфінал,
-лу, м.
чёткий чіткий.
чётный парний.
четыре чотири, -рьох.
четырежды нареч. чотири рази.
четыреста чотириста, р. чотирьох-
сот.
четырёхзначный чотиризначний.
четырёхместный чотиримісний, на
чотири місця.
четырёхугольный чотирикутний.
четырнадцатый чотирнадцятий.
четырнадцать чотирнадцять, -ти и
-тьбх.
чех чех, -ха, м.
чехол чохбл, -хла, м.
чехословацкий чехословацький.
чешский чеський.
чешуя луска, ж.
чин чин, -ну, м.
чинить' 1. (починять) лагодити,
-джу, -диш, ладити, -джу, -диш,
ладнати; (накладывая запла-
ты — обычно) латати, підлатува-
ти; 2. (карандаш и т. п.) підстру-
гувати, загострювати.
чинить2 (производить) книжн. чи-
нити, учиняти; (делать) робити;
(совершать — ещё) творити.
чиновник I. (о служащем) чиновник,
-ка, м., урядовець, -вця, м.; 2.
перен. презр. чиновник.
чирикать цвірінькати, цвірінчати,
цвірчати.
численность 1. (численный состав)
чисельність, ж.; 2. (количество)
кількість, ж.; ч. населения кіль-
кість населения.
численный 1. (выраженный числом,
числовой) чисельний; 2. (коли-
чественный) кількісний; ~ ное
превосходство кількісна перева-
га.
числитель мат. чисельник, -ка, м.
числительный: имя ~ ное грамм.
числівник, -ка, м.
числиться 1. (насчитываться) налі-
чуватися, лічитися; 2. (состоять,
значиться) рахуватися, значити-
ся, числитися; (считаться) ува-
жатися.
число ср. 1. (величина; день месяца)
число, ср.; 2. (количество) кіль-
кість, ж.; в ~ ле присутствую-
щих был и он серед присутніх був
і він.
чистильщик чистильник, -ка, м.
чистить чистити (чищу, чистиш).
чистка ж. чищення, ср., чистка, ж.
чиста нареч. І. чисто; (опрятно —
ещё) охайно; 2. (совершенно)
зовсім, реже чисто; (истинно,
подлинно) щйро; (в сочетании
с прил.— обычно) суто; ч. рабо-
чие интересы суто (чисто) робіт-
ничі інтереси.
чистописание ср. краснбпис, -су, м.,
чистописания, ср.
чистоплотный 1. охайний, чепурний;
2. (честный, порядочный) перен.
охайний, чистий.
чистосердечный щиросердий, щиро-
сердний, щиросердечний; (ис-
кренний) щирий.
чистота (чистое состояние, чистый
вид) чистота, ж.; хранить в ~ те
зберігати в чистоті,
чистый 1. чистий; на ~ том воздухе
на чистому повітрі; 2. (опрятный)
чистий, охайний; 3. (беспримес-
ный) чистий, щйрий; ~ тое зо-
лото чисте (щире) золото;
4. (безупречный, честный) пе-
рен. чистий, щйрий; (о взгляде,
улыбке и т. п.— ещё) яснйй; от
~ того сердца від щирого серця;
5. (настоящий) разг. справжній,
чистий; ~ тая беда справжня бі-
да; 6. (абсолютный, чистейший}
чистісінький; ~ тый вздор чисті-
сінька дурнйця.
читальный читальний.
читальня читальня, ж.
читатель читач, -ча, м.
читать 1. читати; 2. (излагать, пре-
подавать) викладати, читати.
чихать чхати.
чихнуть чхнути; см. чихать.
членить розчленовувати, членувати.
членораздельный 1. грамм, члено-
роздільний; 2. перен. членороз-
дільний; (внятный^ виразний;
(разборчивый) розбірливий, роз-
бірний; (понятный) зрозумілий.
членский членський.
чрезвычайный надзвичайний.
чрезмерный надмірний.
чтение читання, ср.
чтец читёць, -тця, м.
чтить ^книжн. шанувати; (ува-
жать — ещё) поважати.
что' мест. 1. (вопросительное и от-
носительное) що, р. чого; 2. (в
относительном употреблении)
що; (который — ещё) якйй; ра-
бочий, что сейчас выступал робіт-
ник, якйй (що) тільки-но висту-
пав; 3. (в риторических вопросах
и восклицательных предложени-
ях: как) як, реже що; (ка-
кой)якнй; что за вечер! якйй (що
за) вечір!; до чего он испугался!
як він злякався!
что2 союз що; он сказал, что придёт
він сказав, що прийде.
чтоб и чтобы 1. союз щоб; сделано
всё, чтобы спасти его зроблено
всё, щоб урятувати його; чтоб
только аби лише (лиш), аби тіль-
ки, щоб тільки; 2. част, (с выра-
жением пожелания) щоб, бодай,
нехай, хай.
что-либо и что-нибудь мест, що-нё-
будь, р. чого-небудь, щось, р.
чогось; (кое-что) дёщо, р. дёчого;
(что бы то ни стало') будь-що, р.
будь-чого, абйщо, р. абичого.
что-то ' мест. 1. щось, р. чогось; (не-
что, кое-что) дёщо, р. дечого; у
него есть что-то новое для вас у
нього є (він має) щось (дёщо)
нове для вас; 2. (приблизитель-
но) разг. щось із; он вам должен
что-то (такое) рублей восемь він
вам винен щось із вісім карбо-
ванців.
что-то2 нареч. разг. I. -(отчасти,
слегка) щось; (перед прилага-
тельным) якийсь; он что-то поху-
дел він щось схуд; 2. (почему-то)
чогось; что-то разболелась голо-
ва чогось розболілась голова.
чуваш чуваш, -ша, м.
чувашский чуваський.
чувственный почуттєвий, чуттєвий.
чувствительность (впечатлительность)
чутливість, ж.; (сентименталь-
ность) сентиментальність, ас.
чувствительный 1. чутливий; (чут-
кий — ещё) чулий; 2. (сентимен-
тальный) сентиментальний; 3. (к
боли, раздражению и т. п.) враз-
ливий; 4. (ощутимый) відчутний;
(заметный) помітний; (донимаю-
щий) дошкульний; ~ ный рас-
ход відчутна (помітна) витрата;
~ ный холод дошкульний холод.
чувство почуття, ср.; (психическое
состояние человека — ещё) чут-
тя, ср.; (ощущение — ещё) від-
чуття, ср.; (чувствование — ещё)
почування, ср.; ч. нового почут-
тя (чуття, відчуття) нового; ли-
шиться чувства знепритомніти.
чувствовать почувати; (ощущать,
воспринимать — обычно) відчу-
вати, чути, учувати.
чувствоваться почуватися; (ощу-
щаться, восприниматься — обыч-
но) відчуватися, чутися, учу-
ватися; ~ ствуется прохлада
відчувається (чується) прохолода.
чугун 1.- (металл) чавун, -ну, м.; 2.
(сосуд, горшок) чавун, -на, м.;
(побольше) казан, -на, м.
чугунный чавунний; (из чугуна—
ещё) чавуновий.
чудак дивак^ -ка, м., чудний, -яого,
м., чудак, -ка, м.
чудесный (прекрасный) чудесний,
чудовий, чудовний, пречудовий,
пречудёсний; (дивный) дивний,
дивовижний.
чудиться 1. (казаться) здаватися; 2.
(мерещиться) привиджуватися,
увижатися; (о неприятном) разг.
верзтися; (слышаться) причува-
тися, учуватися; (чувствоваться)
почуватися; (ощущаться) відчу-
ватися; (грезиться) мріятися, мрі-
тися.
чудной разг. чудний, чудернацький;
(забавный) кумедний; (стран-
ный) дивний.
чудный чудовий, чудовний, пречудо-
вий, пречудёсний; (дивный) див-
ний, дивовижний.
чудо чудо, ср.; (диво) диво, ер.
чудовище ер. чудовисько, ср., чудо-
вище, ср.; (страшилище) страхіт-
тя, ср., страховище, ср., страхо-
висько, ср.; (урод и перен.) по-
твора, ж.
чудовищный 1. (удивительный,
странный) дивовижний; (уродли-
вый) потворний; (устрашаю-
щий) страхітливий; 2. (ужас-
ный) перен. жахливий, страш-
ний, страхітливий; 3. (огромный)
перен. величезний; (страшный)
разг. страшенний; ~ ная волна
величезна хвиля.
чужбина чужина, ж., чужа сторона,
ж.
чуждаться (кого, чего) цуратися
кого, чого; (избегать — ещё)
відчужуватися від кого,
сахатися кого.
чуждый 1. чужий; (посторонний)
сторонній; 2. (чего — свобод-
ный) вільний від чого; (далё-
кий) далёкий від чого; (не-
причастный) непричетний д о
чого; ~ дый зависти вільний
від заздрощів.
чужой 1. чужий; (чужеземный, чу-
жестранный) чужинний, чужин-
ницький, чужинський; 2. (кому,
чему, для кого, для чего) чужий;
(посторонний) сторонній для
кого, для чого.
чулок м. панчоха, ж.; ~ лкй мн.
панчохи, -чіх, мн.
чулочный панчішний.
чума чума, ж.
чуткий 1. (быстро и легко восприни-
маемый обонянием, слухом) чуй-
ний, чуткий; (осторожный, насто-
роженный) сторожкий; ~ кий
сон чуткий (сторожкий) сон; 2.
(быстро реагирующий на воздей-
ствие, раздражение) перен. чут-
кий, чутливий; (впечатлитель-
ный) вразливий; (восприимчи-
вый) сприйнятливий; З. (перен.:
отзывчивый) чулий, чуйний, чут-
ливий.
чуткость (отзывчивость, вниматель-
ность) чуйність, ас., чутливість,
ж., уважність, ж.
чуть 1. нареч. (едва, еле) ледве,
ледь; (немного) трохи, трошки,
трішки; ч. живой ледве живйй; ч.
больше трохи (трошки, трішки)
більше; 2. союз тільки, як тільки,
реже скоро тільки.
чутьё ср. 1. (у животных) чуття, ср.;
(нюх) нюх, -ху, м.; 2. перен. чут-
тя; (чувство) почуття, ср.; ч. язы-
ка почуття (чуття) мови.
чучело 1. (набитая шкура животно-
го) чучело, ср.; опудало, ср.; 2.
(пугало для птиц) опудало.
чушь ж. разг. нісенітниця, ж., дурни-
ця, ж., собир. нісенітниці, -ниць,
мн., дурниці, -ниць, мн,
чуять чути; (чувствовать, знать —
ещё) почувати, учувати.
чьё чиє, ср.; см. чей.
чья чия, ж.; см. чей.
ш
шаблон 1. техн. и пр. шаблон, -на, м.;
2. перен. шаблон, -ну, м.
шаг м. 1. крок, -ку, м., ступінь, -пеня,
м.; 2. (движение в темпе ходьбы;
поступь) хода, ж., хід, р. ходу, м.,
поступ, -пу, м., ступа, ж.; 3. (пе-
рен.: действие, поступок) крок;
(мера, мероприятие — обычно)
захід, -ходу, м.; решительный ш.
рішучий крок (захід); 4. техн.
крок, відстань, ж.; ш. винта крок
(відстань) гвинта.
шагать 1. крокувати; (ступать) сту-
пати; (шествовать) виступати;
(идти) іти (іду, ідеш); (ходить)
ходити, -джу, -диш; (двигаться)
прямувати, простувати; (топать)
тупати; 2. перен. прямувати, про-
стувати, іти вперёд; 3. (через ко-
го, через что) переступати
через кого, через що,
кого, що.
шагнуть 1. зробити крок; (ступить)
ступити, ступнути; 2. перен. піти
(піду, підеш) вперёд; 3. пересту-
пити; ш. через порог переступити
[через] поріг.
шагом нареч. ходою, повільними
кроками, повільним кроком, сту-
пою; (медленно) повільно.
шайба техн., спорт, шайба, ж.
шалаш м. курінь, -реня, м., була, ж.,
халабуда, ж., ятка, ж.
шалйть 1. (резвиться) пустувати;
(дурачиться — ещё) жирувати;
2. (бесчинствовать) разг. бешке-
тувати, пустувати; (своевольни-
чать) сваволити.
шаловливый пустотливий.
шалость ж. пустота, ж.; (выходка)
витівка, ж., вихватка, ж., разг.
вибрик, -ку, м.; •~ сти мн. пусто-
щі, -щів, мн., пустування, мн.
шалун пустун, -на, м.; (сорванец)
разг. шибеник, -ка, м.
шанс шанс, -су, м.
шантаж шантаж, -жу, м.
шапка шапка, ж.
шар м. куля, ж.
шарж шарж, -жу, м.
шарик м. уменьш. кулька, ж.;
(техн.— ещё) шарик, -ка, м.
шариковый кульковий; шариковий;
см. шарик.
шарикоподшипник техн. шарикопід-
шйпнйк, -ка, м.
шарить шарити, шукати; (тщатель-
но выискивая) нишпорити, шас-
тати.
шаровидный кулястий.
шарф шарф, -фа, м.
шататься 1. хитатися, хилитатися; 2.
(бродить без дела) разг. тиняти-
ся, вештатися, швендяти, никати,
сновигати.
шатёр м. шатро, ср., намёт, -ту, м.
шаткий хиткий, хисткий, хибкий,
хитливий, хитлявий.
шатнуться хитнутися, хилитнутися;
см. шататься 1.
шах шах, -ха, м.
шахматист шахіст, -та, м.
шахматный шаховий.
шахматы шахи, -хів, мн.
шахта шахта, ж.
шахтёр шахтар, -ря, м.
шахтёрский шахтарський.
шашки (игра, фигуры для такой
игры) шашки, -шок, мн.
швед швед, -да, м.
шведский шведський.
швейный швацький, швейний.
швея швачка, ж.
швырнуть шпурнути, швиргнути,
жбурнути, вергнути; (бросить)
кинути; см. швырять 1.
швырять 1. шпурляти, швиргати,
жбурляти, вёргати; (бросать) ки-
дати; 2. (тратить зря) разг. сїяти
(сію, сієш), розкидатися.
Шевелить 1. ворушити; 2. (двигать)
рухати; 3. с.-х. (перевёртывать)
. ворушити, перевертати, перегор-
тати; ш. сено ворушити (перевер-
тати, перегортати) сіно.
шевелиться 1. ворушитися; 2. (дви-
гаться) рухатися.
шевельнуть 1. ворухнути; 2. рушити,
рухнути, зворухнути, поворухну-
ти, здвигнути; см.. шевелить 1—2.
шевельнуться 1. ворухнутися; 2. ру-
шитися, рухнутися, зворухнути-
ся, поворухнутися, здвигнутися;
см. шевелиться.
шедевр шедевр, -ра, м.
шелест м. шелест, -ту, м., шелестін-
ня, ср., шарудіння, ср., лопотіння,
ср., лопотання, ер.
шелестеть шелестіти, -лещу, -лес-
тиш, шарудіти, -джу, -дйш, лопо-
тіти, -по^у, -потйш, лопотати,
-почу, -почеш.
шёлк шовк, -ку, м.
шелковица бот. шовковиця.
шёлковый шовковий.
шелохнуться ворухнутися, зворухну-
тися, стенутися, шебёрхнути.
шелуха ж. 1. (плодов, овощей) луш-
пайка, ж., собир. лушпиння, ср.,
лушпина, ж., лушпайки, -йок,
мн.; (зерна) лузга, ж.; 2. перен.
лузга; словесная ш. словесна луз-
га.
шелушиться лущитися, злущувати-
ся, лузатися, облуплюватися.
шепелявить шепелявити.
шепнуть шепнути; см. шептать.
шёпот м. шепіт, -поту, м.; (дейст-
вие — ещё) шепотіння, ср., шепо-
тання, ср.
шёпотом нареч. пошепки.
шептать шептати, -пчу, -пчеш, шепо-
тати, -почу, -почеш, шепотіти,
-почу, -потйш.
шептаться шептатися, -пчуся, -пчеш-
ся, шепотатися, -почуся, -почеш-
ся, шепотітися, -почуся, -потиш-
ся, шептати, шепотати, шепотіти.
шеренга шеренга, ж., шерега, ж.
шероховатый 1. шорсткий, шорстку-
ватий, шерехатий, шерхлий, шер-
шавий; 2. (перен.: о стиле речи)
кострубатий; (о характере и т.
п.) нерівний; (натянутый) натяг-
нутий, натягнений; ~ тые отно-
шения нерівні (натягнуті, натяг-
нені) взаємини (стосунки).
шерсть ж. шерсть, ж.; (овечья,
козья -— обычно) вовна, ж.; (гус-
той волосяной покров на живот-
ных — ещё) смух, -ху, м.
шерстяной шерстяний, вовняний.
шершаветь шершавіти; (о коже —
ещё) шерхнути.
шершавый 1. (шероховатый) шер-
шавий, шерехатий, шорсткий,:
шерхлий, пошерхлий; 2. (вскло- ]
каченный) разг. кошлатий, по-
кошланий, кудлатий.
шест м. жердина, ж., тичина, ж.,і
тичка, ж.
шествие ср. 1. (действие) хід, р. <
ходу, м., хода, ж.; (прохождение);
проходження, ср.; (движение) \
рух, -ху, м.; 2. (группа идущи
людей) похід, м.; (процессия)^
процесія, ж.; замыкать ш. іти
позаду.
шестеро шестеро, р. шістьох;
(шесть) шість, р. шести и ші-
стьох.
шестидесятый шістдесятий.
шестнадцатый шістнадцятий.
шестнадцать шістнадцять, -ти и
-тьох.
шестой шбстий.
шесть шість, р. шести и шістьох.
шестьсот шістсот, р. шестисбт.
шестью нареч. шість разів (раз)
по.
шеф шеф, -фа, м.
шефство шефство, ср.
шефствовать шефствувати.
шея шйя, ж.
шило ср. шило, ср.; (толстое — ещё)
швайка, ж.
шина шина, ж.
шинель шинель, ж., шинеля, ж.
шип ж. 1. (на растении) колючка, ж.,
шпилька, ж., шпичак, -ка, м.,
разг. шпичка, ж.; 2. (на подко-
ве, подошве и т. п.) шип, -па,
м.
шипеть 1. шипіти; (о животных, пти-
цах п перен.— ещё) сичати; 2.
(трещать при гонении, жарений)
шкварчати, шипіти.
шипбвник м. бот. шипшина, ж.
ширина ширина, ж., реже широчина,
ж., широчінь, ж.
шириться 1. (становиться более ши-
роким) ширшати, ширитися;
(расширяться) розширюватися,
розширятися; 2. (перен.: рас-
пространяться) поширюватися,
ширшати, ширитися; (о слухах,
молве — ещё) розповсюджува-
тися, розходитися, розносити-
ся.
ширма ширма, ж.
широкий 1. широкий; ~ кий экран
широкий екран; 2. (протяжён-
ный, пространный) широкий,
розлогий, розложистий; (про-
сторный — ещё) просторий; ~ кие
степи широкі (розлогі, розло-
жисті, просторі) степи.
широта І. широчінь, ж., широта, ж.,
реже широчина, ж.; 2. геогр. ши-
рота.
ширь широчінь, ж., широчина, ж.
шить 1. шити (шию, шиєш); 2. (вы-
шивать) вишивати, шити; (золо-
том, серебром, шёлком ~ ещё)
гаптувати.
шитьё ср. 1. (действие) шиття, ср.,
вишивання, ср.; гаптування, ср.;
см. шить; 2. (то, что шьётся или
сшито) шитво, ср.; 3. (вышитый
узор) шитво, вишивка, ж.; (золо-
том, серебром, шёлком — ещё)
гаптування.
шифр шифр, -ру, м.
шифрованный шифрований.
шишка 1. гуля, ж.; ш. на лбу гуля на
лобі; 2. (соцветие) бот. шишка,
ж.
шкала шкала, ж.
шкатулка скринька, ж., шкатулка,
ж.
шкаф м. шафа, ж.
школа 1. школа, ж.; 2. (питом-
ник) с.-х. шкілка, ж., шко-
ла.
шкбльник школяр, -ра, м.; ~ ница
школярка, ж.
школьный шкільний.
шкура шкура, ж.
шлем шолом, -ма, м.
шлифовать шліфувати.
шлюз шлюз, -зу, м.
шлюзовать шлюзувати.
шлюпка шлюпка, ж.
шляпа ж. капелюх, -ха, м.; (соло-
менная) бриль, -ля, м.; (жен-
ская) капелюшок, -шка, м., капе-
люшик, -ка, м.
шляпка ж. 1. уменьш. капелюшок,
-шка, м., капелюшик, -ка, м.; (со-
ломенная) брйлик, -ка, м.; 2.
(женская) капелюшок; З. (гри-
ба) шапка, ж.; (гвоздя, стержня
и т. п.) головка, ж.
шмель джміль, -меля, м.
шнур шнур, -ра, м.
шнуровать шнурувати.
шнурок л. шнурок, -рка, м., повороз-
ка, ж.
шов шов, р. шва, м.; держать руки по
швам стояти струнко.
шоколад шоколад, -ду, м.
шоколадный шоколадний.
шорох м. шёрех, -ху, м., шурхіт,
-хоту, м.; (шуршание) шарудїн-
ня, ср.; (шелест) шелест, -ту, м.,
шелестіння, ср.
шоссе нескл. шосё, ср.
шофёр шофёр, -ра, м.
шпага шпага, ж.
шпагат шпагат, -ту, м.
шпаклевать шпаклювати; (окна —
обычно) китувати.
шпала ж.-д. шпала, ж.
шпилька шпилька, ж.
шпион шпигун, -на, м.
шпионаж м. шпигунство, ср., шпіо-
наж,--жу, м.
шпионить шпигувати.
шпора шпора, ж., острога, ж.
шприц мед. и пр. шприц, -ца,
м.
шрам шрам, -му, м., рубець,
-бця, м.
шрифт шрифт, -ту, м.
штаб штаб, -бу, м.
штабель штабель, -ля, м., стіс, р.
стбсу, м.
штамп штамп, -па, м.
штамповать штампувати.
штанга штанга, ж.
штангист спорт, штангіст, -та,
м.
штат' (административно-террито-
риальная единица и пр.) штат,
-ту, м.
штат (личный состав, кадры) штат,
-ту, м.
штатный штатний.
штатский цивільний.
штемпель штемпель, -ля, м.
штепсель штепсель, -ля, м.
штиль (затишье на море, озере
и т. п.) штиль, -лю, м.
штбпать штопати.
штора штора, ж.
шторм шторм, -му, м.
штормовой штормовий,
штраф штраф, -фу, м.
штрафной штрафний.
штрафовать штрафувати.
штрейкбрехер штрейкбрехер, -ра,
м.
штрих м. 1. штрих, -ха, м.; 2. перен.
риса, ж., штрих; ш. характера
риса вдачі (характеру).
штука штука, ж.
штукатур штукатур, -ра, м., тинькар,
-ря, м.
штукатурить штукатурити, тиньку-
вати, -кую, -куєш.
штукатурка ж- 1- (действие) штука-
турення, ср., штукатурка, ж.,
тинькування, ср.; 2. (раствор для
штукатурных работ) штукатур-
ка, тиньк, -ку, м.
штурвал штурвал, -ла, м.
штурм штурм, -му, м.
штурман штурман, -на, м.
штурмовать штурмувати.
штучный штучний.
шуба ж. шуба, ж.; (тулуп) кожух,
-ха, м., (женский — ещё) кожу-
шанка, ж.
шум 1. шум, -му, м.; (гул) гомін,
-мону, м., гамір, -мору, м., гук,
-ку, м.; (шелест) шелест, -ту, м.;
лесной ш. гомін лісу, лісовий го-
мін (шум); 2. (гул разговора)
