Побудова багатофакторної моделі економічного розвитку

 

Для прогнозування рівня розвитку регіону слід визначити його залежність від макроекономічних показників, що було розглянуто в п. 3.1. Побудова множинної моделі віл цих показників складається з декількох етапів.

Етап 1. Для визначення впливу макроекономічних чинників слід проаналізувати коефіцієнти парної кореляції між існуючими чинниками та економічним потенціалом. Розраховані коефіцієнти наведено в табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2 - Коефіцієнти парної кореляції

валова додана вартість на душу населення	кількість промислових підприємств в регіоні	індекс продукції промисловості	рівень безробіття	інвестиції в основний капітал на душу населення
0,78	0,89	0,03	-0,15	0,81
об'єм експорту з регіону на душу населення	об'єм імпорту в регіон на душу населення	прямі іноземні інвестиції на душу населення	витрати і заощадження на душу населення
0,84	0,80	0,35	0,80

 

Як бачимо з табл. 3.2 декілька факторів не впливають на економічний рівень розвитку. Це рівень безробіття (коефіцієнт парної кореляції дорівнює -0,15) та прямі іноземні інвестиції на душу населення (коефіцієнт парної кореляції дорівнює 0,35). Ці два показники слід виключити з розглядання.

Таким чином модель прогнозування економічного рівня розвитку приймає вигляд:

 

(3.5)

 

де  - Економічний рівень розвитку

 - валова додана вартість на душу населення;

 - кількість промислових підприємств в регіоні;

 - індекс продукції промисловості;

 - інвестиції в основний капітал на душу населення;

 - об'єм експорту з регіону на душу населення;

 - об'єм імпорту в регіон на душу населення;

 - витрати і заощадження на душу населення.

Етап 2. Знаходження параметрів моделі. Для розрахунку параметрів використовується МНК.

Етап 3. Перевірка статистичної значущості параметрів.

Ця перевірка здійснюється за допомогою критерію Ст’юденту. Значення критерію наведено в колонці п’ять на рис. 3.3. Як бачимо з рис. 3.3 тільки два параметри є статистично значущими - це кількість підприємств (Q_P) та інвестиції в основний капітал на душу населення (I_O).

Всі інші параметри є статистично незначущими, тобто їх треба виключити з розглядання.

Таким чином модель приймає вигляд

 

                            (3.6)

 

Розрахуємо параметри даної моделі.

Аналіз оцінок параметрів свідчить, що всі вони є статистично значущими, тобто їх можна залишити в моделі. Таким чином модель приймає вигляд:

 

 

Етап 4. Перевірка адекватності моделі.

Адекватність моделі перевіряється за допомогою коефіцієнту множинної кореляції. Він має вигляд:

 

                                 (3.7)

 

де - початкові значення ряду;

 - теоретичні значення ряду;

 - середні значення ряду.

Значення даного коефіцієнту зображено на рис. 3.3 і дорівнює 0,845. Як бачимо в порівнянні з рис. 3.1 воно зменшилось з 0,925, але всі параметри стали статистично значущими. Значення 0,845 цілком задовольняє умові адекватності моделі, тобто цю модель можна використовувати для знаходження прогнозу.

Таким чином, побудовану модель можна використовувати для прогнозування.

 

Висновки

 

Сучасні тенденції розвитку регіонального управління економікою свідчать про збільшення повноважень місцевих органів самоврядування, завдяки чому потрібен покращуватися соціально-економічний стан кожного регіону окремо і України в цілому. Дана дипломна робота спрямована на дослідження соціально-економічного розвитку регіону з позицій економіко-математичного моделювання і прогнозування.

Для цього в першому розділі дипломної роботи було проаналізовано складові соціально-економічного розвитку регіону. Крім того було сформовано перелік показників, що характеризують різні аспекти розвитку регіону, такі як трудовий потенціал, іноваційно-інвестиційний потенціал, природно-ресурсний тощо.

В другому розділі дипломної роботи було проведено теоретичний аналіз існуючих методів і моделей, що можуть бути використані для аналізу соціально-економічного розвитку регіону. До таких методів відносяться методи кластерного аналізу, які дозволяють здійснити групування регіонів по їх розвитку та виділити декілька груп або кластерів привабливості регіонів; методи дискримінантного аналізу, які допомагають проаналізувати майбутні зміни в групах розвитку регіонів та виявити шляху щодо його покращення, та методи економічного прогнозування, що сприяють прогнозуванню розвитку регіону в залежності від часу та зміни макроекономічних показників.

В третьому розділі було здійснено розробку і реалізацію моделі оцінки соціально-економічного розвитку. Ця розробка та реалізація включала в себе формування загального показника розвитку за допомогою методу рівня розвитку; прогнозування розвитку України в залежності від макроекономічних показників.

Таким чином, побудовані моделі дозволяють дослідити, оцінити та спрогнозувати соціально-економічний розвиток країни.