Основні іноземні інвестори

Уряд Азербайджану підписало кілька важливих угод про розробку нафтових і газових родовищ. У вересні 1994 було підписано угоду про інвестування 8 млрд. дол в освоєння Чірагского та глибоководного Гюнешлійского родовищ. Була створена Азербайджанська міжнародна операційна компанія (АМОК). У листопаді 1995 було підписано, а в лютому 1996 ратифіковано угоду про розвідку Карабаського морського родовища з обсягом інвестицій 3 млрд. дол Відповідно до угоди була створена Каспійська міжнародна нафтова компанія (КМНК). Після закінчення розвідувального буріння в 1999 компанія прийшла до висновку про нерентабельність розробки родовища і припинила свою діяльність. 15 травня 2001 було ратифіковано угоду між Азербайджаном і Туреччиною про постачання природного газу морського родовища Шахденіз до Туреччини. Планується будівництво газопроводу Баку - Тбілісі - Арзрум. Для реалізації цього проекту потрібно 2,6 млрд. дол інвестицій.

В даний час основними інвесторами в Азербайджані є нафтові компанії. 90% акцій АМОК належить іноземним інвесторам: "Брітіш петролеум" (Великобританія, 17,1%), "Амоко" (США, 17,0%), "Лукойл" (Росія, 10,0%), "Пенсойл" (США, 4,8%), "Юнокал" (США, 10,0%), "Статойл" (Норвегія, 8,6%), "Іточу ойл" (Японія, 3,9%), "рамка" (Великобританія, 2,1%), ТПАО (Туреччина, 6,7%), "Ексон" (США, 8,0%), "Делта-Німір" (Саудівська Аравія, 1,7%). Інвесторами проекту "Шахденіз" є: об'єднання "Брітіш петролеум" / "Статойл" (Великобританія / Норвегія, по 25,5% кожна), ДНКАР (Азербайджан, 10%), "Лукойл" (Росія, 10%), "Ельф- Акітен "(Франція, 10%), Іранська холдингова компанія (Іран, 10%), ТПАО (Туреччина, 9%).

Услід за вступом "Іточу ойл" в АМОК представники кількох великих японських корпорацій відвідали Азербайджан з метою вивчення можливостей інвестування. Значні японські інвестиції очікуються в Нафтогазову компанію Азербайджану.

Система освіти і наука

Загальне початкове навчання було введено в Азербайджані в 1928. У тому ж році був здійснений перехід з арабської системи писемності на латинську, а в 1939 - на кирилицю. Число грамотних серед дорослого населення до 1917 становило бл. 10%, в 1939 - 82,8%, а в 1959 досягла 97%. У 1959 було введено обов'язкове восьмирічне освіту, а в 1966 - загальне середню освіту. В даний час в середніх загальноосвітніх школах навчається бл. 1,9 млн. школярів.

В Азербайджані діють бл. 50 вищих навчальних закладів, в яких здобувають освіту приблизно 100 тис. студентів. Найбільші вузи країни - Азербайджанська державний університет ім. Расулзаде (заснований в 1919, бл. 11 тис. студентів), Інститут нафти і хімії (заснований у 1920, бл. 15 тис. студентів), Азербайджанський технічний університет, Азербайджанський педагогічний інститут російської мови і літератури ім. М. В. Ахундова, Азербайджанський державний інститут іноземних мов, Азербайджанський медичний університет ім. Н. Наріманова, Консерваторія ім. У. Гаджибекова, Державний сільськогосподарський інститут в Гянджі та ін В останні роки з'явилося кілька приватних (перший з них - Хазарський університет, заснований в 1991, навчання ведеться англійською мовою) і міжнародних вузів. Серед останніх виділяється Західний університет (заснований в 1991, налічує бл. 1000 студентів). У Кавказькому університеті навчання ведеться на турецькому мовою. Є також філії Дагестанського та Дніпропетровського університетів. Більшість вузів знаходиться в Баку.

Основні наукові дослідження проводяться в інститутах Академії наук Азербайджану, створеної в 1945 (в Інституті філософії та права, Інституті історії, мови і літератури ім. Г. Нізамі, Інституті економіки, а також в інститутах природного та технічного профілю).Найбільша бібліотека Азербайджану - Державна бібліотека ім. М. Ахундова, найбільше сховище документів - Національний архів.