Методичне забезпечення дослідження

Для рішення поставлених завдань нами були обрані наступні методики:

1) Для виділення спектра електорального вибору студентської молоді - анкета. Дана анкета являє собою перелік з восьми питань, три з яких призначені для збору демографічних даних і п'ять питань, що дозволяють зібрати дані про електоральний досвід, прихильність до політичної сили й електоральному виборі на сьогоднішній день. Зразок відповідної анкети представлений у додатку№1.

2) Для виявлення особливостей цінностей студентської молоді на культурному рівні була використана методика "Ціннісні орієнтації" Ш. Шварца. Дана методика являє собою перелік з 57 цінностей, які є тією чи іншою мірою значущими для різних культур. Методика складається із двох частин. У першому списку втримуватися термінальні цінності, виражені у вигляді іменників. У другому списку втримуватися інструментальні цінності, виражені у вигляді прикметників.

Випробуваному пропонується оцінити з виразно стікожної цінності як керівного принципу його життя. Для оцінки використовується шкала від-1(найменш значима) до7(найбільш значима).

Дана методика дозволяє оцінити як загальні характеристики цінностей-нормативних ідеалів, такій їхня спрямованість у відповідності з наступними шкалами: «Ієрархія», «Майстерність», «Афективна автономія», «Інтелектуальна автономія», «Рівноправність», «Гармонія», «Консерватизм».

3) Для вивчення особливостей цінностей студентської молоді

на індивідуальному рівні була використана методика Ш. Шварца

"Профіль особистості". У методиці приводиться список з 29 описів людини. Досліджуваного просять оцінити, у якому ступені, описаний в опитувальнику людину, схожий або не схожий на нього. Для оцінки використовується шкала з 6 позицій: від "дуже схожий на мене" до "зовсім не схожий на мене".

Кожне з описів відповідає однієї з 10 мотиваційної мети цінностей таких як: «Комформність», «Саморегуляція», «Досягнення», «Безпека», «Доброзичливість», «Універсалізм», «Традиційність», «Стимулювання», «Гедонізм», «Влада». Зразок даної методики представлений у додатку №3.

Дві дані методики були розроблені доктором Ш.Шварцом на базі тривалих досліджень в 56 країнах світу в 90 роках ХХ століття і адаптовані для російської вибірки Лебедєвою Н.М. – професором Російського інституту антропології й этногології при РАН.

4) Для виявлення розбіжностей між цінностями груп дослідження використовувався метод математичної статистики критерій - U Манна -Уітні.

Результати дослідження

Електоральний вибір студентської молоді.

За даними анкетування серед досліджуваних студентів виявлено наступний розподіл електорального вибору (див. Таблиця 1):

Таблиця 1 - Розподіл електорального вибору студентської молоді

З таблиці № 1 видно, що кількість протестного електорату й електорату що невизначився (54%) серед студентської молоді значно перевищує кількість студентів що зробили свій електоральний вибір (46%). На наш погляд, дані результати можуть свідчити про те, що у своїх політичних стратегіях, програмах і проектах політичні сили не враховують повною мірою особливості цінностей і потреби даного електорального сектору.

Цікавим є й той факт, що за даними анкетування серед виборців, що визначилися, лише деякі є повною мірою прихильниками обраної політичної сили. Так для політичної сили БЮТ прихильниками є 22% від її електорату, для партії Регіони - 36%, серед потенційного електорату А. Яценюка - близько 25% вважає себе його прихильниками. З іншого боку, прихильність виборця є чинником його ідентифікації з політичною силою й стійкості електорального вибору й підтримки в часі [13].

Таким чином, нами виділені 6 основних позицій студентського електорату й відповідно ним групи, по яким ми й продовжимо свій аналіз.

До них відносяться: "БЮТ", "Партія Регіони", "Партія Зелених",

"А. Яценюк", "Електорат що не визначився" та "Протестний електорат".

Особливості цінностей групи "Інші політичні сили" (электральний вибір –В. Литвин, НУНС, Комуністи, Богословська й ін.) нами розглянуті не будуть.