Нехай при вивченні деякого явища виявилось, що існує функціональна залежність між змінними величинами . Функція залишається нам невідомою, але внаслідок експерименту встановлено значення цієї функції при відповідних значеннях аргументу .
Задача полягає в тому, щоб знайти просту функцію, наприклад многочлен, який наближено зображував би функцію .
Сформулюємо цю задачу точніше.
Нехай на відрізку задані значення функції в точках
Треба знайти многочлен n-го степеня
, (1)
значення якого в точках збігаються із значеннями функції , тобто
Ця задача називається задачею інтерполяції, многочлен (1) – інтерполяційним многочленом, а точки - вузлами інтерполяції. Вважаючи інтерполяційний многочлен наближеним аналітичним виразом для функції , тобто , можемо знаходити наближені значення функції в точках , що лежать між вузлами.
Можна показати, що задача інтерполяції має єдиний розв’язок, причому інтерполяційний многочлен має вигляд:
|
|
(2)
Формула (2) називається інтерполяційним многочленом Лагранжа.
Зауваження. У випадку лінійної інтерполяції припускаємо, що графіком функції буде пряма, звідси випливає приріст функції пропорційний приросту аргументу. Якщо задане значення аргументу х знаходиться між наведеними в таблиці
х0 і х1, х1 = х0 + h i y0 = f(x0), y1 = f(x0) + Δf, тоді вважають, що
f(x) ≈ f(x0) + ∆f.
Приклад:
х | 2 | 2,04 |
у | 2,42 | 2,88 |
х0 = 2, х1 = 2,04, х ≈ 2,008, h = x1 – x0
y0 = 2.42, y1 = 2.88
f(x) =2,42 + × (2,88 – 2,42) ≈ 2,512
Якщо n = 2, то:
– формула квадратичного інтерполювання.
Приклад.
х | 0 | 2 |
f(x) | 1 | 4 |
Якщо n = 1, то:
формула лінійного інтерполювання.
L1(x) = × 1 + × 4 = + 2x = = = 1,5x + 1.
Приклад.
х | 0 | 1 | 2 |
у | 2 | 1 | -3 |
n = 2
L2(x) = × 2 + × 1 + × (-3) =
= × 2 + + × (-3) = x2 – 3x + 2 – x2 + 2x – 1,5x2 + 1,5x = -1,5x2 + 0,5x + 2.