Вплив держави на процес ціноутворення

 

Основні напрями впливу держави на ціноутворення:

. Установлення основних правил ціноутворення;

. Державна політика цін у зовнішній торгівлі;

. Державний контроль за цінами;

Державна підтримка цін.

Держава розробляє і приймає закони, в яких регламентує правила ціноутворення. У кожній країні вони мають свої особливості. Проте існують і деякі загальні вимоги до ціноутворення:

між виробниками, продавцями не повинно бути жодних угод щодо встановлення фіксованих цін. Має зберігатися внутрішньогалузева конкурентна боротьба;

виробник не має права вимагати від дилерів (посередників, які реалізують товар) продавати його товар за певною роздрібною ціною. Він може тільки рекомендувати її;

продавець зобов'язаний пропонувати свій товар різним торговельним підприємствам на однакових умовах щодо рівня цін, за винятком випадків, коли продавець має вищі витрати (віддаленість місць реалізації потребує більших транспортних витрат) або існують відмінності у товарах;

продавець не повинен з метою усунення конкурентів пропонувати товар за ціною нижчою, ніж собівартість;

фірми мають право підвищувати ціни до будь-якого рівня, за винятком періодів дії державного контролю за рівнем цін.

Державний контроль за цінами мас велике значення. Це зумовлено такими причинами: у монопольних галузях господарства через відсутність конкуренції немає вільного ціноутворення. Підприємства таких галузей можуть зловживати встановленням високих, по суті, монопольних, цін. До таких галузей належать комунальне господарство, зв'язок тощо. Держава регулює ціни на їхні послуги в інтересах споживачів; у деяких галузях в окремі періоди може різко скоротитися пропозиція товарів і послуг або значно зрости попит. Для того щоб обмежити різке підвищення цін, держава може встановити певний їх рівень, так звану стелю ціни. Це законодавчо встановлена максимальна ціна, за якою продавцю дозволено пропонувати свій товар або послугу. Існує ще державна підтримка цін в аграрному секторі. Основна мета державного втручання у ціни на сільськогосподарську продукцію полягає в збереженні паритету цін.

Державна політика ціноутворення здійснюється також у зовнішній торгівлі, зокрема держава впливає на рівень цін, які пов'язані з митами, тобто акцизним податком на імпортні товари. Вони впроваджуються з метою одержання доходів до державного бюджету або для захисту національної економіки. Фіскальні мита, як правило, застосовуються до товарів, які не виробляються всередині країни (наприклад, в Україні це кава, банани). Протекційні мита встановлюються для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції.

Дієвим засобом впливу на країну, яка експортує товар, є застосування мита (при цьому ціна зростає або імпортної квоти. Для того щоб уникнути невигідних торгових умов, країна обирає той чи інший спосіб встановлення експортної ціни.

При встановленні мита держава враховує, що деякі країни намагаються реалізувати надлишкову продукцію за демпінговими цінами, нижчими за її собівартість. Для боротьби з демпінгом запроваджуються спеціальні мита, покликані захистити національну промисловість.

ТЕМА 8. ДОХІД, ПРИБУТОК ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Дохід, види та джерела формування доходу

 

Валовий дохід - це загальна сума доходу, що отримує підприємство від усіх видів діяльності у грошовій матеріальній і нематеріальній формах, як на території України так і за її межами, за певний проміжок часу.

Види доходу:

За характером отримання:

доходи від звичайної діяльності;

доходи від надзвичайної діяльності;

За видами діяльності:

доходи від виробничої діяльності;

доходи від посередницької та торгівельної діяльності;

доходи від інвестиційної діяльності;

доходи від фінансової діяльності;

доходи від іншої діяльності;

Джерела отримання доходів:

. Операційні доходи:

доходи від реалізованої продукції, робіт, послуг(реалізація готової продукції, робіт, послуг);

. Інші операційні доходи:

доходи від реалізації іноземної валюти;

доходи від реалізації інших оборотних активів;

доходи від операційної оренди активів;

доходи від операційної курсової різниці;

одержані штрафи, пені;

відшкодування раніше списаних активів;

доходи від списання кредиторської заборгованості;

одержані гранти та субсидії;

інші доходи від операційної діяльності.

Доходи від фінансових операцій:

доходи від інвестицій в асоційовані підприємства;

доходи від спільної діяльності;

доходи від інвестицій в дочірні підприємства;

одержані дивіденди;

одержані відсотки;

інші доходи від фінансових операцій.

. Інші доходи звичайної діяльності:

доходи від реалізації фінансових інвестицій;

доходи від реалізації необоротних активів;

доходи від реалізації майнових комплексів;

доходи від реалізації безоплатно одержаних активів;

інші доходи від звичайної діяльності.

. Надзвичайні доходи:

відшкодування збитків від надзвичайних подій;

інші надзвичайні доходи (див. Додаток Д).

Чистий доход - це різниця між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входить до ціни товару (ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу)

Доход складається з двох частин:

прибуток;

зарплата.