Механізм форфейтингової операції

Форфейтинг – кредитування зовнішньоекспортних операцій у формі купівлі без права регресу банком-форфейтором у експортера (продавця) век­селів чи інших боргових вимог, акцептованих імпортером. У такий спосіб експортер передає банку свої вимоги до по­купця. Форфейтинг означає перехід усіх ризиків до банку – покупця векселя.

Банк сплачує експортеру суму вексе­ля за вирахуванням відсотків, а боржник (покупець то­варів) погашає свої зобов'язання перед банком регулярни­ми платежами. Якщо платоспроможність імпортера-позичальника викликає сумнів, то форфейтор може вимагати в нього гарантію банку країни-імпортера у формі авалювання векселя чи безумовної і безвідкличної гарантії щодо боргового зобов'язання, яке він хоче придбати.

Фор­фейтинг є оперативним методом кредитування порівняно з іншими методами, які вимагають обов'язкового страх-ня кредиту і укладання спеціальних договорів (напри­клад, договору застави).

Ставки за форфейтингом диференційовані залежно від строку кредитування, валю­ти і рівня ризику.

Форфейтинг використо­вується при поставках машин, обладнання на великі суми з тривалою розстрочкою платежу (до 7 років).

Схему здійснення форфейтингової операції: 1) виставлення експортером рахунку (переказного векселя) на оплату експортних товарів; 2) вимога форфейт-банку до імпортера щодо акцепту платіжних документів і гарантування оплати боргу банком країни-імпортера; 3) акцептування імпортером платіжних документів; 4) прохання імпортера до банку надати гарантію оплати боргу; 5) гарантія банку країни-імпортера перед форфейт-банком щодо оплати боргу імпортером; 6) придбання форфейт-банком векселів чи інших боргових вимог без права регресу з їх оплатою; 7) погашення імпортером боргу перед форфейт-банком.

Форфейтинг дає змогу збільшити ліквідність п-ства-експортера (завдяки зменшенню дебіторської заборгованості), поліпшити стр-ру його балансу, приско­рити оборот капіталу, захистити від кредитного ризику, ризику зміни відсоткових ставок і валютних курсів.