Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат

В основі виникнення патронату над дітьми лежить фактич­ний склад, до якого входять: визнання дитини сиротою чи такою, яка з інших причин позбавлена батьківського піклування, дого­вір про патронат та передача дитинну сім'ю патронатного вихо­вателя.

Дитина може бути передана у сім'ю патронатного вихователя лише після того, як вона на загальних підставах визнана сиротою чи позбав­лена батьківського піклування. Патронатному вихователю надається можливість підібрати ту дитину, яку вона бажає виховувати. Законо­давство, на жаль, не вирішує питання відповідно того, чи можна пере­давати під патронат дитину, у якої є рідні неповнолітні брати і сестри, які до цього моменту виховувалися разом. Вважаємо, що хоча такі фор­ми як усиновлення та патронат і різняться одна від одної, між тим, в них одна мета — виховання дитини, позбавленої батьківського піклу­вання. Тому, виходячи з аналогії закону, зокрема ст. 210 СК неповно­літні брати і сестри не можуть біти роз'єднані при передачі їх під пат-ронат. І лише за наявності обставин, що мають істотне значення, зокре­ма, неможливості їх сумісного проживання і виховання за станом здо­ров'я, орган опіки і піклування укладає договір і передає під патронат одного з братів або сестер. Якщо буде досягнуто згоди про передачу в сім'ю патронатного вихователя рідних брата й сестри, то з виховате­лем орган опіки та піклування повинен укласти кілька договорів (за кількістю дітей), бо кожний з цих договорів буде стосуватися певної дитини і встановлювати обов'язки сторін щодо неї.

Укладенню договору передує обстеження умов проживання сім'ї патронатного вихователя з тим, щоб виховання дитини саме в цій сім'ї відповідало її інтересам. Слід зауважити, що обстеження умов має від­буватися за правилом стосовно певної дитини. Тільки після того як орган опіки і піклування прийде до позитивного висновку, між ним і патронатним вихователем укладається договір про патронат, в якому оговорюються певні умови, на яких дитина передається на виховання, тобто сторонами цього договору виступають тільки орган опіки та піклу­вання та патронатний вихователь. Дитина, незалежно від віку, в укла­денні цього договору участі не бере. Між тим, відповідно до ст. 253 СК передача дитини під патронат потребує її згоди. Чи входить ця згода до складу юридичних фактів? Вважаємо, що ні, бо у певних випадках передача дитини у патронат провадиться і без її згоди, а саме, якщо ди­тина ще не досягла віку, з якого може висловити ЇЇ.

Договір про патронат. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою чи з інших причин позбав­лена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (пат­ронатний вихователь) до досягнення дитиною повноліття, за платню (ст. 252 СК). Аналізуючи поняття цього договору, слід дійти до ви­сновку, що цей договір нерозривно пов'язаний з конкретними особами (певною дитиною, патронатним вихователем) і має особистий характер. Предмет договору — прийняття у сім'ю дитини, позбавленої батьків­ського піклування, для забезпечення її належним сімейним вихован­ням. Це — відплатний договір. За виховання дитини за домовленістю з органом опіки та піклування патронатному вихователю призначається платня, щомісячний розмір якої залежить від певних обставин, а саме: віку дитини, стану її здоров'я та інше.

Відповідно до ст. 255 СК на патронатного вихователя покладаються певні зобов'язання: забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо; створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку; захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклуваль­ник, без спеціальних на те повноважень. Тобто на відміну від легаль­ного визначення цього договору, яким на патронатного вихователя по-кладається лише обов'язок з виховання дитини, його обов'язки значно ширше, бо він зобов'язується ще й утримувати дитину, хай навіть і не за свій кошт, створювати умови для її розвитку, а також захищати її. І це вірно, бо виховувати дитину в сім'ї без її розвитку, утримання і за­хисту — неможливо. Тому було б вірніше передбачити, що за догово­ром про патронат над дітьми органом опіки та піклування дитина, яка є сиротою, або з інших причин позбавлена батьківського піклування, передається в сім'ю патронатного вихователя не лише на виховання на платній основі до досягнення нею повноліття. Патронатний вихо­ватель зобов'язаний також слідкувати за розвитком дитини, утриму­вати її за рахунок певних джерел і захищати її права. При цьому дити­на зберігає право на аліменти, пенсії та допомогу, які вона отримувала раніше.

Сторонами зазначеного сімейно-правового договору¹ є патронатний вихователь і відповідний орган опіки та піклування. На відміну від осіб, які прагнуть стати усиновителями, опікунами (піклувальниками), і до яких висуваються певні вимоги, СК не висуває жодної з них до осіб, які прагнуть стати патронатними вихователями. Але чи є виправданим такий підхід? Вважаємо, що ні. Інститут патронату — це самостійна комплексна форма, яка поєднує в собі і елементи усиновлення, бо ди­тина передається на виховання в сім'ю патронатного вихователя, який зобов'язаний виховувати дитину, обираючи для цього певні форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, утримувати її тощо, а також і елементи опіки та піклуван­ня, бо патронатний вихователь повинен захищати особисті та майнові права дитини, її законні інтереси. Патронат припиняється за досягнен­ня дитиною повноліття.

У зв'язку з цим вважаємо за необхідне встановити, що патронат-ним вихователем не можуть бути особи, обмежені у дієздатності чи визнані недієздатними; особи, що зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами; особи, що позбавлені батьківських прав²; осо­би, що були усиновлювачами та були позбавлені батьківських прав; особи, які були звільнені від обов'язків опікуна чи піклувальника за неналежне виконання своїх обов'язків; особи, які за станом здоров'яне можуть виконувати обов'язки патронатних вихователів¹; особи, інте­реси яких суперечать інтересам дитини. Між тим, на сьогодні існують й інші точки зору. Зокрема, В. Бірюков, Ю. Червоний вважають, що патронатний вихователь за своїм правовим статусом прирівнюється до опікунів чи піклувальників², а це, в свою чергу, дає змогу засто­сувати аналогію закону і вважати, що патронатним вихователем мо­же бути лише повнолітня і дієздатна особа як одружена, так і одино­ка, бо, виходячи з ч. З ст. З СК, остання також має права члена сім'ї. 3. Ромовська хоча і вважає, що патронат це не опіка та не піклуван­ня³, але фактично прирівнює патронатного вихователя до опікуна (піклувальника), пропонуючи застосовувати аналогію закону, визна­чивши, що не може бути патронатним вихователем, як і опікуном і піклувальником, той, хто зловживає спиртними напоями, наркотични­ми засобами тощо⁴.